Справа  № 2-254/09            

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 листопада  2009  року        Шевченківський  районний  суд  м. Львова

в  складі:  головуючого  судді    Свірідової В.В.

при   секретарі                             Дмитраш  І.І.  

з  участю  адвоката                    ОСОБА_1

        розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу  за   позовною  заявою  ОСОБА_2  до ОСОБА_3, третіх  осіб-  Нос ОСОБА_4, ОСОБА_5 про  відшкодування матеріальної та  моральної  шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди  та  зустрічний   позов  ОСОБА_3  до  ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5  про  відшкодування  матеріальної  та  моральної  шкоди, завданої  внаслідок   дорожньо-транспортної  пригоди,-  

                                                                    У С Т А Н О В И В :

       позивач ОСОБА_2  звернувся  до  суду 31  січня  2008  року  з  позовною  заявою   до ОСОБА_3, третіх  осіб -  ОСОБА_6, ОСОБА_5  про  відшкодування  матеріальної та  моральної  шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди. Обгрунтовуючи  свої  позовні  вимоги  ОСОБА_2 зазначив, що  28  вересня 2007  року  у  м.Львові  на  перехресті  вул.Шевченка-Кирилівська  відбулась  дорожньо-транспортна  пригода  між  автомобілем  „ВАЗ 2121, д.р.н.703 00 ТВ  під  керуванням  ОСОБА_3 та  автомобілем  марки „Опель Вектра”  т.р.н. АА 5818, яким  керував  ОСОБА_6 В результаті  ДТП  транспортний  засіб марки „Опель-Вектра” отримав  технічні  пошкодження. ДТП  сталось  внаслідок  порушення ОСОБА_3    п.16.11 Правил дорожнього  руху  України. 22.11.2007  р.  Шевченківським  райсудом  м.Львова ОСОБА_3  притягнуто  до  адміністративної  відповідальності  відповідно  за  ст.124 КУпАП. В  результаті  ДТП  йому  нанесено  матеріальну  шкоду, що  стверджується  висновком  експертизи  на 3790,74  грн., затрачено  кошти  на  проведення  автотоварознавчого  дослідження  в  сумі 300  грн., а  всього  на  загальну  суму 4 090 грн.74коп. Неправомірними діями  відповідача  йому  завдано  моральної  шкоди  в  сумі  2 000  грн.  Також  просить  стягнути   з  відповідача  судові  витрати  у  справі - 59,50 грн.-судовий  збір, 30 грн.-витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  суді, 1500  грн.-витрат, пов”язаних  із наданням  правової  допомоги.

       Відповідач  ОСОБА_3  звернувся  до  суду 12 травня 2008  року  із  зустрічним  позовом  до  ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5  про  відшкодування  матеріальної  та  моральної  шкоди, завданої  внаслідок   дорожньо-транспортної  пригоди.  Обгрунтовуючи  свої  позовні  вимоги   ОСОБА_3  зазначив, що  винним  у   ДТП, яке  сталось  28  вересня 2007  року  у  м.Львові  на  перехресті  вул.Шевченка-Кирилівська    між  автомобілем  „ВАЗ 2121,д.р.н.70300 ТВ  під  його  керуванням   та  автомобілем  марки „Опель Вектра”  т.р.н.АА 5818, яким  керував   ОСОБА_6 є  ОСОБА_6, оскільки  останній  порушив  п.11.4 Правил  дорожнього  руху  України. В  результаті  ДТП  його  автомобілю  завдано  матеріальну  шкоду  в  сумі 500  грн., яка  ним  була  витрачена  на  ремонт  машини  та  просить    стягнути ,солідарно,в  його  користь   заподіяну  шкоду   з  відповідачів-власників транспортного  засобу „Опель-Вектра” –ОСОБА_2 та ОСОБА_5  та  винної  особи –ОСОБА_6 . Також  неправомірними  діями  відповідачів  йому  завдано  моральну  шкоду, яку  він  оцінює в  розмірі 4000  грн. та  судові  витрати  у  справі   в  сумі  1481,15  грн.

        В  судове  засідання  позивач ОСОБА_2  не  з”явився,  представив  суду  заяву   від  25.11.2009  року  про  розгляд  справи  у  його  відсутності,  позовні   вимоги   підтримує, надавши  доручення  на  представлення  його   інтересів   у  суді  ОСОБА_7

       Представник  позивача  ОСОБА_2- ОСОБА_8  в  судове  засідання  30.11.2009  року  не  з”явився, представив  суду  заяву  про  розгляд  справи  у  його  відсутності, позовні  вимоги  ОСОБА_2  підтримує.

         В  судовому  засіданні  третя  особа  на  стороні  позивача  по  первісному  позову  та  відповідач  по  зустрічному   позову -  ОСОБА_6   позовні  вимоги   ОСОБА_2 підтримав.  У  задоволенні  зустрічного  позову  ОСОБА_3 до  нього просить  відмовити  за  безпідставністю ,оскільки    дорожньо-транспортна  пригода  сталась  у  зв”язку  з  порушенням    ОСОБА_3  Правил  дорожнього  руху  України.

        В  судове  засідання  третя  особа  на  стороні  позивача  по  первісному  позову   та  відповідач  по  зустрічному  позову – ОСОБА_5 в  судове  засідання  не з”явився, надавши  доручення  на  представлення   його   інтересів  у  суді   ОСОБА_9

        В  судовому  засіданні  представник   ОСОБА_5-  ОСОБА_9  позовні  вимоги  ОСОБА_2  підтримав,  у  задоволенні  зустрічного  позову  ОСОБА_3  просить  відмовити  за  безпідставністю  позовних  вимог.

         В  судовому  засіданні  відповідач  по  первісному  позову  та  позивач  по  зустрічному  позову- Антончик  П.В.  позовні  вимоги  ОСОБА_2  не  визнав, надавши  суду   письмові заперечення  та  пояснення, зазначені  у   зустрічній  позовній  заяві.  Просить  зустрічний  позов  задовольнити,  у  позові  ОСОБА_2  відмовити  за  безпідставністю  позовних  вимог.

        Заслухавши  пояснення  сторін, представників  сторін  та  третіх  осіб, вивчивши  та  дослідивши    докази  у  справі, суд  вважає, що  у  задоволенні позову  ОСОБА_2  відмовити  за  безпідставністю  позовних  вимог, а   зустрічний  позов  ОСОБА_3  задовольнити  частково.

         В судовому засіданні  встановлено , що 28  вересня  2007  року  у  м.Львові  на  перехресті  вул.Шевченка-Кирилівська   відбулась  дорожньо-транспортна  пригода  між  автомобілем  марки „ВАЗ 2121” д.р.н.70-300 ТВ  під  керуванням  ОСОБА_3 та  автомобілем  марки „Опель Вектра”  т.р.н.АА 5818, яким  керував   ОСОБА_6.  

        ОСОБА_3   володів,  керував  та  розпоряджався  транспортним  засобом  марки „ВАЗ 2121” д.р.н.70-300 ТВ   відповідно  до  доручення  від  08.02.2007  року  виданого  ОСОБА_10

      Отже,  на  дані  правовідносини  повністю поширюється дія  ст.48 Закону України „Про власність”, згідно якої  положення  щодо захисту  права  власності  поширюється  також  на  особу, яка хоч і не є  власником, але володіє  майном  на  праві  повного  господарського  відання, оперативного управління, або на  іншій  підставі передбаченій  законом  або договором

 ( вказаний  Закону  був  чинний  на  момент  спричинення  шкоди).

      Зокрема,  згідно  п.9  Постанови  Пленуму  Верховного Суду  України  № 6  від 27.03.1992  року  „Про  практику  розгляду  цивільних справ  за  позовами  про відшкодування  шкоди”, оскільки  згідно ст.48  Закону  України „ Про власність”  положення  щодо захисту  права  власності   поширюється  також на  особу, яка хоч  і  не є  власником, але  володіє майном  на  праві  повного господарського  відання, оперативного  управління, або  на  іншій  підставі  передбаченій  законом  або договором, така  особа  вправі вимагати відшкодування  шкоди, заподіяної  цьому  майну (п.9 із змінами, внесеними   згідно з  Постановою Пленуму  ВСУ  № 7  від 08.07.1994 р.)

     Отже,  вимога  ОСОБА_3 до  відповідачів  грунтується  на  нормі  права, оскільки  позивач  володів  автомобілем  на  підставі  довіреності, яка діяла  на  момент  пошкодження  автомобіля.

      Власником   транспортного  засобу  марки „Опель Вектра”  т.р.н. АА 5818  є  ОСОБА_11, відповідно  до  облікової  картки  приватного  АМТ Кіровоградського  регіонального  МРЕВ.  

      ОСОБА_5  згідно   довіреності   від  18.07.2007  року  надав  право  користування  та  розпорядження   зазначеним  вище  автомобілем  ОСОБА_2.  

       Відповідно  до  ст.61  ЦПК  України  обставини, встановлені  судовим рішенням  у  цивільній, господарській  або  адміністративній  справі, що  набрало  законної  сили, не доказуються  при  розгляді  інших  справ, у  яких  беруть  участь  ті  самі  особи  або особа, щодо  якої  встановлено  ці  обставини.

       В  судовому  засіданні  безспірно  встановлено,  що  в  діях   ОСОБА_3 відсутня  вина  у  вчиненні  адміністративного  правопорушення,  передбаченого  ст.124  КУпАП.

      Дана  обставина  підтверджується  матеріалами  адміністративної  справи №  3-7448/08, з  якої  вбачається , що  постанова  судді  Шевченківського районного суду  м.Львова  Свірідової  В.В.  від  29.07.2009  року  про  закриття  провадження у  справі  про  адміністративне  правопорушення, передбачене  ст.124 КупАП  відносно  ОСОБА_3  за  відсутністю  в  його  діях  складу  адміністративного  правопорушення  залишена  в  силі    апеляційним  судом .

      Отже,на  підставі  наведеного  вище  позов  ОСОБА_2 не  підлягає  до  задоволення, оскільки  ОСОБА_3  не   визнаний  винним у  даній  дорожньо-транспортній  пригоді.

       Відповідно  до  вимог  ст.1166  ч.1,2 ЦК  України  майнова   шкода, завдана  майну  фізичної особи, відшкодовується   в  повному  обсязі  особою , яка  її  завдала. Особа, яка завдала  шкоди, звільняється  від  її   відшкодування, якщо вона  доведе, що  шкоду  завдано  не  з  її  вини.

      Згідно  ст.1187  ч.5  ЦК  України  особа, яка  здійснює  діяльність, що є  джерелом  підвищеної  небезпеки, відповідає  за  завдану  шкоду, якщо  вона  не  доведе, що  шкоду  було  завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу  потерпілого.

       Як  вбачається  з  висновку  № 346/472  від  21  липня 2009  року  судової  транспортно-трасологічної  та автотехнічної  експертизи, а  саме  п.5  „  з  технічної  точки  зору, причиною  настання  даної  дорожньо-транспортної  пригоди-зіткнення  автомобілів „Опель-Вектра”  транз.номерний  знак АА 5818  та  ВАЗ -2121 д.н.з. 703-00ТВ  на  перехресті  вулиць Шевченка та  Кирилівська – є обставини  пов”язані  в  невідповідності  дії  водія  автомобіля  „Опель-Вектра”  ОСОБА_6  вимогам  пунктів 11.9,16.4 Правил  дорожнього руху  України, які забороняють  рух  по  трамвайним  коліям  зустрічного напрямку  і  виїзд  на  перехрестя  де  утворився  затор  у  напрямку  руху  автомобіля,  оскільки  водій  автомобіля  ВАЗ-2121 ОСОБА_3  у  відповідності  з  положенням  пункту 1.1. не  міг  передбачити  такі  дії  водія  ОСОБА_6 (матеріали  адмінсправи № 3-7448/08)

       Отже, з   досліджених  обставин  справи , пояснень  сторін, третіх  осіб,  вбачається,  що  винним  у  даній  дорожньо-транспортній  пригоді  є  ОСОБА_6, який  знаходився  за  кермом  автомашини  марки  „Опель-Вектра” .

         Згідно вимог  ст.1166 ЦК  України  відповідач  має  відшкодувати   завдану  шкоду, майну  позивача, у  повному  обсязі.

         Однак, позовна  вимога  ОСОБА_3 про  стягнення  матеріальної  шкоди  з  відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5  не  підлягає  до  задоволення  за  недоведеністю, а  саме   ОСОБА_3  не  представлено  суду    доказів  у  підтвердження  даної   позовної  вимоги, а  тому   позовна  вимога  про  стягнення  матеріальної  шкоди  до  задоволення  не  підлягає.

          Згідно   вимог  ст.1167  ЦК  України    моральна  шкода, завдана фізичній  особі неправомірними  діями  відшкодовується   особою, яка  її   завдала, за  наявності  її  вини .

          Згідно  вимог  ст.23  ЦК  України  особа  має  право  на  відшкодування  моральної  шкоди, завданої  внаслідок  порушення  її  прав. Моральна  шкода  полягає  у  душевних  стражданнях, яких  фізична  особа  зазнала у   зв»язку  із  протиправною  поведінкою  щодо  неї  самої, у  зв”язку  із  знищенням  чи  пошкодженням  її  майна.

          Судом   встановлено ,  що  діями  відповідачів  нанесено  моральну  шкоду   позивачу,  яка  полягає  у  душевних стражданнях, яких  фізична  особа  зазнала у  зв”язку  із  пошкодженням  її  майна, а  тому  дану  позовну   вимогу  слід  задовольнити  частково , виходячи  з  обставин  справи  та  стягнути  з  відповідачів,  солідарно, в  користь  ОСОБА_3 500  грн.

         Відповідно до  вимог  ст.84 ЦПК  України  витрати , пов”язані  з  оплатою правової  допомоги  адвоката  несуть сторони, крім  випадків  надання безоплатної  правової допомоги.

        ОСОБА_3 долучено  до  справи  довідку  про оплату  послуг  адвоката  в  сумі  500  грн., яку  слід   стягнути   з   відповідачів.

        Нна  підставі  наведеного  вище ,  у   задоволенні  позовної  заяви  ОСОБА_2  до ОСОБА_3, третіх  осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_5 про  відшкодування матеріальної  та  моральної  шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди     відмовити   за   безпідставністю  позовних   вимог.

         Зустрічний  позов   ОСОБА_3  до  ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про  відшкодування  матеріальної  та  моральної   шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди  задовольнити  частково.  Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, солідарно,  в  користь  ОСОБА_3  кошти  за  заподіяну  моральну   шкоду  в  сумі   500  грн.   Стягнути  з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, солідарно,  в  користь  ОСОБА_3    судові  витрати  у  справі    - 51  грн. судовий   збір, 30  грн.  витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи   в  суді, 500  грн.-витрати   за  надання    правової  допомоги,  кошти  сплачені  за  проведення  експертизи  в  сумі 900 ,15  грн. , а  всього 1481,15  грн.  

     У  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_3  про  стягнення  матеріальної  шкоди  відмовити  за  недоведеністю.

        Керуючись  ст.ст.10, 11, 60,61, 84,88,169, 209, 212, 214- 215, 218   ЦПК  України ,  ст.ст.23, 1166, 1167, 1187, 1188  ЦК України, суд ,

                                                                В И Р І Ш И В :

         у   задоволенні  позовної  заяви  ОСОБА_2  до ОСОБА_3, третіх  осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_5 про  відшкодування матеріальної  та  моральної  шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди     відмовити   за   безпідставністю  позовних   вимог.  

     Зустрічний  позов   ОСОБА_3  до  ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5  про  відшкодування  матеріальної  та  моральної   шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди  задовольнити  частково.

     Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, солідарно,  в  користь  ОСОБА_3  кошти  за  заподіяну  моральну   шкоду  в  сумі   500  грн.

     Стягнути  з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, солідарно,  в  користь  ОСОБА_3    судові  витрати  у  справі    - 51  грн. судовий   збір, 30  грн.  витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи   в  суді, 500  грн.-витрати   за  надання    правової  допомоги,  кошти  сплачені  за  проведення  експертизи  в  сумі 900 ,15  грн. , а  всього 1481,15  грн.  

     У  задоволенні  позовних  вимог   ОСОБА_3  про  стягнення  матеріальної  шкоди  відмовити  за  недоведеністю.

      Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до   апеляційного суду Львівської  області  через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.      

                             Суддя                                                    В.В.Свірідова