Справа №1-8,2007 p.

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 11 січня 2007 року Лисянський районний суд Черкаської області

 в складі: головуючого-судді             Смілянця Е.С.

при секретарі                                      Мельніченко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, освіта середня, не одруженої, не працюючого, не судимої, жительки ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ

       Підсудна ОСОБА_1 28 вересня 2006 року, близько 18 год. 15хв. знаходячись на

одній із вулиць в ІНФОРМАЦІЯ_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли під час суперечки, умисно нанесла декілька ударів дерев'яною палицею по рукам та ногам ОСОБА_2, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани на задній поверхні правого передпліччя, крововиливів на правому бедрі та в області лівого тазобедреного суглобу, які відповідно судово-медичного дослідження №НОМЕР_1 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому діянні не-визнала та пояснила, що 28 вересня 2006 року у вказаний час дійсно виникла "сварка" сварка між нею та ОСОБА_2, але ОСОБА_2 вона не била, обвинувачення потерпшої вважає безпідставними.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині не визнала, її винність у завдані тілесних ушкоджень ОСОБА_2 повністю доведено в судовому засіданні.

-  показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 28

вересня 2006 року близько 18 години 15 хвилин, вона разом з ОСОБА_3 гнали

додому свої корови. Біля свого домоволодіння на вулицю вийшла ОСОБА_1 і між нею

та ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої ОСОБА_1, дерев'яною палицею вдарила

ОСОБА_2 по рукам та ногам. Після удару в ОСОБА_2 зразу напухло передпліччя правої

руки. Йдучи далі по вулиці вона зустріла ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який розповіла

про подію та показала свої тілесні ушкодження.

-   показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що в кінці

вресня 2006 року у вечері, вона вийшла на вулицю і побачила, що ОСОБА_2 додому

ене свою корово. ОСОБА_2 сильно нервувала. Коли ОСОБА_5 запитала в неї, що сталося,

о ОСОБА_2 розповіла, що тільки що її палицею побила ОСОБА_1.. ОСОБА_2 при

цьому показала праву руку, передпліччя якої сильно напухло. Все це бачила також ОСОБА_4

-   показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що в кінці

вересня 2006 року у вечірній час до неї додому прийшла ОСОБА_2, щоб зателефонувати

о міліції. ОСОБА_2 при цьому пояснила, що її палицею на вулиці побила ОСОБА_1. ОСОБА_2 плакала та показувала свої пошкодження, в неї була напухла права рука, та

синяки на ногах.

-   актом судово-медичного обстеження №НОМЕР_1, згідно якого

встановлено, що в ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани на

дній поверхні правого передпліччя, крововиливів на правому бедрі та в області лівого

тазобедреного суглобу, які відносятья до категорії легких та потягли короткочасний розлад

здоров'я.

2

Що стосується показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про те, що ОСОБА_1 не била ОСОБА_2, то суд відноситься до них критично і вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки дані громадяни є родичами ОСОБА_1 їх покази суперечать матеріалам справи та доказам, які були досліджені в судовому засіданні. Покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 направлені на захист підсудної з ціллю уникнення від кримінальної відповідальності.

Дії підсудної ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обираючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудної, яка по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудної, суд в її діях не вбачає.

Суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі, однак враховуючи, що підсудна вперше вчинила злочин, даний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, тому підсудну необхідно звільнити від відбуття покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_2 на суму 2000 гривень моральної шкоди, необхідно задовольнити частково, оскільки в судовому засіданні встановлено, що потерпіла своєю поведінкою сама спонукала ОСОБА_1 до вчинення відносно неї протиправних дій, тому керуючись викладеним та враховуючи принцип розумності, позов необхідно задоволити на суму 300 гривень в іншій частині відмовити.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ

Визнати ОСОБА_1 винною у вчинені злочину передбаченому ч.2 ст. 125 КК України та обрати їй покарання - два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, якщо вона на протязі одного року іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом зобов'язання.

На підставі ст. 76 КК України суд зобов'язує ОСОБА_1 не виїжджати за межі   України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

гриста гривень моральної в іншій частині позову відмовити.                             

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаськії області

протягом 15 діб з моменту його проголошення.