АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

08 червня 2018 року

м. Харків

справа № 640/3810/18

провадження № 22-ц/790/3164/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук  Н.П. ,

суддів: Колтунової А.І., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач – ТОВ «Мега Шанс» ,

відповідач – ОСОБА_1, ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Мега Шанс» до ОСОБА_1, ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною,

з апеляційною скаргою  адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ТОВ «Мега Шанс»

на ухвалу Київського районного суду м. Харкова, постановлену 19 березня 2018 року, під головуванням судді Золотарьової Л.І., в залі суду в місті Харкові,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ТОВ «МЕГА ШАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 19.09.2017 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» та ОСОБА_1; стягнути судові витрати.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії на підставі спірного договору, у тому числі: заборонити йому відступати будь-кому право вимоги за кредитним договором № 010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006 року, укладеним між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_2 та іпотечним договором №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006 року, укладеним між ПАТ «Райффазен банк Аваль» та ТОВ «МЕГА ШАНС»; заборонити реєстрацію права власності на іпотечне майно, звернення стягнення на нього і продаж.

Посилається на те, що оскільки іпотечний договір є похідним від кредитного договору і був укладений в забезпечення виконання основного зобов'язання, то продаж іпотечного майна неналежним кредитором ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову ТОВ «МЕГА ШАНС» про визнання угоди про відступлення прав за договором іпотеки недійсною, адже позивач буде вимушений захищати порушене право шляхом подання нового позову до інших осіб. Реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення   позову   підтверджується, тим що ОСОБА_1 у вимозі від 02.11.2017 року попереджав, що звернення стягнення на іпотеку, та 22.12.2017 став власником іпотечного майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ «Мега Шанс» про забезпечення позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Мега Шанс» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, на думку позивача неправомірно під час вирішення саме питання про забезпечення позову намагався з’ясувати доцільність заявлених позовних вимог для поновлення порушеного права та не взяв до уваги, що існують позасудові способи скасування реєстрації права власності, які позивач може використовувати. Також зазнає, що висновок суду про те, що іпотека припинилася при реалізації предмета іпотеки є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу того, що реалізація предмету іпотеки мала місце. Зазначає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення суду , у зв’язку із чим є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем недостатньо обґрунтовано необхідність забезпечення заявленого позову в обраний позивачм спосіб.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З роз’яснення даного Пленумом Верховного Суду України в своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимоги, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що позивач заявив вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки від 19.09.2017 року, укладеного між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ОСОБА_1

При цьому позивачем не заперечується, що на час вирішення питання про забезпечення прозову ОСОБА_1 22.12.2017 своє право за договором іпотеки реалізував, зареєстрував за собою право власності на спірне іпотечне майно в порядку позасудового способу звернення стягнення на нього.

На даний час право власності ОСОБА_1 позивач не оспорює, відповідних позовних вимог не заявляє.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, з огляду на заявлені вимоги та обставини справи призведе до невиконання або утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Позивач не погоджується із оцінкою, наданою судом спірним правовідносинам, вважає її передчасною, між тим, такі доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються.

Неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-        

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ТОВ «Мега Шанс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий –                                                             Н.П.Пилипчук

Судді –                                                                А.І. Колтунова                                                                        

                                                                       ОСОБА_5