Справа №:2-2319/1
Провадження №: -
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2007 р. Дніпровський районний суд в складі :
головуючого судді - Кулікової С.В.
при секретарі - Данилко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської РДА м. Києва, 3-я особа Київське міське управління юстиції м. Києва про визнання права на спадщину,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадщину, обґрунтовуючи свою позовну заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин ОСОБА_2, який рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.05.2007 року визнаний її батьком. Після смерті батька відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло виданого Дніпровською РДА м. Києва 22.04.1994 року. В установлений законом шестимісячний термін, вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Ще до смерті батька в 1995 році він сказав, що звернувся до 10 держнотконтори на оформлення договору дарування спірної квартири на ОСОБА_1, і вона вважала, що з того часу вона є власником квартири. В 2007 році вона дізналася, що квартира рахується за померлим. Після того, вона звернулась із заявою до 10 держнотконтори про видачу свідоцтва про право на спадщину, де їй було відмовлено у зв'язку з пропущенням шестимісячного терміну для прийняття спадщини.
Після смерті батька підтримує квартиру в належному стані та сплачує за комунальні послуги.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд визнати за нею право власності на спадщину, а саме квартиру АДРЕСА_2, оскільки вона була позбавлена можливості своєчасно звернутися до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і вважає, що строк для прийняття нею спадкового майна був пропущений з поважних причин, а вона вступила у володіння та користування спадковим майном і інших спадкоємців в неї не має.
Вищезазначені обставини змусили позивачку звернутися до суду з заявою про визнання права власності на спадщину.
Представник Дніпровської РДА м. Києва з'явився. Відносно задоволення даного позову поклався на розсуд суду.
Представник Київського міського управління юстиції м. Києва надіслав до суду листа, в якому просив суд розглянути справу у їх відсутність та постановити рішення відповідно до чинного законодавства України.
Суд, вислухавши пояснення позивачки по справі, представника Дніпровської РДА у м. Києві, дослідивши матеріали справи вирішив позов задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як встановлено в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.05.2007 року визнаний батьком позивачки. Позивачка є єдиною спадкоємницею квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про власність від 22 квітня 1994 року.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що в установлений законом шестимісячний термін вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки ще до смерті батька в 1995 році він повідомив, що звернувся до 10 держнотконтори на оформлення договору дарування спірної квартири на неї. І з того часу вона вважала, що є власником квартири.
Суд вважає, що позивачка, яка до смерті спадкодавця проживала разом із ним, а після відкриття спадщини постійно утримувала спірну квартиру, користувалася нею, вважається такою, що прийняла спадкове майно.
Керуючись ст.ст.1268, 1270, ст.. ст..10,60,88,213,214,215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя: