КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

                                                                               Справа № 682/179/17

Провадження № 22-ц/792/840/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання – Гриньова А.М.,

за участю: апелянта – ОСОБА_4,

представника апелянта – ОСОБА_5,

представника відповідача – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/179/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року (суддя Мацюк Ю.І.) у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, Славутська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу квартири,

встановив :

У січні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом просила визнати недійсною довіреність, яка видана від її імені на ім’я ОСОБА_7 на право продажу квартири, належної на праві власності ОСОБА_10, посвідченої 03.11.2016 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений 21.11.2016 року державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори ОСОБА_11

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_12 уповноважив її, ОСОБА_4, на продаж належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1. Після оформлення відповідної довіреності на її ім’я, ОСОБА_10 передав усі необхідні документи для продажу вказаної квартири, які позивач зберігала за місцем свого проживання. На початку листопада 2016 року її синОСОБА_7, викрав паспорт позивача та документи, необхідні для продажу квартири ОСОБА_10 та 03 листопада 2016 року оформив у приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 від імені позивача довіреність на своє ім’я на продаж квартири АДРЕСА_2 в місті

_____________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_13 Категорія: 20

Доповідач: Спірідонова Т.В.

Славута, Хмельницької області. 21 листопада 2016 року ОСОБА_7 здійснив продаж вказаної квартири відповідачу ОСОБА_8 Враховуючи те, що позивач не підписувала довіреності на право продажу квартири та не укладала договір купівлі-продажу квартири, який був укладений без її волевиявлення, є підстави для визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу квартири.

       Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано недійсною довіреність від 03 листопада 2016 року, видану приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_9, на продаж квартири АДРЕСА_3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_4 не підписувала довіреність, що свідчить про відсутність волі позивача на укладення вказаної довіреності, а тому позовні вимоги про визнання довіреності недійсною підлягають задоволенню. Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька договорів, то слід визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Оскільки позивач не є власником спірної квартири, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов в цій частині, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги те, що спірну квартиру було відчужено на підставі недійсної довіреності, а тому договір купівлі - продажу, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, є недійсним.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_6, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Зазначив, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України.

Інші учасники справи повідомленні належним чином про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з’явилися. Представник Славутської державної нотаріальної контори подала заяву про слухання справи без її участі.

Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

       Проте, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Встановлено, що 30 червня 2009 року ОСОБА_10 є власником квартири АДРЕСА_4.

ОСОБА_10 уповноважив позивача ОСОБА_4 на продаж квартири АДРЕСА_4, що підтверджується довіреністю, посвідченою 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Славутського міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_14, зареєстрованою в реєстрі за №1372. Довіреність видана строком на п’ять років і дійсна до 10 червня 2021 року з правом передоручення повноважень іншим особам.

Відповідно до довіреності від 03 листопада 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_9, зареєстрованої в реєстрі за №1570, ОСОБА_4, діюча від імені громадянина ОСОБА_15 Федерації ОСОБА_10, уповноважила ОСОБА_7 продати на умовах і за ціною на його розсуд належну ОСОБА_10 на праві особистої власності квартиру №26, що знаходиться в місті Славута по вулиці Козацька, 23 Хмельницької області.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 21 листопада 2016 року державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори Хмельницької області ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за №1-709, ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4, яка є представником ОСОБА_10, здійснив продаж квартири АДРЕСА_3, відповідачу ОСОБА_8

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №63п від 23.05.2017 року, яка була проведена на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні №12016240210000009, підпис від імені ОСОБА_4 у представленій на експертизу довіреності від 03 листопада 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_9, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог про визнання довіреності недійсною, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_4 не підписувала довіреність, що свідчить про відсутність волі позивача на укладення вказаної довіреності.

Рішення суду в цій частині не оскаржуються, а тому не є предметом апеляційного оскарження.

Згідно із ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до вимог ч.1 ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Отже, за своєю правовою природою представництво за довіреністю є правовідношенням, за яким особа уповноважується вчинити правочини від імені та в інтересах довірителя.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 250 ЦК України представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам. Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.

За таких обставин колегія суддів вважає, що укладення ОСОБА_7 від імені ОСОБА_4 на підставі недійсної довіреності договору купівлі-продажу спірної квартири порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями  ч.3 ст.215, ч.ч.1-2 ст.216 ЦК  України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Тобто  відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з вимогами чинного законодавства, якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред'являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Разом з тим, видача довіреності за своєю правовою природою не є правочином щодо відчуження майна.

Враховуючи те, що ОСОБА_4, діюча від імені ОСОБА_10, не наділяла ОСОБА_7 повноваженнями розпоряджатися на власний розсуд спірною квартирою, укладення оспорюваного договору купівлі-продажу не відповідало волі позивача.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

На підставі викладеного, колегія суддів, приходить до висновку, що судом першої інстанції не взято до уваги, що спірну квартиру було відчужено на підставі недійсної довіреності, а тому договір купівлі-продажу спірної квартири, який був укладений на підставі зазначеної довіреності, слід також визнати недійсним.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Так як суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем було сплачено за подачу апеляційної скарги судовий збір у сумі 960грн., а тому на її користь підлягає стягненню з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судовий збір у сумі по 480грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

       Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.

       Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, укладений між ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_4, яка є представником ОСОБА_10, та ОСОБА_8, посвідчений 21 листопада 2016 року державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори Хмельницької області ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 1-709.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) судовий збір по 480грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Судді:                                /підпис/                        ОСОБА_1

                                /підпис/                        ОСОБА_2

                                       /підпис/                        ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова