Справа №: 706/345/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 рокум. Христинівка Черкаської області

Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Олійник М.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол № 41134251, складений головним державним виконавцем Христинівського районного відділу державної виконавчої служби 28.02.2018 р., згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.183-1 КУпАП.

Провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 183-1 КУпАП з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому статтею 8 цього Кодексу визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Зазначені вище положення кореспондуються з правовими приписами частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надане офіційне тлумачення цього положення та наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб’єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Як роз’яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 183-1 Законом України від 07.12.2017 р. № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», який в цій частині набрав чинності 06.02.2018 р.

Тобто, саме з цього часу встановлено адміністративну відповідальність за ст. 183-1 КУпАП, за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Водночас зворотної дії в часі цей закон не має, тобто поширюється тільки на відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1, вона складається із заборгованості за період з листопада 2013 року по січень 2018 року, тобто за період часу до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 р. № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Враховуючи вказані обставини, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 183-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п.1, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 183-1 КУпАП щодо ОСОБА_1у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 183-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області.

Суддя М.Ф. Олійник