Постанова

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 2-12537/10

провадження № 61-9907св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

боржник - ОСОБА_3,

заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області, у складі судді Харечка С. П., від 07 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області у складі суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Ковальчук Н. М., від 20 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони у виконавчому провадженні.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року у справі № 2-12537/10 задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» суми боргу у розмірі 317 437,09 грн, а також 1 820,00 грн судових витрат. На виконання рішення суду у даній справі у 2012 році був виписаний та виданий представнику стягувача ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_4, який звільнився 03 січня 2013 року, виконавчий лист, однак даний документ в ПАТ «ОТП Банк» відсутній, а рішення суду на даний час не виконано та відсутні жодні платежі, спрямовані на погашення боргу. Рівненським міським судом Рівненської області винесено ухвалу від 16 травня 2017 року про видачу дубліката виконавчого листа. 07 липня 2017 року дублікат виконавчого листа був направлений до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Рівненського територіального управління юстиції. 10 липня 2017 року Рівненським міським відділом ДВС Рівненського ТУЮ відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто виконавчий документ без виконання стягувачу у зв'язку з пропуском строку на його пред'явлення. 24 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір відступлення права вимоги № б/н, згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло за кредитним договором № ML-P005/2008 від 09 жовтня 2008 року право вимоги до відповідача у цій справі.

Із урахуванням зазначеного, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило заяву задовольнити, поновити строк для пред'явлення до виконання дубліката виконавчого листа від 04 липня 2017 року та провести заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2017 року у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не навів поважних причин для поновлення строку для пред'явлення дублікату виконавчого листа до виконання, а тому, із урахуванням положень статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, частини першої статті 371 ЦПК України, у редакції від 2004 року, заява до задоволення не підлягає.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 20 грудня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявником не наведено жодних причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та не надано відповідних доказів на підтвердження таких причин. Будь-яких реальних перешкод для звернення виконавчого листа до виконання у визначений законом строк у заявника не було.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 20 грудня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при зверненні до суду із заявою про поновлення строку заявником надавалася довідка від 13 березня 2017 року Рівненського міського відділу ДВС Рівненського ТУЮ про те, що виконавчий лист № 12537/10 відсутній на виконанні згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень. Заявник також посилається на те, що в жодне судове засідання по даній справі (а їх було три) боржник не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату проведення судового засідання, а відповідно й відсутні заперечення щодо поновлення пропущеного строку. 24 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір відступлення права вимоги № б/н, згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло за кредитним договором № ML-P005/2008 від 09 жовтня 2008 року право вимоги, а тому заявник вправі звертатися до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

16 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 року справу за заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторону у виконавчому провадженні призначено до судового розгляду.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» про стягнення з ОСОБА_3 317 437,09 грн заборгованості за кредитним договором.

13 лютого 2012 року та 25 квітня 2013 року представники ПАТ «ОТП Банк» зверталися до суду першої інстанції із заявами про видачу копії рішення та виконавчого листа. Заява від 25 квітня 2013 року підписана представником ПАТ «ОТП Банк» Матвійчуком В. В.

22 лютого 2012 року на заяву від 13 лютого 2012 року та 13 травня 2013 року на заяву від 25 квітня 2013 року головуючим суддею Рівненського міського суду Рівненської області накладено резолюцію: «видати у відповідності до вимог ЦПК». У копії заяви від 25 квітня 2013 року наявний напис, що 28 лютого 2012 року виписано 2 виконавчих листа (а. с. 63).

У заяві про видачу дубліката виконавчого листа від 12 квітня 2017 року, яка підписана представником ПАТ «ОТП Банк» Матвійчуком В. В., і заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони у виконавчому провадженні від 28 липня 2017 року, яка підписана представником ТОВ «ОТП Факторинг України» Матвійчуком В. В., зазначено, що суд повідомляв про те, що представнику стягувача ОСОБА_4 був виданий виконавчий лист.

За змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)») виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини першої статті 371 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічна норма міститься у статті 433 чинного ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Позивач у справі (його представники) знав з 2010 року про наявність заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року, яким було задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» про стягнення з ОСОБА_3 317 437,09 грн заборгованості за кредитним договором, мав можливість вчасно вчинити відповідні дії щодо отримання виконавчих листів і пред'явлення їх до примусового виконання, звертався 13 лютого 2012 року та 25 квітня 2013 року до суду першої інстанції із заявами про видачу копії рішення та виконавчого листа, за даними місцевого суду представник позивача отримав у 2012 році виконавчі листи у Рівненському міському суді Рівненської області, що не заперечувалось заявником, а заяву про видачу дублікату виконавчого листа подав 12 квітня 2017 року. Матвійчук В. В. здійснював представництво ПАТ «ОТП Банк» при проведенні процесуальних дій у цій справі в період з квітня 2013 року по червень 2017 року. Він же здійснює представництво ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.

Заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у її задоволенні, оскільки заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Суд не має права поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин норми процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк