Справа № 1-461/09
Вирок
іменем України
15 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Дмитраш І.І.
з участю прокурора Соколенко В.В.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та
проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:
1. 03.06.1983 р. Ленінським районним народним судом м. Львова за ст. 140 ч.2 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
2. 22.10.1987 р. Ленінським районним народним судом м. Львова за ст. 206
ч.3 КК України (в ред. 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі;
3) 19.06.1992 р. народним судом Залізничного району м. Львова за ст.ст. 222
ч.1, 229- 6 ч. 1, 42 КК України (в ред. 1960 р.) на 2 роки позбавлення волі;
4) 14.09.1994 р. Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 229-6 ч.2
КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
5) 13.05.1998 р. Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 229-6 ч.2
КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
6) 17.12.2001 р. місцевим судом Шевченківського району м. Львова за ст. 309
ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі;
7) 19.10.2006 р. Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 309 ч.2 КК
України на 2 роки позбавлення волі, 30.07.2008 р. звільнився з місць
позбавлення волі в зв»язку з відбуттям покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
у с т а н о в и в:
підсудний ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі 03.06.1983 р. Ленінським районним народним судом м. Львова за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960 р.), судимість за який не було погашено або знято у встановленому законом порядку, 20 жовтня 2009 року близько 19.20 год., знаходячись в салоні маршрутного таксі № 47 сполученням «Залізничний вокзал – Рясне 2» по вул. Шевченка, 108 в м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав з жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_4 належний їй чорний дерматиновий гаманець вартістю 50 грн., в якому знаходились гроші в розмірі 1500 грн., всього підсудний таємно заволодів майном потерпілої на загальну суму 1550 грн. Після цього підсудний намагався скритись, вийшовши з маршрутного таксі, однак був затриманий працівниками міліції.
В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що 20 жовтня 2009 р. приблизно о 19.20 год. він знаходився в салоні маршрутного таксі № 47 сполученням «Залізничний вокзал – Рясне 2», та їхав в мікрорайон «Рясне». Маючи умисел на викрадення чужого майна, звернув увагу на жінку старшого віку, як пізніше йому стало відомо потерпілу ОСОБА_4, яка тримала не плечі чорну жіночу сумочку. Скориставшись неуважністю жінки, непомітно витягнув з її сумки великий гаманець чорного кольору, котрий заховав в ліву кишеню своєї куртки. Після чого на його прохання водій зупинив маршрутне таксі, він вийшов з нього неподалік будинку № 108 та пішов вверх по вулиці. Через незначний проміжок часу був затриманий працівниками міліції, які під час поверхневого огляду виявили в лівій кишені його куртки гаманець, у викраденні якого він одразу ж зізнався. Тоді його було доставлено в Шевченківський райвідділ, де в присутності двох понятих проведено вилучення викраденого гаманця.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю та об”єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним, ні іншими учасниками судового розгляду.
Суд вважає, що злочинні дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується, стан його здоров»я, зокрема, те, що він хворіє на туберкульоз легень та являється ВІЛ-інфікованим, відсутність жодних претензій до нього зі сторони потерпілої, обставиною, яка пом”якшує покарання підсудного, є щире каяття, обставиною, яка обтяжує покарання, - рецидив злочинів, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.
Речові докази по справі (а.с. 64-73): чорний дерматиновий гаманець, гроші в розмірі 1500 грн., дві фотографії, дві картки супермаркетів «Барвінок» та «Сільпо» , які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_4, – слід їй повернути.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та обрати покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Речові докази по справі (а.с. 64-73): чорний дерматиновий гаманець, гроші в розмірі 1500 грн., дві фотографії, дві картки супермаркетів «Барвінок» та «Сільпо» , які передано на зберігання потерпілій, – повернути потерпілій ОСОБА_4
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній – взяття під варту.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання – з 20 жовтня 2009 року.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, засудженим ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок надр. в нарадчій кімнаті в 1 екз.
Суддя В.В. Свірідова