12.06.2018

Провадження №1-кп/331/64/2018

ЄУН 331/2390/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Федорович Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/331/64/2018 з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Нікіфоровка Бахмутського району Донецької області, українець, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, із середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженому:

- 08.12.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполь за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 років п/в. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполь від 14.09.2011 р. та визначено покарання у вигляді 1 р. 6м. п/в. Звільнений 18.07.2016 р. умовно-достроково на 1 м. 14 дн.

- 23.03.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2, 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Кисельової І.А., Жулай Г.С.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4

захисника Сирих М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення у тому, що 10 січня 2017 року, приблизно о 18 години 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись в парку, що розташований біля залізничного вокзалу Запоріжжя - 2 по вул.Костянтина Великого, 5, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у незнайомого йому ОСОБА_7, належний останньому мобільний телефон, після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_7 не слідкує за його діями, не маючи наміру повертати майно останнього, зник з місця злочину, таким чином шляхом обману заволодів майном останнього а саме: мобільним телефоном «Nokia Lumia 520» вартість якого згідно висновку експерта №10-447 від 24.04.2017 на момент скоєння злочину складає 830 гривень; сім карткою оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 2 гривні, а всього майна на загальну суму 832 гривні. У вказаний день, ОСОБА_6, усвідомлюючи що його дії незаконні, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, продав вищевказаний мобільний телефон в кіоск, розташований на вул.Базарній, а отримані при цьому грошові кошти в розмірі 400 гривень ОСОБА_6 витратив на власні потреби. В результаті злочинних дій ОСОБА_6, потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 832 гривні.

Крім того, 13 січня 2017 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля під'їзду №4 будинку №8 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Українська, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою металевого лому, який він мав при собі, шляхом зламу навісного замку двері проник у підвальне приміщення вищевказаного будинку, де за допомогою ножиць ОСОБА_6 відрізав та таємно викрав майно, яке належить ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель телефонний мідний, марки ТПП 20x2x0,4 довжиною 80 метрів, вартість якого складає 7 гривень 88 копійок за один метр, а всього майна на загальну суму 630 гривень 58 копійок, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 13 січня 2017 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля будинку №10 розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Першотравнева, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом зняття кришки колодязя, ОСОБА_6 проник до шахти, де за допомогою ножиць, які мав при собі, відрізав та таємно викрав майно, яке належить ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель телефонний мідний, марки ПРППМ 2x0,9 довжиною 1036 метрів, вартість якого складає 1 гривня 62 копійки за 1 метр, а всього майна на суму загальну суму 1674 гривні 61 копійку, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 14 січня 2017 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою власної фізичної сили відкрив капот легкового автомобіля «Ланос», д/н НОМЕР_1, звідки шляхом вільного доступу за допомогою плоскогубців, які ОСОБА_1 мав при собі, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8, а саме: автомобільний акумулятор «ЮТА 6СТ-74 АзЕ 7 SERIES», вартість якого згідно експертного висновку № 11-54 від 11.04.2017 складає 1584 гривень 88 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 16 січня 2017 року, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повтроно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись в холі дитячої поліклініки №7, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова, буд.32, побачив, що регістратор вийшла з приміщення реєстратури, після чого переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає допомогою сили рук відчинив віконце та проник до приміщення реєстратури, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить реєстратору по ОСОБА_9, а саме: мобільний телефон «Samsung» SM-G350 в корпусі білого кольору, вартість якого згідно експертного висновку № ОИ-227 віл 23.03.2017 складає 1100 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 17 січня 2017 року, приблизно о 18 години 30 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля кафе «Обжора», розташованого біля будинку №14-а по вул.Базарній в м.Запоріжжя, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у незнайомого йому ОСОБА_10, належний останньому мобільний телефон, після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_10 не слідкує за його діями, не маючи наміру повертати майно останнього, зник з місця злочину, таким чином шляхом обману заволодів майном останнього а саме: мобільним телефоном «Samsung Galaxy Star Plus Duos S7262» вартість якого згідно висновку експерта № 10-448 від 24.04.2017 на момент скоєння злочину складає 616 гривень 67 копійок; сім карткою оператора «Водафон» НОМЕР_2, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої грошей не було; сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої коштів не було, а всього майна на загальну суму 616 гривень 67 копійок. У вказаний день, ОСОБА_6, усвідомлюючи що його дії незаконні, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, продав вищевказаний мобільний телефон в кіоск, розташований на вул.Базарній, 11, а отримані при цьому грошові кошти в розмірі 450 гривень ОСОБА_6 витратив на власні потреби. В результаті злочинних дій ОСОБА_6, потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 560 гривень 67 копійок.

Крім того, 19 січня 2017 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення,знаходячись біля будівлі Музично - драматичного театру імені В.Г. Магара, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 41, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла водійських дверей, таємно шляхом вільного доступу з салону легкового автомобіля «ВАЗ 2110», д/н НОМЕР_4, викрав майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: автомобільний відеорегістратор «С600 FullHDNovatek1080Р», вартість якого згідно висновку експерта № 10-449 від 25.04.2017 на момент скоєння злочину складає 483 гривні 49 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 21 січня 2017 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою власної фізичної сили відкрив капот автомобіля «Ланос», д/н НОМЕР_5, звідки шляхом вільного доступу за допомогою плоскогубців, які ОСОБА_6 мав при собі, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: автомобільний акумулятор «ІСТА Standard Евро 60А1-6СТ», вартість якого згідно експертного висновку №11-55 від 11.04.2017 складає 1174 гривні 75 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 25 січня 2017 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, переконавшись в тому що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку водійських дверей за допомогою раніше заготовлених ножиць, відкрив автомобіль «ВАЗ 2107», д/н НОМЕР_6, звідки шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_12, а саме: автомобільна магнітола «Pioneer 6240» Mp3, вартість якої згідно висновку експерта № 10-446 від 24.04.2017 на момент скоєння злочину складає 328 гривень 74 копійки; акустичні колонки «Kenwood KFC-E170P», вартість яких згідно висновку експерта № 10-446 від 24.04.2017 на момент скоєння злочину складає 1166 гривень 96 копійок; набор інструментів для ремонту автомобіля, вартість якого складає 3000 гривень; автомобільний компресор Vitol «Ураган КА-У12051». вартість якого згідно висновку експерта № 10-446 від 24.04.2017 на момент скоєння злочину складає 560 гривень 24 копійки, а всього майна на загальну суму 5055 гривень 94 копійки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 29 січня 2017 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5, будучи впевненим що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою власної фізичної сили відкрив капот автомобіля Ланос д/н НОМЕР_1, звідки шляхом вільного доступу за допомогою плоскогубців, які ОСОБА_6 мав при собі, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_13, а саме: автомобільний акумулятор «ISTA 7 Series 6СТ-60 А2Н Е», вартість якого згідно експертного висновку №11-56 від 11.04.2017 складає 1428 гривень 64 копійки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, тому що він вчинив умиснi дії, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою вчинені повторно, а також за ч. 2 ст. 185 КК України, тому що він вчинив умиснi дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а також за ч. 3 ст. 185 КК України, тому що він вчинив умиснi дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднані із проникненням до іншого приміщення.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні усіх інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі у липні 2016 року до січня 2017 року він мешкав у м. Вольнянську у свого товарища, де познайомився із дівчиною та мав намір створити сім»ю. 29.01.2017 року він приїхав до м. Запоріжжя у пошуках роботи, де познайомився із хлопцем, який погодився надати йому власну квартиру для тимчасового проживання. У цей день він вчинив грабіж щодо потерпілого, після чого його одразу заарештували. До цього дня він до м. Запоріжжя не приїздив, ніяких крадіжок або шахрайств не вчинював, зі свідками, які приходили у судові засідання, не знайомий та ніколи їх не бачив. Пояснення, які він надавав під час проведення слідчого експерименту, не підтверджує, оскільки його примусили їх дати працівники поліції, понятими були особи без постійного місця проживання, які не слідкували за процесом та не реагували на його зауваження. Просив суд взяти його доводи до уваги та виправдати його.

На підтвердження провини ОСОБА_1 стороною обвинувачення було надано:

За епізодом від 10.01.2017 року.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з»явився, заходи щодо забезпечення його явки до суду результату не дали, судові виклики за вказаною потерпілим адресою не отримані.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2017 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 10.01.2017 року шахрайським шляхом заволоділа його мобільним телефоном, при цьому будь-які ознаки зовнішності підозрюваної особи не наводить.

Під час досудового розслідування впізнання підозрюваного ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_7 не проводилось.

Висновком експерта № 10-447 від 24.04.2017 року підтверджується, що вартість мобільного телефону «Nokia Lumia 520» складає 830 гривень.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року вбачається, що свідок ОСОБА_14 впізнав особу під № 4 як чоловіка, у якого він 10.01.2017 року придбав мобільний телефон «Nokia Lumia 520».

Однак, аналізуючи вказаний доказ суд враховує, що згідно ст.. 228 КПК України перед тим, як пред»явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо зясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути предявлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред»явлення особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред»являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що предявляються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 на момент проведення вказаної слідчої дії перебував під вартою та щодо нього вже здійснювалось досудове провадження, тому слідчий мав можливість провести упізнання особи за зовнішнім виглядом, але не скористався такою можливістю, що потягло за собою порушення ним норм діючого кримінально-процесуального законодавства.

Суд також зазначає про те, що у протоколах пред»явлення особи для впізнання відсутній опис усіх осіб, які пред»являлись для впізнання за номерами від одного до чотирьох, а також відсутнє зазначення про те, хто є тією особою (ПІБ), яку свідок впізнав на відповідних фото (відомості щодо анкетних даних осіб не зазначені).

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд, оцінюючи зазначені докази за даним кримінальним провадженням на відповідність їх вимогам КПК, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»від 11.04.2013).

Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, перевіривши надані прокурором докази на предмет їх належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що зазначений протокол впізнання є недопустимим доказом по справі, оскільки отриманий із порушенням норм діючого кримінально-процесуального закону, тому відкидається судом.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що у січні 2017 року він покупав у ОСОБА_15 мобільний телефон Самсунг білого кольору за 400 грн., оскільки він працює у кіоску на ринку Анголенко та скуповує різний товар, у подальшому вказаний мобільний телефон він перепродав. Щодо фактів придбання інших мобільних телефонів нічого не пояснив, зазначивши, що не пам»ятає точних деталей та обставин.

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 13.01.2017 року.

Із заяви ПАТ «Укртелеком» вбачається, що 13.01.2017 року у підвалі за адресою: м. Запоріжжя вул Українська, 8 було виявлено крадіжку ділянки кабелю телефонного мідного марки ТППеп 20*2*0.4 довжиною 80 метрів, вартість спричиненої шкоди становить 630,58 грн.

Протоколом огляду місця події від 17.01.2017 року підтверджується факт зникнення мідного кабелю із підвального приміщення в м.Запоріжжя по вул.Українська,8 з 4-го по 7-ий під'їзд, залишки якого виявлено зі слідами перекусу.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року свідок ОСОБА_16 впізнав особу під № 3 як чоловіка, який приніс йому на продаж бухти мідної проволоки 13.01.2017 року. Оскільки під час проведення вказаної слідчої дії були допущені аналогічні порушення (проведення впізнання за фотознімками під час перебування підозрюваного під вартою та відсутність даних щодо осіб, які пред"являлись для впізнання та, окремо, особи, яка була упізнана), суд на підставі ст. 86 КПК України визнає цей доказ недопустимим та відкидає його із числа доказів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що приблизно у день свята Старого Нового року 2017 року він бачив ОСОБА_1 біля свого будинку по АДРЕСА_6, який запропонував йому придбати невеликі бухти із міддю. Оскільки він вирішив використати вказані провода у господарстві, то погодився їх придбати за 200 грн, у подальшому він перепродав бухти іншим особами. Усього ОСОБА_1 приходив один раз, більше він його не бачив.

Аналізуючі пояснення свідка ОСОБА_17 суд враховує, що ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення двох епізодів злочинних дій, спрямованих на заволодіння майном ПАТ «Укртелеком» - кабелю телефонного мідного марки ТПП 20x2x0,4 довжиною 80 метрів та марки ПРППМ 2x0,9 довжиною 1036 метрів. Оскільки ані той, ані інший тип кабелю не було знайдено, зробити висновок про те, який саме кабель (його довжина та кількість) збув ОСОБА_1 свідку ОСОБА_17 неможливо, а також неможливо і перевірити достовірність його пояснень, оскільки свідок наполягав на тому, що ОСОБА_1 приходив до нього лише один раз, а ОСОБА_1 ставиться у провину два епізоди аналогічних злочинів.

Інших доказів за вказаним фактом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 13.01.2017 року.

Із заяви ПАТ «Укртелеком» вбачається, що 13.01.2017 року у телефонній каналізації за адресами вул. Першотравнева, 10-12 було виявлено крадіжку дванадцяти ділянок проводу мідного марки марки ТРППМ 22*0.9 довжиною 43 метри кожна, загальною довжиною 516 метрів, по вул. Володарського, 4-2а було виявлено крадіжку восьми ділянок проводу мідного марки ПРППМ 2*0.9 довжиною 65 метрів кожна, загальною довжиною 520 метрів. Вартість викраденого майна становить 1674, 61 грн.

Проаналізувавши надану заяву суд приходить до висновку про те, що 13.01.2017 року було вчинено два епізоди крадіжки кабельної продукції, яка належить ПАТ «Укртелеком» за різними адресами, різною довжиною та вартістю. Однак, не дивлячись на це, органом досудового розслідування без проведення будь-яких слідчих дій, якими могли б бути огляд місця події, встановлення вартості кожного виду кабеля окремо без врахування ПДВ, ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення у вчиненні крадіжки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 10 - саме 1036 метрів кабелю вартістю 1674, 61 грн., що становить загальну суму та не узгоджується навіть із заявою потерпілого про вчинення злочину, оскільки фактично було виявлено два факти викрадення кабелю за різними адресами (одна із яких не відноситься до території Олександрівського району м. Запоріжжя).

Не бере до уваги та відкидає із числа доказів суд і протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого свідок ОСОБА_16 впізнав особу під № 3 як чоловіка, який приносив йому на продаж мідний кабель із зазначених вище підстав.

З тих самих підстав суд оцінює критично і пояснення свідка ОСОБА_17, які, на думку суду, є недостовірними та сумнівними та такими, що не підтверджуються жодними іншими доказами, про що зазначено вище.

Інших беззаперечних доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного епізоду злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 14.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 15.01.2017 року від ОСОБА_8 підтверджується факт вчинення крадіжки майна потерпілого вночі з 14.01.2017 року на 15.01.2017 року невідомою особою.

З аналогічних підстав, викладених вище, суд не бере до уваги у якості належного доказу протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого свідок ОСОБА_18 впізнав особу під № 3 як чоловіка, який проносив йому на продаж акумулятор «Іста», оскільки під час проведення вказаної слідчої дії були допущені такі саме порушення (проведення впізнання за фотознімками під час перебування підозрюваного під вартою та відсутність даних щодо осіб, які пред"являлись для впізнання та, окремо, особи, яка була упізнана), при цьому суд керуються положеннями ст. 86 КПК України.

Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_18 не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставки свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим.

Висновком експерта № 11-54 від 11.04.2017 року підтверджується, що вартість автомобільного акумулятора «Ista 6CT-74 АзЕ 7 Series» складає 1584,88 гривень.

Інших доказів суду не надано.

За епізодом від 16.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 11.01.2017 року від ОСОБА_9 підтверджується факт вчинення щодо неї злочину-таємного викрадення мобільного телефону Самсунг. Аналізуючи надану заяву суд зауважує, що потерпіла ОСОБА_9 зазначала, що злочин було вчинено 11.01.2017 року о 16.20 годин, при цьому з невідомих причин та без підтвердження жодними доказами час вчинення злочину в обвинувальному акті зазначено як «16.01.2017 року», що не відповідає реальному часу. Зазначені обставини дають підстави стверджувати, що органом досудового розслідування були порушені вимоги ст. 91 КПК України щодо обов»язку встановити та довести подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Не бере до уваги та відкидає суд із числа доказів по даному епізоду протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого свідок ОСОБА_14 впізнав особу під № 2 як чоловіка, який заволодів мобільним телефоном «Samsung» SM-G350 в корпусі білого кольору із тих самих підстав, викладених вище, оскільки слідчим були допущені аналогічні порушення норм КПК України під проведення даної слідчої дії.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що у січні 2017 року він покупав у ОСОБА_15 мобільний телефон Самсунг білого кольору за 400 грн., оскільки він працює у кіоску на ринку Анголенко та скуповує різний товар, у подальшому вказаний мобільний телеофн він перепродав. Щодо фактів придбання інший мобільний телефонів нічого не пояснив, зазначивши, що не пам»ятає точних деталей та обставин.

В той же час, як випливає зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення іншого епізоду злочинних дій 17.01.2017 року, предметом яких також був мобільний телефон Самсунг білого кольору, який за версією слідства у подальшому був проданий ОСОБА_19 Оскільки свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні не зміг зазначити індивідуальні ознаки мобільного телефону, предмет крадіжки знайдено та оглянуто не було, тому пояснення свідка ОСОБА_14 є сумнівними та такими, що не підтверджуються іншими доказами по справі, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку як беззаперечні.

Висновком експерта № ОИ-227 від 23.03.2017 р. підтверджується, що вартість мобільного телефону «Samsung» SM-G350 в корпусі білого кольору складає 1100 гривень.

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 17.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 11.03.2017 року від ОСОБА_20 підтверджується факт вчинення щодо нього злочину - заволодіння мобільним телефоном Самсунг невідомою особою, при цьому ніяких індивідуальних ознак зовнішності підозрюваного не наведено.

Висновком експерта №10-448 від 24.04.2017 року підтверджується вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy Star Plus Duos S7262», яка складає 616,67 гривень.

Як зазначалось раніше, протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого ОСОБА_14 впізнав особу під № 2 як чоловіка, який заволодів мобільним телефоном «Samsung Galaxy Star Plus Duos S7262», суд визнає недопустим доказом, оскільки слідчим були допущені ті самі порушення норм кримінального-процесуального законодавства, викладені вище.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що у січні 2017 року він покупав у ОСОБА_15 мобільний телефон Самсунг білого кольору за 400 грн., оскільки він працює у кіоску на ринку Анголенко та скуповує різний товар, у подальшому вказаний мобільний телеофн він перепродав. Щодо фактів придбання інших мобільних телефонів нічого не пояснив, зазначивши, що не пам»ятає точних деталей та обставин.

В той же час, як випливає зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення іншого епізоду злочинних дій 16.01.2017 року, предметом яких також був мобільний телефон Самсунг білого кольору, який за версією слідства у подальшому був проданий ОСОБА_19 Оскільки свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні не зміг зазначити індивідуальні ознаки мобільного телефону, предмет крадіжки знайдено та оглянуто не було, тому пояснення свідка ОСОБА_14 є сумнівними та такими, що не підтверджуються іншими доказами по справі, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку як беззаперечні.

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 19.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 19.01.2017 року від ОСОБА_3 підтверджується факт вчинення щодо потерпілого злочину-крадіжки належного йому майна 19.01.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що ввечері 19.01.2017 року він приїхав на стоянку біля театру Магара та залишив свій автомобіль ДЕУ на парковці. Приблизно о 21 годині він повернувся до автомобіля та побачив, що скло розбите та зник відеореєстратор. Оцінює заподіяну йому шкоду у 500-600 грн. Хто саме вчинив крадіжку, він не знає.

Протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого свідок ОСОБА_21 впізнав особу під № 1 як чоловіка, який приніс йому на продаж відеореєстратор «С600 Full HD Novatek 1080P» суд відкидає із числа доказів з тих самих обставин, які були зазначені раніше. Крім того, спростувати висновки суду шляхом допиту свідка ОСОБА_21 у судовому засіданні не виявилось можливим через його численні неявки до суду.

Висновком експерта №10-449 від 25.04.2017 р. підтверджується вартість відеореєстратора «С600 Full HD Novatek 1080P», яка складає 483,49 гривень.

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 21.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 21.01.2017 року від ОСОБА_4 підтверджується факт вчинення злочину щодо потерпілого, а саме: таємне заволодіння його майном 21.01.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що у січні 2017 ргку у ранковий час він приїхав на власному автомобілі на работу на ринок Анголенко та залишив автомобіль неподалік на узбіччі. Приблизно о 14.00 годин він прийшов до автомобіля та побачив, що капот відкритий, із автомобіля зник акумулятор, провода були перерізані. Про вчинений злочин він повідомив працівників поліції. До сьогодні йому не повернуто викрадене майно, яке він придбавав за пів року до подій за 1400 грн. Хто саме міг вчинити крадіжку, йому невідомо.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого ОСОБА_21 впізнав особу під № 4 як чоловіка, який приніс йому на продаж автомобільний акумулятором «Ista Standard Евро 60А1-6СТ» суд відкидає із числа доказів з тих самих обставин, які були зазначені раніше. Крім того, спростувати висновки суду шляхом допиту свідка ОСОБА_21 у судовому засіданні не виявилось можливим через його численні неявки до суду.

Висновком експерта №11-55 від 11.04.2017 р. підтверджується вартість автомобільного акумулятора «Ista Standard Евро 60А1-6СТ», яка складає 1174,78 гривень.

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 25.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 26.01.2017 року від ОСОБА_12 підтверджується факт вчинення злочину щодо потерпілого невідомою особою у період з 23.01.2017 року до 25.01.2017 року.

Протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого ОСОБА_21 впізнав особу під № 1 як чоловіка, який приніс йому на продаж автомагнітолу «Pioneer 6240» Mp3, акустичні колонки «Kenwood KFC-E170P», набор інструментів для ремонту автомобіля суд відкидає із числа доказів з тих самих обставин, які були зазначені раніше. Крім того, спростувати висновки суду шляхом допиту свідка ОСОБА_21 у судовому засіданні не виявилось можливим через його численні неявки до суду.

Висновком експерта №10-446 від 24.04.2017 р. лише підтверджується вартість автомагнітоли «Pioneer 6240» Mp3, яка складає 328,74 гривень; акустичних колонок «Kenwood KFC-E170P», яка складає 1166,96 грн.; автомобільного компресору Vitol «Ураган КА-У12051», вартість якого складає 560,24 грн.

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

За епізодом від 29.01.2017 року.

Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 29.01.2017 року від ОСОБА_2 підтверджується факт вчинення щодо потерпілого злочину у період часу з 27.01.2017 року до 29.01.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що свій автомобіль він зазвичай залишає біля будинку вул. Фортечна, 3. Вранці 29.01.2017 року він вийшов із квартири та побачив, що у його автомобілі відсутній акумулятор. На той період у нього не працювала сигналізація. Хто саме міг вчинити крадіжку, не знає.

Протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2017 року, під час якого ОСОБА_21 впізнав особу під № 1 як чоловіка, який приніс йому на продаж автомобільний акумулятор «Ista 7 Series 6СТ-60 А2Н Е» суд відкидає із числа доказів з тих самих обставин, які були зазначені раніше. Крім того, спростувати висновки суду шляхом допиту свідка ОСОБА_21 у судовому засіданні не виявилось можливим через його численні неявки до суду.

Висновком експерта №11-56 від 11.04.2017 р., підтверджується вартість автомобільного акумулятора «Ista 7 Series 6СТ-60 А2Н Е», яка складає 1428,64 грн..

Інших доказів за вказаним епізодом злочинної діяльності суду не надано.

Також у якості доказу сторони обвинувачення суду було надано протокол слідчого експерименту від 30.03.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, під час якого останній розповів про обставини вчинених ним злочинів, а саме: крадіжок вчинених у період з 11.01.2017 року до 13.01.2017 року у приміщенні поліклініки за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Поштова, 32, підвального приміщення по вул.. Українська, 8, із телефонних колодязів по вул.. Первомайській у м. Запоріжжя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечив правдивість своїх свідчень, які він давав під час проведення слідчого експерименту 30.03.2017 року з приводу вчинення крадіжок та зазначив, що слідчий його примусив взяти участь у слідчому експерименті, він лише фотографувався на фоні приміщень, які показував йому слідчий, понятими у вказаній слідчій дії були особи без постійного місця проживання, які фактично не брали участь у процесі.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Яременко проти України» від 12.06.2008 року зазначено, що визначаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Крім того, має бути врахована якість таких доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується.

Під час дослідження вказаного доказу судом на предмет його достовірності та відповідності нормам КПК було встановлено, що у протоколі слідчого експерименту від 30.03.2017 року зазначено, що під час його проведення були присутні поняті ОСОБА_22 та ОСОБА_23 З метою перевірки дотримання норм діючого законодавства під час проведення слідчого експерименту судом неодноразово викликались до зали судового засідання вказані свідки, однак вони не з»явились з невідомих суду причин. При цьому, іншим чином спростувати доводи обвинуваченого неможливо, оскільки відеозапис даної слідчої дії не проводився, захисник присутній не був.

Крім того, суд зауважує, що 30.03.2017 року ОСОБА_1 не вивозився із слідчого ізолятора для проведення слідчих дій, що підтверджується довідкою від 18.12.2017 року.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави сумніватися у законності проведення слідчого експерименту, у дотриманні під час його проведення прав обвинуваченого на захист та не свідчити проти себе, а також на відповідність викладених у ньому даних (дата та час проведення) реальному часу. Тому, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 заперечує добровільність надання інформації під час слідчого експерименту, суд вважає вказаний доказ недопустимим та відкидає його із доказової бази.

При цьому, суд не сприймає доводи сторони захисту з приводу того, що висновки експертів є недопустимими доказами, оскільки фактично дослідження об»єктів не проводилось через їх відсутність, вартість майна визначалась із порушенням методології, оскільки висновки експертів надавались на виконання Закону України «Про судову експертизу», експертом використовувались методологічні рекомендації та був застосований порівняльний метод та визначалась ринкова вартість майна, що відповідає вимогам до проведення судово-товарознавчої експертизи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 62 Конституції України та ч.3 ст. 373 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може піддаватися кримінальному покаранню , доки не буде визнаний винним в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях та ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі частини 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч. 1ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, проаналізувавши усі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до висновку про те, що допустимими доказами у кримінальному провадженні є лише пояснення потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, їх заяви та заяви інших потерпілих про вчинення щодо них злочину невідомою особою, висновки експертів щодо вартості викраденого майна, однак ці докази не підтверджують причетність до вчинення вказаних злочинів саме ОСОБА_1 Інші докази (пояснення свідків ОСОБА_14, та ОСОБА_17) не містять точної та об»єктивної інформації, яка б узгоджувалась із іншими доказами по справі, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду. Протоколи слідчих дій (впізнання особи за фотознімками та слідчий експеримент) визнані судом недопустими доказами через численні грубі порушення норм діючого законодавства під час їх проведення. Інших доказів, якими могли б бути пояснення свідків-очевидців вчинення злочинів ОСОБА_1, вилучення викраденого майно безпосередньо в обвинуваченого або за місцем його проживання, впізнання підозрюваного під час досудового розслідування потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_10, оскільки злочин щодо них було вчинено в умовах очевидності (шахрайство) та інші докази, отримані у передбачений законом спосіб, стороною обвинувачення не надано, при тому, що суд сприяв прокурору у їх наданні шляхом надсилання судових викликів, винесення ухвал про примусовий привід та таке інше.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до злочинів, у яких він обвинувачується, та аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред'явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні кримінальних правопорушень, тому суд приходить до переконання, що його необхідно визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

В той же час, оскільки ОСОБА_1 засуджений до реальної міри покарання Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 29 березня 2017 року підстав для вирішенняи питання про звільнення ОСОБА_1 з-під варти немає, оскільки він фактично відбуває покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому, враховуючи той факт, що судом вирішено виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочинів щодо потерпілих ОСОБА_9, ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_2 на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільні позови вказаних потерпілих необхідно залишити без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 та ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІЗО скасувати.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9, ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя: Ю.О. Пивоварова