Справа № 2-32/2010

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді БОБРОВСЬКОГО І.М.

    при секретарі             ЗАЦЕПІНІЙ І.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Миколаївського регіонального управління ПриватБанку до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ЗАТ КБ «ПриватБанк» (в подальшому ПАТ КБ «ПриватБанк») в особі Миколаївського РУ ПриватБанку звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 249661-cred укладеним 15.09.2008 року.

    В судовому засіданні представник позивача пояснив, що 15.09.2008 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 249661-cred, згідно якого відповідач отримала строковий кредит в сумі 10000.00 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 24.00% річних на суму залишку заборгованості по кредиту і комісію з кінцевим терміном повернення 10.09.2010 року. З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1, між ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 15.09.2008 року було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_2 в повному обсязі відповідає перед банком за виконання своїх обов’язків позичальником ОСОБА_1. Відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору, не перерахувала у встановлені строки чергові платежі в рахунок погашення заборгованості, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01.06.2009 року складає 9905.90 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 76 275.40 грн., а саме: 59394.90 грн. – заборгованість за кредитом; 9485.40 грн. – заборгованість по простроченому кредиту; 2451.70 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4943.40 грн. – пеня.

    Оскільки відповідач ОСОБА_1 померла 25.06.2009 року, просить стягнути  заборгованість по кредитному договору в розмірі 76 275.40 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 762.75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250.00 грн. з відповідача ОСОБА_2.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив про день місце та час розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення в газеті «Южная правда».

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

    Згідно договору № 249661-cred, відповідач отримала строковий кредит в сумі 10000.00 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 24.00% річних на суму залишку заборгованості по кредиту і комісію з кінцевим терміном повернення 10.09.2010 року (а.с.8-11). Відповідно до п.п. 2., 4. Договору поруки відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний відповідати за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору ОСОБА_1.

    Умови передбачені договорами відповідачі не виконали, в результаті чого утворилась заборгованість.

    Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

    На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України положення статей 1048 та 1050 ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникають за укладеним сторонами договором.

    Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

    Згідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

    Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Таким чином з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 76 275.40 грн..

    Згідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача належать витрати по сплаті судового збору в сумі 762.75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250.00 грн..

    Керуючись ст.ст. 8,10,11,60, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Миколаївського регіонального управління ПриватБанку до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

    Стягнути, з ОСОБА_2  на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» в особі Миколаївського регіонального управління ПриватБанку заборгованість за кредитним договором в сумі 76 275 (сімдесят шість тисяч двісті сімдесят п’ять) гривень 40 копійок.

    Стягнути, з ОСОБА_2  на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»   в особі Миколаївського регіонального управління ПриватБанку витрати по сплаті судового збору в сумі 762.75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250.00 гривень.

    На рішення можуть бути подані, протягом десяти днів, заяви про апеляційне оскарження в Южноукраїнський міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області, подається в Южноукраїнський міський суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                         І.М. Бобровський