Справа № 2а - 2735/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І. . при секретарі Марфіч В.В., представника позивача – адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ВДАЇ та АТІ з обслуговування м. Ужгород УДАЇ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 7 липня 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання дій інспектора ДАІ по складанню протоколу про адміністративне правопорушення незаконними та скасування постанови інспектора ВДАЇ та АТІ з обслуговування м. Ужгород УДАЇ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 серії АО № 056065 від 07.07.2009р. про притягнення мене до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 12.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутність у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 7 липня 2009 року у 13 год.00 хв. у м. Ужгород по вул. Об’їздній , керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 116 км/год, та перевищив дозволену на цій ділянці дороги швидкість більше ніж на 20 км/год, чим порушив вимоги п.12.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою, а тому така підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних підстав. Ним не було допущено перевищення максимальної швидкості, дозволеної на ділянці автодороги, де мене було зупинено працівником ДАЇ, оскільки рухався на автомобілі зі швидкістю близько 60 (шістдесяти) км/год., а тому протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відносно мене були складені безпідставно. Відповідачем не було представлено жодних об’єктивних доказів вчинення правопорушення і не доведено, що саме керований ним автомобіль та у той період часу, коли було зупинено, рухався з перевищенням допустимої швидкості, а саме – зі швидкістю 116 км./год. Вів вимагав від відповідача надати фото чи відео фіксацію вчиненого правопорушення, однак відповідач відмовився це зробити. До протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено жодних матеріалів, що містять фіксацію показань технічного приладу, яким вимірювалася швидкість руху мого автомобіля. Згідно відомостей, викладених у постанові АО 056065, вбачається, що швидкість вимірювалася відповідачем за допомогою приладу «Радіс». Разом з цим, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано матеріалів, на яких зафіксовані показання приладу «Радіс» на момент складання відповідачем такого протоколу. За таких обставин, факт вчинення мною правопорушення є недоведеним.
Позивач подав до суду письмову заяву та просить справу слухати без його участі.
Відповідач в судове засідання не зявився, хоч належним чином був повідомлений про місце та час слухання справи, суду причин неявки не вказав.
Заслухавши представника позивача та дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови інспектора ВДАЇ та АТІ з обслуговування м. Ужгород УДАЇ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО № 056065 від 07.07.2009р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 12.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та піддано адміністративному уштрафу розмірі 200 грн.
Підставою для провадження в даній справі став протокол про адміністративне правопорушення від 7 липня 2009 року, згідно якого ОСОБА_2 7 липня 2009 року у 13 год.00 хв. у м. Ужгород по вул. Об’їздній , керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 116 км/год, та перевищив дозволену на цій ділянці дороги швидкість більше ніж на 20 км/год, чим порушив вимоги п.12.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог п.2.13. « Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України №1217 від 22.10.2003р., до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів.
Та відповідно до вимог п.2.7 « Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» , затвердженої наказом МВС України №185 від 22.02.2001р., до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків, протоколи виявлення, знищення, тощо).
Всупереч вимогам вказаних нормативних актів, до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено жодних матеріалів, що містять фіксацію показань технічного приладу, яким вимірювалася швидкість руху мого автомобіля.
Згідно відомостей, викладених у постанові АО 056065, вбачається, що швидкість вимірювалася відповідачем за допомогою приладу «Радіс».
Разом з цим, до протоколі про адміністративне правопорушення не додано матеріалів, на яких зафіксовані показання приладу «Радіс» на момент складання відповідачем такого протоколу. За таких обставин, факт вчинення мною правопорушення є недоведеним.
Згідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
А згідно до ст. 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ухвали Тячівського районного суду від 29 вересня 2009 року відповідача було зобовязано в порядку забезпечення позову надати суду докази відповідно до яких було зафіксовано правопорушення. Однак вимога суду відповідачем не виконана.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що відповідачем в даній справі не наведено належних і допустимих доказів щодо правомірності оскаржуваного рішення позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 71, 159 – 163 КАС України, ст.ст.38, 280, 289, 293 ч.1 п.3 КУпАп , суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора ВДАЇ та АТІ з обслуговування м. Ужгород УДАЇ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 серії АО № 056065 від 07.07.2009р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 12.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутність у в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про її апеляційне оскарження протягом 10 днів, з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.
Головуючий суддя: В.І. Решетар