Справа № 2-а-209/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2010 року               Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області

в складі:     головуючого                 Грицака Р.М.

    за участю секретаря             Семяоніді В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Тернопільській області, ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити державну грошову щомісячну допомогу по догляду за дитиною, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Тернопільській області ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити державну грошову щомісячну допомогу по догляду за дитиною, встановлену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є матір'ю малолітньої дитини  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і, відповідно до ст. 15 цього Закону, їй щомісячно повинна надаватися грошова допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак дана щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з серпня  2007 року по квітень 2008 року виплачувалася не в повному обсязі. На звернення до відповідача про перерахунок допомоги їй було відмовлено. Вважає, що такий розмір допомоги не відповідає чинному законодавству України, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення аб. 3 ч. 2 ст. 56 та положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»  щодо обмеження розміру виплат даної допомоги. В зв’язку з тим просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті вищевказаної допомоги у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, визнати за нею право на отримання допомоги у вищевказаному розмірі та стягнути з державного бюджету України на її користь недоотриману допомогу  в сумі 3485 грн. 46 коп.

Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з’явилась, однак подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, зсилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просить задовольнити її позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Тому суд вважає можливим вирішення справи у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів згідно ч. 4 ст. 128 КАС України.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Тернопільській області  в судовому засіданні позов не визнав та подав суду письмові заперечення, згідно яких просить суд відмови ту задоволені позову  з тих підстав, що головним розпорядником коштів для виплат даної допомоги є Міністерство праці та соціальної політики України, якому були виділені кошти для даних цілей в повному обсязі у розмірах, установлених Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» для подальшого їх перерахування місцевим органам праці та соціального захисту населення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Позивач ОСОБА_1 є матір’ю дитини  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З довідки № 2026 від 27.05.2009 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку в Тернопільському міському центрі з нарахування та вплати допомог ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради та отримуала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  з травня 2005 року до травня 2008 року.  

Стосовно вимог про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, то суд приходить до висновку, що вони підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.  

Згідно з частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-12, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Даний Закон України є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою допомоги на неповнолітніх дітей.

Однак, абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Судом встановлено, що позивачу в 2007 році була виплачена дана допомога в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення аб. 3 ч. 2 ст. 56 та положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність. У п.5 вказаного рішення суду також закріплено принцип преюдиціальності даного рішення для судів загальної юрисдикції при вирішенні ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.  

Таким чином, аб.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» припинив свою чинність з 09 липня 2007 року та була відновлена дія ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, при нарахуванні щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачу слід було керуватися виключно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої позивачу щомісячно повинна надаватися грошова допомога в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стосовно вимог позивача щодо виплати даної допомоги за 2008 рік в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, то суд вважає, що вказані вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, виходячи з того, що Законом України від 28.12.2007, № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками,  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та згідно поданої довідки відповідачем виплачувалась допомога у вказаному розмірі. Таким чином, виплата позивачу даної допомоги за 2008 рік здійснювалась на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону.

Відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат не можуть бути підставою для відмови в задоволені позову з огляду на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи те, що в ідповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а в даному випадку ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог до   ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Тернопільській області необхідно   відмовити.  

За таких встановлених обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача з боку відповідача, які підлягають захисту, тому  суд приходить до переконання, що для повного захисту прав позивача необхідно позов частково задовольнити шляхом визнання дій відповідача неправомірним та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з коштів, що виділяються на вказані цілі, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 86, 158, 163, 186 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2008, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» – неправомірними.

Зобов’язати ОСОБА_3 праці та соціальної політики Тернопільської міської ради провести перерахунок та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням виплачених їй сум даної допомоги з коштів, що виділяються на вказані цілі.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський  міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для її подання.

Головуючий             підпис                 ОСОБА_5