ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 30/5005/9937/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Краснова Є.В.,

розглянувши без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 (головуючий - Барицька Т.Л., судді Картере В.І., Козир Т.П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

про стягнення 967523,51 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" (далі - ТОВ "РВ Транс", SIA RV TRANS, Товариство) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про стягнення з відповідача 967523,51 доларів США, з яких: 598163,51 доларів США реальних збитків (574520,43 доларів США - збитки від пошкодження десяти вагонів) та 188979,12грн. (23643,08 доларів США за курсом НБУ на 15.11.2012) - витрати з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання); 369360 доларів США упущеної вигоди.

Позовна заява обґрунтовується завданням відповідачем збитків від пошкодження належних позивачу вагонів (два з яких після аварії, яка сталася 16.05.2012, не підлягають відновленню), витрат з транспортування вказаних вагонів на місце зберігання та упущеної вигоди.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014 (суддя Мілєва І.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 (судді: Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С., Науменко І.М.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 959480,66 доларів США, а в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2014 (Барицька Т.Л. - головуючий, судді Губенко Н.М., Картере В.І.) зазначені рішення та постанову скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "РВ Транс" 570203,41 доларів США, з яких: 554603,18 доларів США - збитки від пошкодження вагонів, 15600,23 доларів США - витрати з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем належними і допустимими доказами підтверджено понесені ним реальні збитки від пошкодження 10 вагонів внаслідок їх аварійного сходження з рейок 16.05.2012 та витрати з подальшого транспортування цих вагонів для проведення ремонту, розмір яких підтверджується висновками відповідних судових експертиз, призначених в ході розгляду даної справи. При цьому, суд дійшов висновку про недоведеність наявності у ТОВ "РВ Транс" збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 369360 доларів США, відсутність протиправної поведінки відповідача та причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіяними збитками, так як вимоги позивача про стягнення останньої ґрунтуються тільки на теоретичних розрахунках прибутку та можливих очікуваннях його отримання та не підтверджуються документально.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 (Дармін М.О. - головуючий, судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.) скасовано в частині відмови у стягненні 281700,88 доларів США упущеної вигоди з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову. В решті рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що відповідачем не було доведено, що вагони позивача були пошкоджені 16.05.2012 внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, протиправна поведінка відповідача полягає у неналежному виконанні ним зобов'язання з утримання вагонів у справному стані, незабезпечення безаварійної роботи рухомого складу, тому вірним є висновок місцевого господарського суду щодо покладення на відповідача обов'язку з відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків, в тому числі в частині упущеної вигоди. При цьому, відповідач не довів належними і допустимими доказами можливість підписання SIA RV TRANS з ANDRENA GREAT LTD додаткових угод за умови зменшення кількості переданих вагонів до 40 одиниць (з виключенням пошкоджених 10 вагонів) на умовах договору №1202 від 23.03.2012, тоді як з наданих позивачем доказів вбачається, що інші, не охоплені умовами договору №1202 від 23.03.2012 вагони у кількості 50 одиниць (т.13 а.с.37-38), використовувалися контрагентом SIA RV TRANS, SIA RV TRANS LTD на умовах договору №1203 про надання послуг з користування рухомого складу від 15.06.2012 (т.13 а.с.32-36), який, в свою чергу, є належним доказом неможливості надання SIA RV TRANS в розпорядження ANDRENA GREAT LTD будь-яких інших вагонів, не охоплених умовами договору №1202 від 23.03.2012, а розмір неодержаних доходів за договором №1202 від 23.03.2012 підтверджується висновком судової експертизи №534/535/793 від 17.02.2017.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 скасовано в частині стягнення з ПАТ "Українська залізниця" 281700,88 доларів США упущеної вигоди та залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 про відмову в позові у цій частині. В решті рішення та постанову залишено без змін.

ТОВ "РВ Транс" у заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 22, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК) у подібних правовідносинах, просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017.

На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ТОВ "РВ Транс" надало копії постанов Вищого господарського суду України від 14.03.2017 у справі №910/10455/16 та від 21.11.2012 у справі №5002-12/536-2012, у яких, на думку заявника, суди, застосувавши до спірних правовідносин ті ж самі норми матеріального права, дійшли висновку щодо доведеності завдання орендодавцю вагонів та автоперевізнику збитків у вигляді упущеної вигоди (орендної плати) від оренди вагонів та експлуатації автомобіля відповідно, яка (упущена вигода) була передбачувана та реальна для отримання на підставі укладених позивачем з третіми особами договорів оренди та перевезення пасажирів.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 допущено справу №30/5005/9937/2012 до провадження Касаційного господарського суду та відкрито провадження за заявою ТОВ "РВ Транс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у цій справі.

16.04.2018 Касаційний господарський суд ухвалив здійснити перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у письмовому провадженні.

Розглянувши вказану заяву та додані матеріали, обговоривши її доводи, дослідивши оскаржувану постанову з підстав, що заявлені, Суд вважає, що у задоволенні заяви ТОВ "РВ Транс" слід відмовити з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.12.2007 між ДП "Придніпровська залізниця" та ТОВ "Лемтранс" укладено договір №ПР/В-072239/НЮдч, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець (ДП "Придніпровська залізниця" ) зобов'язується надавати послуги, відповідно до нормативно-технічної документації, по проведенню технічного контролю за якістю ремонту, виготовленням і комплектністю продукції, що ремонтується, виготовляється та поставляється. В подальшому сторони вищезазначеного договору підписали низку додаткових угод, пов'язаних зі зміною вартості робіт.

Відповідно до повідомлення № 2030 (форма 36м) від 21.11.2011 представниками ДП "Придніпровська залізниця" підтверджено виконання ремонту трьох вагонів, в тому числі вагону № 56958549 у відповідності до Керівництва по ремонту, технічних умов, креслень, виконаного ТОВ "Лемтранс" на території Дніпродзержинським вагонодепо і вагони визнані придатними до експлуатації.

11.10.2010 між ТОВ "Юнітранс Логістичні системи" (клієнт) та ТОВ "Андрена Грейт ЛТД" (експедитор) було укладено договір №А-101 про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів по внутрішньому та міжнародному сполученню (договір перевезення).

24.02.2012 між ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" та ТОВ "РВ Транс" укладено контракт № 29 на поставку продукції, за умовами якого постачальник (ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод") зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ "РВ Транс"/ SIA RV TRANS) прийняти та оплатити нові полувагони моделі 12-9046 на умовах, викладених в "Контракті".

Відповідно до специфікації №1 (додаток №1 до контракту №29 на поставку продукції від 24.02.2012) постачанню підлягає 100 полувагонів моделі 12-9046,ТУ У 35.2 - 00210890-026:2009 на загальну суму 6 750 000 доларів США.

23.03.2012 між SIA RV TRANS (виконавець/позивач) та ANDRENA GREAT LTD (замовник) було укладено договір №1202 про надання послуг з надання у користування рухомого складу (далі - договір №1202).

26.03.2012 ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" та SIA RV TRANS підписали Акт №1, за умовами якого покупцем (SIA RV TRANS) були прийняті технічно справні десять одиниць вагонів.

01.04.2012 ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" та SIA RV TRANS підписали Акт №2, за яким постачальник виготовив і передав, а покупець прийняв 40 напіввагонів моделі 12-9046.

Відповідно до Сповіщення відділу рухомих залізничного дорожнього складу Державної адміністрації залізничних доріг Латвійської республіки № 017/К2(50) від 20.04.2012 на підставі наданих документів здійснена реєстрація 50 вагонів з номерами, вказаними в сповіщенні.

07.05.2012 ANDRENA GREAT LTD та SIA RV TRANS підписали Акт №1 приймання-передачі 35 штук напіввагонів мод.12-9046 по договору №1202.

Згідно з Актом приймання-передачі напіввагонів від 07.05.2012 по договору №1202 виконавець передав, а замовник прийняв ще 15 напіввагонів.

Згідно з Сповіщенням відділу рухомих залізничного дорожнього складу Державної адміністрації залізничних доріг Латвійської республіки № 033/К2(50) від 13.06.2012 на підставі наданих документів здійснена реєстрація 50 вагонів з номерами, вказаними в сповіщенні.

27.05.2011 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітранс Логістичні системи" (експедитор) було укладено договір №ПР/М/-11309/НЮп про організацію перевезень вантажів по залізницях України (т.1 а.с.81-84).

16.05.2012 відповідно до заяви ТОВ "Юнітранс Логістичні системи" від 05.05.2012 за договором №А-101 від 11.10.2010, погодженою Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрена Грейт ЛТД", договору №ПР/М-11309 від 27.05.2011 про організацію перевезень вантажів по залізницях України, залізничних накладних порожні вагони позивача слідували у рухомому складі потягу №3004 від станції "Мекензієві Гори" до станції призначення "Поштова" під завантаження.

Також судами було встановлено, що 16.05.2012 о 13:42 на 1407 км ПК 7 парної колії перегону Краснопартизанська-Урожайна сталося сходження з рейок 19 порожніх вантажних вагонів поїзда №3004, в результаті чого були пошкоджені 10 вагонів (№№61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903), які належать позивачу та були передані ANDRENA GREAT LTD за договором №1202.

Факт пошкодження вагонів під час транспортної пригоди підтверджується актами про пошкодження вагонів форми ВУ-25М від 16.05.2012.

Відповідно до акта службового розслідування аварії (форма РБУ-1) відповідача, складеного 23.05.2012, технічного висновку головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту та начальника служби вагонного господарства Придніпровської залізниці про причину аварії - сходження 19 вагонів у поїзді №3004, який стався 16.05.2012 на 1407 км ПК 7 перегону Краснопартизанська-Урожайна Кримської дирекції залізничних перевезень, та технічного висновку незалежної експертної групи Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка Лазаряна від 22.06.2012 було встановлено, що причиною аварії стало сходження з рейок першої колісної пари першого за напрямком руху візка 22-го з голови поїзда вагону №56958549, через наявність різниці баз бокових рам першого візка 10мм, що сприяло забіганню лівого за напрямком руху колеса колісної пари №0119 8049 88 з подальшим вкочуванням гребеня правого колеса на головку правої за напрямком руху поїзда рейки та у сукупності з понаднормативним зносом вузла п'ятника та підп'ятника обох візків призвело до надмірних коливань вагону, остаточного руйнування лівого ковзуна другого за напрямком руху поїзда візка та подальшого сходження вагону з рейок. Внаслідок сходження з рейок 22-го з голови поїзда вагону №56958549 відбулося сходження з рейок вагонів з 18 по 21 та 14 вагонів з 23 до 36. У процесі сходження з рейок 19 вагонів відбувся зсув колії в правий за напрямком руху бік на дільниці 65 метрів.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ПАТ "Українська залізниця" 281700,88 доларів США упущеної вигоди обґрунтовується недоведеністю відповідачем підписання SIA RV TRANS з ANDRENA GREAT LTD додаткових угод за умови зменшення кількості переданих вагонів до 40 одиниць (з виключенням 10 пошкоджених вагонів) на умовах договору №1202, оскільки інші, не охоплені умовами цього договору №1202 вагони у кількості 50 одиниць використовувалися контрагентом Товариства (ТОВ "Андрена Грейт ЛТД") на умовах іншого пізніше укладеного договору - №1203 від 15.06.2012 на надання послуг з користування рухомого складу (т.13 а.с.32-36), який, в свою чергу, є належним доказом неможливості надання SIA RV TRANS в розпорядження ANDRENA GREAT LTD інших вагонів, а розмір неодержаних доходів за договором №1202 за період з 16.05.2012 по 31.03.2014 документально підтверджується висновками судових експертиз №948/949-15 від 03.09.2015 та №534/535/793 від 17.02.2017, проведених в межах розгляду даної справи.

В свою чергу, в основу постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди покладено висновок про те, що місцевим господарським судом було встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "РВ Транс" не було надано суду належних доказів на підтвердження неможливості надання контрагенту (АNDRЕNА GREAТ LTD) в користування інших вагонів, не задіяних в господарській діяльності у відповідний період, так само як і не надано доказів того, що контрагент позивача відмовився від договору №1202 від 23.03.2012 через невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань, навпаки, як встановив суд першої інстанції, вказаний договір був переукладений сторонами на новий строк вже після транспортної пригоди, яка сталася 16.05.2012.

Верховний Суд України розглядає справи за правилами, визначеними розділом XII1 цього Кодексу, тобто за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тоді як згідно імперативних вимог частини 2 статті 1117 цього Кодексу суд касаційної інстанції не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Доводи заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції (Вищим господарським судом) статей 22, 623, 1187 ЦК у подібних правовідносинах, є необґрунтованими з огляду на таке.

У справі, яка переглядається, предметом спору є відшкодування реальних збитків та упущеної вигоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки, а саме внаслідок залізничної аварії, яка сталася 16.05.2012, та в результаті якої було пошкоджено належні позивачу 10 вантажних вагонів, 2 з яких не підлягають відновленню.

Колегія суддів зазначає, що надана заявником для порівняння копія постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі №5002-12/536-2012 не може вважатися прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки, задовольняючи позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди у справі №5002-12/536-2012, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився Вищий господарський суд України, виходив з того, що пошкоджений автомобіль використовувався позивачем для надання послуг з щомісячного перевезення пасажирів на підставі договору від 26.08.2010, укладеного на річний строк з третьою особою, але який (договір) був розірваний 12.11.2010 у зв'язку з пошкодженням автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 11.11.2010, що унеможливило надання таких послуг. Як наслідок підстави позову, фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, як і їх матеріально-правове регулювання у справі №30/5005/9937/2012 та у справі №5002-12/536-2012 є різними, що виключає неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Водночас, зі змісту наданої для порівняння постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2017 у справі №910/10455/16 вбачається, що у зазначеній справі предметом позову є стягнення 73591,98 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих не джерелом підвищеної небезпеки, а внаслідок дій відповідача (ПАТ "Українська залізниця") щодо відставлення телеграмою від експлуатації технічно справних вагонів, від здачі в оренду яких позивач за звичайних обставин міг би одержати орендну плату на підставі договорів оренди вагонів-зерновозів, укладених з третіми особами, тобто упущена вигода позивача була передбачувана та реальна на підставі договорів оренди вагонів і в позивача були відсутні правові підстави для невиконання відповідних вказівок ПАТ "Українська залізниця", зроблених в межах повноважень останнього. При цьому господарські суди встановили наявність всіх 4-ьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника), достатніх для покладання на відповідача обов'язку відшкодування збитків.

Таким чином, спірні правовідносини у справі №910/10455/16 регулювалися передусім статтями 22, 623 ЦК, тоді як у справі, що переглядається, правовідносини регулюються також статтею 1187 ЦК, за змістом якої для настання цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки достатньо наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Отже, аналіз висновків, зроблених судом касаційної інстанції у справі, що розглядається, в порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 у справі №910/10455/16 не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки встановлені в справах підстави позову, фактичні обставини, спірні правовідносини та їх матеріально-правове регулювання не є подібними.

Ураховуючи викладене, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 11116 ГПК, не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною 1 статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на викладене заява ТОВ "РВ Транс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 задоволенню не підлягає.

Керуючись пунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, статтями 11123- 11128 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ Транс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у справі №30/5005/9937/2012.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у справі №30/5005/9937/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

Є.В. Краснов