Справа № 2а—214/10/13/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого – судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Попадюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення пенсії « Дітям війни» ,-
В С Т А Н О В И В :
23 листопада 2009 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій він просить: 1/ визнати дії відповідача щодо виплати йому щомісячного підвищення пенсії з порушенням вимог ЗУ « По соціальний захист дітей війни» - неправомірними; 2/ поновити пропущений строк звернення до суду з захистом його порушених прав та інтересів за період з 01.01.2006 р. по теперішній час; 3/ зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії та сплатити повністю як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в загальній сумі 5965,20 грн.; 4/ зобов’язати відповідача здійснити індексацію незаконно не нарахованих та невиплачених сум щомісячного підвищення до пенсії; 5/ зобов’язати відповідача в подальшому в повному обсязі здійснювати виплати йому щомісячного підвищення до пенсії на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з моменту подання адміністративного позову до суду; 6/ відшкодувати за рахунок відповідача витрати понесені позивачем на оплату послуг з правової допомоги в розмірі 300 грн. та витрати понесені за оплату держмита у розмірі 3,40 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.
Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2006-2009 років не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком., яка складає за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 5965, 20 грн.
У судове засідання позивач не з’явився, направив заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив заперечення в яких позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, справу розглянути без участі представника.
В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те , що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось, Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Вважає дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими що відповідають стану невизначеності на законодавчому рівні органу на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, джерел коштів, з яких повинні здійснюватися відповідні виплати та щодо розміру мінімальної пенсії відповідно до якої повинно здійснюватися обчислення таких доплат. На думку відповідача застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо визначення мінімального розміру пенсії за віком є безпідставним.
Суд, перевіривши матеріали справи та наявні в ній докази, встановив наступне .
Позивач ОСОБА_1 народився 16.04.1940 року.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується посвідченням позивача № 176617 з проставленим в неї штампом «Дитина війни».
Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, які передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Однак, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат надбавки до пенсії за 2006 рік. Дії відповідача в період 2006 року відповідали нормам діючого законодавства , підстав для нарахування позивачу щомісячних доплат до пенсії не було , оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік». Тому вимоги позивача щодо нарахування державної соціальної допомоги за період 2006 р. задоволенню не підлягають .
Стосовно позовних вимог щодо нарахування соціальної допомоги за 2007 рік, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з положень Конституції України, дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Київському районі м. Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 09.07.2007 року. Розмір нарахувань і виплати соціальної допомоги позивачу відповідно до розрахунку повинен складати в 2007 р.:
Липень 406х30%=121,8; 121,8/31*23=90,37грн.
Серпень 406х30%=121,8грн.
Вересень 406х30%=121,8грн.
Жовтень 411х30%=123,3грн.
Листопад 411х30%=123,3грн.
грудень 411х30%=123,3грн.
всього за 2007 р.- 703,87 грн.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування соціальної допомоги за 2008 рік щомісячної надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в редакції, якою визначено що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня 2008 року позивачу нараховується та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова від 25 грудня 2009 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Ст.65 розділу 1, пункті» 61; 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та про внесення змін закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
У відповідності з рішенням Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Київському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, у розмірі , який передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування і виплата доплати до пенсії позивача за 2008 рік з урахуванням частини виплаченої допомоги повинна складати:
травень 481х 30%= 144,3 – 48,10 =96,20 грн.
червень 481х 30%= 144,3 – 48,10 =96,20 грн.
липень 482х 30%= 144,6 – 48,20 = 96,40 грн.
серпень 482х 30%= 144,6 – 48,20 = 96,40 грн.
вересень 482х 30%= 144,6 – 48,20 = 96,40 грн.
жовтень 498 х 30%= 149,4 – 49,80= 99,6 грн.
листопад 498 х 30%= 149,4 – 49,80= 99,6 грн.
грудень 498 х 30%= 149,4 – 49,80= 99,6 грн.
всього за 2008 р.- 780,40 грн.
До 22.05.2008 року, до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснював доплати позивачу, як було передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п,41 розділу 2 закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто діяв у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21 .05.2008 року задоволенню не підлягають.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає їх безпідставними.
Відповідачем по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.2-8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
З урахуванням відповідних обставин вимоги позивача щодо перерахування та виплати надбавки до пенсії за період з 1.01.2009 по 31.11.2009 р. у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підлягають задоволенню згідно розрахунку:
січень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
лютий 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
березень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
квітень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
травень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
червень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
липень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
серпень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
вересень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
жовтень 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
листопад 498х 30%= 149,4 – 49,80 =99,6 грн.
всього за 2009 р.- 1115,00 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом , враховуючи що порушення має триваючий у часі характер.
Відповідно до п.п.2,3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 ( з урахуванням внесених змін за постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 . № 690) - проведення індексації незаконно не нарахованої та невиплаченої суми щомісячного підвищення у розмірі 5965,20 грн. не передбачено, а тому задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача витрат пов’язаних з оплатою правових послуг задоволенню також не підлягають, оскільки норма статті передбачає допомогу адвоката або іншого спеціаліста в області права, що надає правову допомогу по договору, а не юридичної особи, у даному випадку ТОВ « Надія».
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст, 6-14, 71, 90, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення пенсії « Дітям війни» - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з урахуванням виплаченої частини за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік - з 22.05.2008 року по 31грудня 2008 р. та за 2009р. – з 01.01.2009р. по 30.11.2009р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ –
«11» березня 2010 р. Управління пенсійного фонду України у
№ С-13 Київському районі м. Харкова
61002, м. Харків, вул. Демченко, 6/8
ОСОБА_1
61168, АДРЕСА_1
Направляється для відома копія постанови Київського районного суду м.Харкова від „11” березня 2010 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» .
Додаток: копія постанови на «__» арк. кожному адресату.
Суддя Київського районного
суду м.Харкова В.М. Сенаторов
«11» березня 2010 р. Управління пенсійного фонду України у
№ С-13 Київському районі м. Харкова
61002, м. Харків, вул. Демченко, 6/8
ОСОБА_1
61168, АДРЕСА_1
Направляється для відома копія постанови Київського районного суду м.Харкова від „11” березня 2010 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» .
Додаток: копія постанови на «__» арк. кожному адресату.
Суддя Київського районного
суду м.Харкова В.М. Сенаторов
«11» березня 2010 р. Управління пенсійного фонду України у
№ С-13 Київському районі м. Харкова
61002, м. Харків, вул. Демченко, 6/8
ОСОБА_1
61168, АДРЕСА_1
Направляється для відома копія постанови Київського районного суду м.Харкова від „11” березня 2010 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» .
Додаток: копія постанови на «__» арк. кожному адресату.
Суддя Київського районного
суду м.Харкова В.М. Сенаторов