ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА  

"13" червня 2018 р.м. Харків                            Справа № 922/1567/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику сторін

розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ – СЕРВІС», 61058, м. Харків, пр. Науки, 5, код ЄДРПОУ 32031024;

до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280;

про визнання договору продовженим

ВСТАНОВИВ:

12.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «НБМ – СЕРВІС» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 177 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Одночасно з пред’явленням позову (в позовній заяві) позивач просить суд:

- вжити запобіжних заходів в забезпечення позову у спосіб заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на виселення позивача з орендованих приміщень, що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Науки, 5 чи перешкоджати в користуванні зазначених приміщень;

- вжити запобіжних заходів в забезпечення позову в спосіб заборони відповідачу вчиняти юридично значущі дії, спрямовані на передачу приміщень, що передані в користування позивачу за договором  оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 177, у власність чи користування іншим особам під час судового розгляду.

Позивач вказує, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на передачу орендованих позивачем приміщень третім особам, чим не визнаються права позивача як орендаря нерухомого майна, а отже невжиття заходів забезпечення позову може призвести до несприятливих наслідків та ускладнити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ – СЕРВІС» про забезпечення позову, виходить з наступного.

Відповідно до   ст. 136 ГПК України   господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених   ст. 137 цього Кодексу   заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1 - 9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч. 1 ст. 139 ГПК України визначено  обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однак, у заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано необхідність забезпечення позову.

Разом з тим, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.

Крім того, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НБМ – СЕРВІС» при зверненні з заявою про забезпечення позову, не дотримано положення п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України - не вказано обґрунтування необхідності забезпечення позову та не надано пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, суд на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України, вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику.

Крім того, суд роз’яснює, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Отже, сплачена сума судового збору у розмірі 881, 00 грн., може бути повернута за письмовим клопотанням заявника.

                                                  Керуючись ст. 136, 138, 139, 140, 234 ГПК України, суд,  -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НБМ – СЕРВІС» про забезпечення позову - повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

                    Повний текст ухвали складено та підписано 13.06.2018.

Суддя     ОСОБА_1