УХВАЛА

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/1389/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №924/1389/13 у судовому засідання без виклику учасників справи

за скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат"

за участю головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області

про стягнення 236 975,14 грн, з яких 206 950,01 грн - основна заборгованість, 24 487,57 грн - пеня, 5 063,90 грн - 3% річних, 473,66 грн. - інфляційних втрат, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (Далі - ПАТ "Полонський гірничий комбінат") на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі №924/1389/13 залишено без задоволення

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі №924/1389/13 залишено без змін.

Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення, Суд касаційної інстанції виходив з того, що висновки судів попередніх інстанцій про відповідність дій державного виконавця положенням ст. 62 Закону України „Про виконавче провадження" щодо винесення постанови від 10.03.2016 та акту від 10.03.2016 про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізованого відсіву фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1т. за початковою ціною на загальну суму 234 316,36 грн, є правомірними.

Стосовно аргументів касаційної скарги про те, що з огляду на мораторій у справі про банкрутство, про введення якого розпорядником майна та судом повідомлявся орган ДВС, отже, останній повинен був зупинити виконавче провадження, суд касаційної інстанції зазначив, що передача майна (відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1т. на загальну суму 234 316,36 грн.) згідно постанови та акту проведена саме 10.03.2016, тобто наказ від 08.01.2014 №924/1389/13 в частині стягнення боргу на користь позивача був у цій частині виконаний, тоді як, провадження у справі про банкрутство ПАТ „Полонський гірничий комбінат" порушено ухвалою місцевого господарського суду лише 10.10.2016.

07.05.2018 до Верховного Суду надійшла заява ПАТ "Полонський гірничий комбінат" з проханням надати роз'яснення постанови Верховного Суду у даній справі №924/1389/13 від 12.04.2018 щодо питань:

1. За наявності якої обставини чи обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій та за яким конкретно нормативно-правовим обгрунтуванням, відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження державним виконавцем у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство?

2. Які дії повинен чи має право вчинити стягувач стосовно оформлення права власності на отримане в рахунок погашення боргу майно? Ці дії можуть чи повинні вчинятися у межах, чи поза межами виконавчого провадження? Чи пов'язані такі дії із безпосередніми активними діями державного виконавця в період дії мораторію?

Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2018 Заяву ПАТ "Полонський гірничий комбінат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №924/1389/13 ухвалено розглянути в судовому засіданні 06 червня 2018 року о 12 год. 50 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330 без виклику учасників справи.

Розглянувши зазначену заяву в судовому засіданні 06.06.2018, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 245 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз'яснення або відмову у роз'яснення судового рішення суд постановляє ухвалу.

Виходячи із змісту статті 245 ГПК України роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що заявлена вимога про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у даній справі не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.

Резолютивна частина Верховного Суду від 12.04.2018 у даній справі викладена повно та не створює неоднозначного розуміння.

Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом касаційної інстанції постанови у справі, а спрямовані на необхідність внесення до неї нових даних, які не були предметом касаційного оскарження, зводяться до спонукання суду касаційної інстанції до повторного перегляду судових рішень у даній справі та перевірки правомірності власних висновків та внесення до рішення нових даних і додаткового встановлення обставин справи.

Крім того, вимога заявника фактично зводиться до необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань, що не може бути підставою для роз'яснення постанови.

Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст.245 ГПК України.

Враховуючи те, що текст постанови Верховного Суду від 12.04.2018 викладений повно, чітко та зрозуміло, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 245, 318 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №924/1389/13 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко