Справа № 381/4965/15-ц Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.

Провадження № 22-ц/780/2105/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.

Категорія 58 05.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного територіального управління по м. Києву та Київській області на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Фастівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне територіальне управління по м. Києву та Київській області про відстрочення виконання рішення суду,-

в с т а н о в и л а:

заявник звернувся до суду із заявою про відстроченням виконання рішення суду від 15 лютого 2016 року за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне територіальне управління по м. Києву та Київській області, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,0632 га та розташованій на ній житловий будинок загальною площею 143,8 кв.м., житловою площею 76,1 кв.м. і належні до нього відповідні надвірні будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать заявникові на підставі права власності в рахунок погашення заборгованості в сумі 388096,91 грн., шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною предмета іпотеки 771200 грн.

Вимоги мотивував тим, що 21.04.2017 року на підставі виконавчого листа № 2/381/130/16 відкрито виконавче провадження про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Крім того, з 2015 року на виконання в ВДВС перебуває виконавче провадження за рішенням суду від 19.03.2014 року по стягненню з заявника та його дружини грошових коштів за кредитним договором в сумі 277305,96 грн.

Заявник вказував, що станом на 20.04.2016 року ними було добровільно сплачено 54 123,55 грн. заборгованості та 3441 грн. судового збору, залишок боргу складає 223 181,41 грн.

20.05.2016 року було винесено ухвалу про розстрочення виконання вказаного рішення терміном на 5 років, шляхом сплати позичальником платежів в погашення заборгованості в сумі 223181,41 грн., щомісячно з травня 2016 року по травень 2021 року рівними частинами в розмірі 2500 грн., у червні 2021 року 73181,41 грн.

З травня 2016 року боржники добровільно виконують рішення суду про сплату заборгованості за кредитним договором та щомісячно сплачують борг по 2500 грн. З травня 2016 року по січень 2018 року ними додатково сплачено 50000 грн., тому станом на 1 лютого 2018 року рішення від 19.03.2014 добровільно виконано на суму 110737,69 грн.

Заявник вказував, що родина знаходиться в дуже скрутному матеріальному становищі, тяжко хворіє його онук, який проживає в будинку, а реалізація предмета іпотеки позбавить дитину місця проживання, оскільки будинок являється єдиним житлом для родини.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2018 року заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду - задоволено.

Відстрочено виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2016 року (зміненого рішенням Апеляційного суду Київської області від 19.05.2016 року) на один рік.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне територіальне управління по м. Києву та Київській областівказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки у встановленому порядку їх не повідомили про розгляд справи, та при недоведеності обставин, що мають значення для справи судом задоволено заяву, у зв'язку з чим, просили її скасувати і в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

У відзиві заявник посилається на те, що для скасування ухвали суду з підстав заявлених в апеляційній скарзі, не має. ЦПК України не визначав строку, протягом якого можлива розстрочка виконання рішення суду.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2014 року вирішено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 3700 від 30 травня 2008 року в сумі - 277 305,96 грн. та стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно судовий збір в сумі 3 441 грн. Рішення набрало законної сили 31.03.2014 року.

15.02.2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області задоволений частково та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,0632 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 143,8 кв.м., житловою площею 76,1 кв.м., і належних до нього відповідних надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 на праві власності, в рахунок погашення заборгованості в сумі 388096,91 грн., шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною предмета іпотеки - 771200,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2016 року змінено в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі вказаного рішення винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 53806177 від 21.04.2017 року.

Задовольняючи заяву про відстрочення виконання рішення суду від 15.02.2016 року, суд виходив з того, що заявником та його дружиною добровільно виконується рішення суду від 19.03.2014 року. Щомісячно сплачується борг, частково заборгованість відраховується із заробітної плати ОСОБА_3

Крім того, існують обставини, що значно утруднюють виконання рішення суду, а саме хвороба онука заявника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Так, відповідно до довідки № 1382 виданої Відділенням оториноларингології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 14.11.2017 року ОСОБА_4 знаходився в ЛОР-відділенні НДСЛ «Охматдит» з приводу діагнозу - новоутворення решітчастого лабіринту справа. Дитина була прооперована 08.11.2017 року під ендотрахеальним наркозом /а.с. 11/.

Із виписки № 482 наданою вказаною лікарнею, ОСОБА_4 перебував у відділенні оториноларингології з 13.04.2017 року по 03.05.2017 року з діагнозом: новоутворення (псаммома) решітчастого лабіринту справа і правої лобної пазухи /а.с. 12/.

Також, ОСОБА_4 03.05.2017 року Відділенням оториноларингології НДСЛ «Охматдит» було надане направлення в Київський міський онкологічний центр для імуногістохімічного обстеження /а.с. 13/.

Згідно направлення від 24.11.2017 року Відділення оториноларингології НДСЛ «Охматдит» ОСОБА_4 з приводу діагнозу новоутворення решітчастого лабіринту справа, рецидив дитина знаходилась з 03.11.2017 року по 20.11.2017 року у ЛОР-відділенні; 08.11.2017 року було проведено видалення новоутворення під ЕТН, дитину направлено для подальшої тактики лікування в Інститут травматології та ортопедії /а.с. 19/.

Відповідно до консультативного висновку Національного інституту раку від 31.10.2017 року ОСОБА_4 установлено діагноз «псаммома менінгіома решітчастого лабіринту справа».

Проте такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області в справі № 391/4965/15-ц ухвалено 15.02.2016 року, тобто з дня ухвалення цього рішення пройшло більше одного року.

Таким чином, приймаючи рішення про відстрочення, суд порушив імперативний припис ч. 5 ст. 435 ЦПК України, оскільки зазначеною нормою передбачено можливість розстрочення та відстрочення виконання судового рішення протягом одного року з дня ухвалення судового рішення вимогу про розстрочення чи відстрочення якого заявлено.

Крім того встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2016 року звернено стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0632 га та розташований на ній житловий будинок, загальною площею 143,8 кв.м., житловою площею 76,1 кв.м., і належних до нього відповідних надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності, в рахунок погашення заборгованості в сумі 388 096,91 грн, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною предмета іпотеки 771 200 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19.05.2016 року зазначене рішення змінено в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (зазначено в резолютивній частині складові заборгованості). У решті рішення залишено без змін.

На момент розгляду заяви про відстрочення рішення перебуває на виконанні в Фастівському МВ ДВС ГТУЮ у Київській області.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення ЦПК України визнав обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435).

Згідно ч. 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, зокрема враховує тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан.

Задовольняючи заяву про відстрочення виконання рішення суд першої інстанції виходив із того, що хвороба онука заявника є поважною причиною, що ускладнює виконання судового рішення. При цьому суд відніс онука до «членів сім'ї заявника» та побічно наголосив на скрутному матеріальному стані заявника.

Так, законодавство України не містить в собі повного і чіткого правового визначення поняття «член сім'ї».

Таким чином, при встановленні осіб, що відносяться до членів сім'ї, необхідно застосувати аналогію (ст. 8 ЦК України).

Частиною 2 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім'ї віднесено дружину, дітей і батьків. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом і ведуть спільне господарство.

Аналіз чинного законодавства (рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 - справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») дозволяє зробити висновок про те, що термін «член сім'ї» застосовується відповідно до осіб, які пов'язані сімейними правами та обов'язками. Це можуть бути лише особи, які проживають однією сім'єю, члени різних сімей, колишні члени сімей, пов'язані між собою особистими немайновими і (або) майновими правами й обов'язками, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення, або іншої форми влаштування дітей у сім'ю.

Отже, віднісши онука заявника до членів його сім'ї, суд не встановив факту постійного проживання матері (законного представника) ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2

Окрім цього, відповідно до ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх дітей. Це означає, що батьки вчиняють правочини, здійснюють усі юридичні дії від імені своїх дітей на підставі факту свого споріднення.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

У матеріалах справи містяться дані про реєстрацію місця проживання матері малолітнього онука заявника, однак ні в матеріалах цивільної справи, ні заяві про відстрочку виконання рішення та доданих до неї документів, немає відомостей про місце реєстрації його батька - ОСОБА_5, та наявність або відсутність в останнього іншого житлового приміщення.

Так само не встановлено місце проживання матері ОСОБА_4, адже місце проживання фізичної особи може не співпадати з місцем реєстрації останньої.

До того ж, матеріалами справи не підтверджено й матеріальний стан заявника.

Отже, підстава для надання відстрочення виконання судового рішення не знайшла свого відображення.

Крім цього, суд першої інстанції безпідставно поклав в мотивування прийнятого рішення обставину добровільного виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2014 року по цивільній справі № 381/950/13-ц року (про стягнення заборгованості), адже зазначене рішення виконується згідно розстрочки, наданої судом відповідно до ухвали від 20.05.2016 року і не має правового значення при вирішенні питання відстрочки виконання рішення в даній справі.

Згідно п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі.

Таким чином, розстрочення рішення про стягнення заборгованості не може виключити конституційний принцип обов'язковості судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, та те, що заявником не доведено в установленому порядку свої вимоги, ухвала не відповідає приписам ст. 263 ЦПК України, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування з постановлениям рішення про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного територіального управління по м. Києву та Київській області задовольнити.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2018 року скасувати та прийняти постанову.

У задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи: Фастівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне територіальне управління по м. Києву та Київській області про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Головуючий

Судді