КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4/12 Суддя (судді) першої інстанції:

Усатов Дмитро Дмитрович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області поданого в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Лісниківської сільської ради від 30.08.2008 № 65/38.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2012 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.08.2008 № 65/38 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1, ОСОБА_3».

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Лісниківська сільська рада оскаржила його у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 та направлено справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду Мамчура Я.С. від 17.10.2014 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою від 09.12.2014 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № К/9991/29145/12 (2а-10762/10/2670).

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 16.03.2017 №151 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, справу передано для розгляду колегії суддів та визначено головуючим суддею Федотова І.В.

Ухвалою від 10.04.2017 справу № 2-а-4/12 прийнято до провадження суддею Київського апеляційного адміністративного суду Федотова І.В.

26.09.2017 канцелярією суду зареєстровано лист Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 21.09.2017 №07-21/2926, яким суду надано інформацію стосовно рішення на підставі якого було зупинено провадження та ухвалою від 20.11.2017 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 20.11.2017 колегія суддів дійшла висновку, що з метою повного і всебічного встановлення обставин справи та перевірки підстав апеляційного перегляду справи необхідним є витребування додаткових доказів у відповідача, а саме належним чином завіреної копії державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ДП «Боярська лісова дослідна станція», у зв'язку з чим зупинено провадження у справі до надходження витребуваних судом апеляційної інстанції доказів.

В межах розумного строку жодних документів на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим справу було призначено до розгляду в судовому засіданні для вирішення питання про поновлення провадження.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.13 ст.10, ч.4 ст.229, ст.310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Крім того, витребуваних доказів суду не надали у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність поновлення провадження у справі та її розгляд за наявними матеріалами.

При цьому, судова колегія, звертає увагу на те, що матеріали справи не містять та сторонами не надано жодного доказу, які б свідчили про існування договірних відносин, предметом яких є спірна земельна ділянка, доказів які б свідчили про її передачу у власність чи оренду, тобто в даному випадку відсутній будь-який спір про право, що свідчить про те, що справа має вирішуватись саме за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Рішенням сесії Лісниківської сільської ради, № 65/42 від 30.08.2008, надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1, ОСОБА_3

При цьому, Розпорядженням голови Києво-Святошинської РДА Пашинського М.В. від 02.11.2006 № 854 затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Боярська лісова дослідна станція» (відокремлений підрозділ національного аграрного університету) та передачі її до земель запасу (землі комунальної власності) в межах с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області.

Так, у зв'язку з добровільною відмовою, без зміни цільового призначення та на підставі наведеного розпорядження припинено право постійного користування земельною ділянкою Боярської ЛДС площею 9,7999 га (ліси І групи, вкриті лісом).

Спірна земельна ділянка є складовою частиною земельної ділянки 9,7999 га, яка передана в комунальну власність територіальної громади с. Лісники на підставі зазначеного Розпорядження.

Водночас, судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 у справі № 21/111 за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, треті особи: національний університет біоресурсів і природокористування, відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів та природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» про визнання недійсним розпорядження, позов задоволений повністю.

Визнано недійсним розпорядження голови Києво-Святошинської РДА Пашинського М.В. від 02.11.2006 № 854 «Про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Боярська лісова дослідна станція» (відокремлений підрозділ національного аграрного університету) та передачі її до земель запасу (землі комунальної власності) в межах с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 у цій справі рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 скасовано, провадження у справі припинено відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Більш того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2011 у справі №2а-10762/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 міжрайонному природоохоронному прокурору відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо скасування Розпорядження від 02.11.2006 №854.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 у цій справі касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В процесі реєстрації справи для нового розгляду судом першої інстанції зазначеній справі за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області за участю третіх осіб Національного університету біоресурсів та природокористування, відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування «Боярська лісова дослідна станція», Ліснивської сільської ради про скасування розпорядження від 02.11.06 №854 присвоєно номер №2а-13143/12/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2012 по справі №2а-13143/12/2670 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2012 скасовано та прийнято нове рішення яким позовні вимоги задоволено.

Скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 02.11.2006 № 854 «Про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Боярська лісова дослідна станція» (відокремлений підрозділ Національного аграрного університету) та передачі її до земель запасу (землі комунальної власності) в межах с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 касаційну скаргу Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2014 адміністративний позов Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері залишено без розгляду і не було оскаржено.

З огляду на викладене, Розпорядження № 854 від 02.11.2006 на цей час є чинним, спірна земельна ділянка згідно Розпорядження на законних підставах вибула з державної власності та набула статусу комунальної власності (власності територіальної громади с. Лісники) у складі земельної ділянки загальною площею 9,7999 га., тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Крім того не знайшло свого обґрунтування посилання апелянта на розпорядження КМУ № 610-р від 10.04.2008 з огляду на встановлений ст.8 Конституції України принцип верховенства права (в редакції чинній на дату прийняття спірного рішення Лісниківської сільської ради), який закріплює визначальну роль закону в правовій системі, зокрема, в системі джерел права, його вищу юридичну силу у відношенні підзаконних актів.

Порядок розпорядження земельними ділянками регламентовано Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України, Законом України «Про землеустрій», разом з тим, Розпорядження КМУ № 610-р від 10.04.2008 є підзаконним нормативно-правовим актом, який приймається на підставі Конституції та законів України та не може їм суперечити.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції доцільно зауважив про необґрунтованість доводів позивача в цій частині, оскільки Верховною Радою України відповідні зміни до земельного законодавства не ухвалювалися.

Окрім того, зі змісту Розпорядження Києво-Святошинської РДА № 854 від 02.11.2006 не вбачається, що земельна ділянка площею 9,7999 га. передається у комунальну власність територіальної громади с. Лісники саме для ведення лісового господарства.

До передачі зазначеної земельної ділянки (9,7999 га) до земель запасу с. Лісники згідно з розпорядженням Голови Києво-Святошинської райдержадміністрації від 14.04.2003 № 132 «Про виготовлення державних актів на право постійного користування землею Боярській лісовій дослідній станції Національного аграрного університету» спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП НАУ «Боярська лісова дослідна станція» у складі земель загальною площею 6694,7 га. та надавалася у постійне користування Боярській ЛДС без зазначення категорії землі («лісогосподарське призначення») та мети використання (для потреб лісового господарства).

За приписами ст.5 Лісового кодексу, ст.55 Земельного кодексу (в редакції чинній на момент прийняття Розпорядження № 132) до земель лісового фонду відносяться землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч.3 ст.1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України та перебувають під охороною держави.

Згідно положень ч.2.ст.9 Лісового кодексу України, ч.1 ст.57 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент передачі цих земель Боярській ЛДС) земельні ділянки лісового фонду за рішенням повноважних органів надаються у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам не тільки для ведення лісового господарства, а й для «спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вкриті лісовою рослинністю землі не вважаються автоматично землями лісогосподарського призначення за відсутністю відповідного рішення про встановлення цільового призначення,

Більш того, Державний землекористувач - Дочірнє підприємство «Боярська ЛДС», а також його державний засновник та власник - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України у 2005-2006 роках, тобто до прийняття Розпорядження Києво-Святошинської РДА від 02.11.2006, і до прийняття спірних рішень Лісниківською сільською радою встановили, що земельні ділянки на майбутнє не будуть використовуватися для потреб лісового господарства, що підтверджується наступними документами: витягом з протоколу № 8 засідання вченої ради Національного аграрного університет від 05.04.2006, згідно змісту якого вченою радою погоджено передачу земельної ділянки 9,7999 га до земель запасу Лісниківської сільської ради «для потреб територіальної громади»; розрахунком збитків лісогосподарського виробництва по Боярській ЛДС на суму 684 317,2 гри.; рахунком Боярської ЛДС від 25.04.2006№ 1349 на сплату збитків лісогосподарського виробництва на суму 684 317,20 грн.; платіжним дорученням від 05.05.2006 № 2 на сплату збитків лісогосподарського виробництва на суму 684 317,2 грн.

Положеннями ст.ст.156, 207 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) встановлено, що відшкодуванню на користь землевласників чи землекористувачів підлягають збитки та втрати, пов'язані із вилученням (викупом) сільськогосподарських, лісових земель для подальшого використання їх для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом.

Крім того, листом Київського обласного управління лісового господарства від 20.10.2006 вих. № 01-4/1014 погоджено передачу земельної ділянки 9,8 га до земель запасу Лісниківської сільської ради (судом першої інстанції встановлено, що Хотівська сільська рада вказана у листі помилково).

В свою чергу, як вже зазначалось, Розпорядження Києво-Святошинської РДА № 854 від 02.11.2006 не містить жодної вказівки, що земельна ділянка площею 9,7999 га, до складу якої входить й спірна ділянка, має цільове «лісогосподарське призначення».

Судом встановлено, Лісниківська сільська рада на XXII сесії V скликання 26.07.2008 року прийняла рішення № 61/1, згідно якого було вирішено:

1. Використовувати під житлову забудову земельну ділянку загальною площею 9,7999 га, яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади с.Лісники на підставі розпорядження голови Києво-Святошинської РДА № 854 від 02.11.2006.

2. Уповноважити голову Лісниківської сільської ради Сагач О.І. внести відповідне коригування до містобудівної документації.

На виконання зазначеного рішення було внесено відповідне коригування до містобудівної документації, в тому числі, за підписом керівника відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА та скріплено його печаткою.

З урахуванням того, що розмежування земель державної і комунальної власності у 2008 році не відбулося, були прийняті аналогічні спірному рішення ХХІІІ сесії V скликання Лісниківської сільської ради, про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах земельної ділянки, вказаної у Розпорядженні Києво-Святошинської РДА №854 від 02.11.2006, у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 громадянам, в тому числі третій особі - ОСОБА_3

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської, забудови здійснюється на підставі не тільки генерального плану, а й іншої містобудівної документації.

Аналогічні положення щодо планування територій на місцевому рівні закріплені ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» де зазначено, що «...Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою...».

Статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» визначення, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій «...». Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Так, містобудівна документація у вигляді проекту землеустрою була розроблена ліцензованою юридичною особою ТОВ «Глобус Альянс» та містила текстові та графічні матеріали, завірені печаткою Лісниківської сільської ради та підписом голови Лісниківської сільської ради на підставі рішення XXIII сесії V скликання Лісниківської сільської ради, а саме: рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд стосовно кожного з 16-ти громадян; детальний план (викопіювання) розміщення земельних ділянок.

При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що надання земельної ділянки ОСОБА_3, відбувалося у повній відповідності до вимог чинного законодавства щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, в тому числі з отриманням погоджень всіх повноважних органів в порядку визначеному законом.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи рішення від 30.08.2008 № 65/38 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1, ОСОБА_3» Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2012 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 11.06.2018 року