Судове рішення #7191890

              2 А-1091-09    

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 грудня  2009 року                 Першотравневий районний суд                                     Донецької області

у складі головуючого судді Скудіна В.Є.

при секретарі Фаустовій Н.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Мангуш

адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації

„Про перерахування та виплату недоотриманних сум на оздоровлення за 2004,2005,2007-2009 роки”          

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить  стягнути з відповідача  на його користь недоотриману ним сумму що річної допомоги на оздоровлення-9496,6 гривень за 2004,2005,2007-2009 роки.

             В  обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом П групи, має статус інваліда війни та перебуває на обліку у відповідача.

             Відповідно до ст.48 ЗУ”Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам ,інвалідам другої групи-5 мінімальних заробітних плат.Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.Просить звільнити його від сплати судових витрат згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

    Представник відповідача в судове засідання надіслав заяву про розгляд справи в їх відсутність, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позову. А також заперечення до позову, в яких ставить питання  про застосування ст.100 КАС України.    

Суд, прийнявши до уваги позовні вимоги позивача та заяву про розгляд справи в його відсутність , а також заяву  відповідача про розгляд справи в їх відсутність, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає   задоволенню з наступних підстав:

    ОСОБА_1.є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії П групи  згідно з посвідчень серія А № 065710, серія Б №316317 (а.с.7),

Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної адміністрації в  2004 році – 26,70 грн., 2005 році -26,70 грн.,  2007 році – 120 грн., 2008 році – 120 грн.,2009 році-120 грв. При цьому відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет України...” на вищевказані роки

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалось Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.96 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Постанова № 836), якою розмір такої допомоги встанолений для інвалідів П группи у 2000-2005 роках 26, 70 грн., та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи ” (далі постанова № 562), якою розмір допомоги у 2006-2007 роках встановлено 120 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначеними постановами № 836 та № 562 усупереч Закону № 796-ХП (яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій суммі й зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  першої категорії П групи – 26, 70 грн.(за грошовою реформою 1996 року) та 120 грн.

З моменту прийняття постанови № 836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2003-2005, 2007 роки, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.

Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796–ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002,  2003, 2004, 2005, 2007 роки, а не постанови № 836 та № 562.

Позовні вимоги про стягнення сум на оздоровлення за  2004,2005,2007 - 2009 роки – підлягають задоволенню, оскільки виходячи з того, що статтею 48 вищезазначеного Закону передбачено щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації аварії Чорнобильської АЕС П групи 1 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яка законами Україні „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати”,на 2004 рік   – 205 грн., на 2005 рік – 290 грн., на 2006 рік ст.48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати,згідно п.37 ст.77 ЗУ № 3235-1У(3235-15) від 20.12.2005 року”Про Державний бюджет України на 2006 рік”,який до теперешнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, на 2007 рік – 332 грн., 2008 рік – 525 грн.,2009 рік-630 грв.

    Положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати – абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

    Тобто на користь позивача підлягають стягненню, виходячи з розрахунку:

    за 2004 рік: 205 х 5 – 26, 70 = 998, 30 грн.

    за 2005 рік: 290 х 5 – 26, 70 = 1 423, 30 грн.

    за 2007 рік: 332 х 5 –   120   = 1 540 грн.

за 2008 рік: 525 х 5 -    120   = 2 505 грн.

за 2009 рік:630   х5-     120   = 3030 грв

Таким чином позивачем недоотримано на оздоровлення 9496, 60 грн.щорічної грошової допомоги за період з 2004,2005,2007-  2009 роки.

Судом не береться до уваги пропущення строку для звернення до суду, оскільки відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, і позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров*я. Відповідно до пукту 3 частини 1 статті 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю.    

    Згідно ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” –позивача – звільнити від сплати судового збору.

    Керуючись ст.ст.2-15, 17, 18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121-122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 КАС України,  рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07, 22.05.08 рр., п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.03 року,  суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації „Про  відмову у перерахунку та доплаті невиплачених сум що річної компенсації на оздоровлення в 2004,2005,2007-2009 роках у розмірі 5 мінімальних заробітних плат,встановлених на момент виплати-задовольнити.          

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області за рахунок Державного бюджету недоотриману сумму  щорічної грошової допомоги до 5 травня на користь ОСОБА_1  неодотриману  щорічну  допомогу на оздоровлення за  2004,2005,2007-2009 роки в сумі 9496,60 гривень. .

    Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.    

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

           Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення  до Адміністративного суду апеляційної інстанції через Першотравневий районний суд.

           Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження  в тому ж порядку.

    Суддя                                     В.Є.Скудін

                                                 Надруковано у нарадчій кімнаті.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація