ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"07" червня 2018 р.                                                             Справа № 922/3059/16

вх. № 3059/16

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання   Чернова В.О.

за участю сторін:

ліквідатор - ОСОБА_2,

пр-к банкрута - ОСОБА_3 (договір про надання прав.допомоги вд 06.03.18 р.),

Розглянувши  скаргу боржника на дії ліквідатора, клопотання боржника про встановлення щомісячної суми

по справі за заявою ТОВ "Спектр-Агро"

до ФОП ОСОБА_4, смт. Орілька

про визнання банкрутом  

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла скарга боржника, в якій боржник вважає неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси банкрута: 1) 4/5 комплексу будівель за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Орілька, вул. Мічуріна, 14, оскільки вони отримані на підставі договору дарування і належать ОСОБА_1, а не ФОП ОСОБА_1; 2) земельних ділянок із кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000: 0005; 6323955700:02:000:0008 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відповідно п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України не підлягають купівлі-продажу; 3) квартири за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Орілька, мікрорайон 2АДРЕСА_1, оскільки дана квартира є спільною власністю дружини банкрута та двох малолітніх дітей банкрута. В зв'язку з чим просить суд усунути ліквідатора ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4, призначити у справі нового ліквідатора; виключити з ліквідаційної маси банкрута частку власності 4/5 комплексу будівель та земельні ділянки.

Також від представника банкрута надійшло клопотання в якому просить суд встановити розмір щомісячної суми, що повинна залишатися для споживання боржнику та членам його сім'ї у 2017 та 2018 роках, посилаючись на те, що ліквідатор систематично направляє на адресу ФОП ОСОБА_4 вимоги щодо 100% перерахування орендної плати за договорами оренди сільськогосподарської землі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, фактично не залишаючи боржнику жодних коштів на життя.

На виконання вимог ухвали суду ліквідатор надав суду відзив на скаргу боржника, в якому зазначає, що погоджується з доводами боржника в частині виключення зі складу ліквідаційної маси частки власності 4/5 комплексу будівель, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н, смт Орілька, вул. Мічуріна, 14, оскільки вони належать іншій особі. Щодо інших вимог, викладених в скарзі банкрута, заперечує в повному обсязі, вважає скаргу необґрунтованою і просить суд відмовити в її задоволенні.

Щодо клопотання боржника про встановлення щомісячної суми, що залишатиметься для споживання боржника та членів його сім'ї, ліквідатор заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що не має законної можливості виконання вказаної вимоги, так як відсутній план погашення боргів.

Кредитор надав суду письмові заперечення на клопотання боржника, в яких зазначає, що обов'язок утримувати сім'ю покладається на обох із подружжя, тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання.

07.06.2018 р. до суду від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшла заява на участь у справі в якості ліквідатора.

Присутній в судовому засіданні ліквідатор ФОП ОСОБА_4 заперечує проти заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 на участь у справі.

Присутній в судовому засіданні представник боржника заперечує проти заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 на участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, надані суду документи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., яка застосовується до даної справи (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.

Постановою господарського суду від 22.11.2016 р. ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Основна мета провадження у справі про банкрутство – є відновлення платоспроможності боржника та задоволення сукупного кола його кредиторів, яке передбачає послідовне виконання сторонами та учасниками процесу, арбітражним керуючим обов’язків, що визначені та передбачені положеннями Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Вищевказане говорить про те, що після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, призначений судом ліквідатор здійснює ліквідаційну процедуру у порядку статей 37-48 Закону про банкрутство з урахуванням особливостей банкрутства окремих категорій боржників, зокрема ст.ст. 90-92, які регулюють банкрутство фізичної особи.

Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, тощо.

Згідно ст. 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту.

Як свідчить звіт ліквідатора (т. 2 а.с. 202-203), ліквідатор на виконання приписів Закону про банкрутство, включив до складу ліквідаційної маси банкрута наступні активи:

- квартира №31 у будинку 3, мікрорайон 2, смт. Орілька, Лозівський р-н, Харківська обл.;

- частка власності 4/5 комплексу будівель: нежитлова будівля адміністративна з гаражем, літ. "А", "А-1", загальною площею 233,1 кв.м.; нежитлова будівля проміжного газорегуляторного пункту №3 (ПРП-3), літ. "Б", загальною площею 63,0 кв.м. з допоміжними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Орілька, вул. Мічуріна, буд. 14;

- земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008;

- майнові права у статуному капіталі ФГ "Любава-2015" (64641, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Орілька, мікрорайон, 2АДРЕСА_1).

Під час розгляду скарги боржника на дії ліквідатора, ліквідатор погодився з доводами боржника та визнав, що ним помилково було включено до складу ліквідаційної маси частку власності 4/5 комплексу будівель за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Орілька, вул. Мічуріна, буд. 14, та зазначив, що зазначене майно належать іншій особі, а саме ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 07.11.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Лозівського РНОХО ОСОБА_6, тому підлягає виключенню з ліквідаційної маси банкрута.

Щодо квартири №31 у будинку 3, мікрорайон 2, смт. Орілька, боржник вважає, що оскільки в квартирі зареєстровані дружина та двоє дітей, вони є співвласниками квартири, однак ліквідатор не здійснив виділ частки ОСОБА_4 із зазначеної квартири, що є спільною сумісною власністю та з порушенням включив її до складу ліквідаційної маси.

Проте, з матеріалів справи №922/3059/16 вбачається, що спірна квартира № 31 в будинку номер 3 на мікрорайоні номер 2 в селищі Орілька Лозівського району Харківської області належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6В та зареєстрованого в реєстрі за № 3457 (т. 3 а.с. 201-202). Шлюб гр. ОСОБА_4 з ОСОБА_7 укладено 17.07.2004 р., тобто після придбання квартири.

Присутній в судовому засіданні представник боржника зазначений факт не спростував та в судовому засіданні не заперечував.

Згідно ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

В зв'язку з чим, доводи представника боржника, що квартира є спільною сумісною власністю є необґрунтованими, а отже ліквідатор правомірно включив квартиру до складу ліквідаційної маси банкрута.

Щодо земельних ділянок судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції від 07.12.2017 р., до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається: б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення земельних ділянок, які включені ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто на сьогоднішній день діє пряма заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тоді як формування ліквідаційної маси банкрута передбачає здійснення реалізації активів, включених до її складу з метою задоволення вимог кредиторів, включенних до реєстру вимог кредиторів.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 загальною площею 4,86 га кожна, що належать фізичній особі ОСОБА_4 на праві приватної власності, виключені з обороту до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону про банкрутство, за наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його відповідним особам в установленному порядку.

За таких обставин, зазначені вище земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 загальною площею 4,86 га кожна, підлягають виключенню зі складу ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_4

Таким чином, дії ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси банкрута не можуть свідчити про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, а є лише правом оскаржити окремі дії ліквідатора. Разом з тим, судом вбачаються дії ліквідатора, направлені на вжиття заходів щодо здійснення ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредитора ТОВ "Спектр-Агро".

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення скарги боржника на дії ліквідатора в частині виключення зі складу ліквідаційної маси банкрута земельних ділянок, в решті вимог скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи, що підстав для усунення ліквідатора ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 судом не встановлено, суд відмовляє арбітражному керуючому ОСОБА_5 у задоволенні його заяви на участь у даній справі в якості ліквідатора.

Щодо клопотання боржника про встановлення розміру суми, яка щомісячно буде залишатися боржнику та його сім'ї, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Представник боржника обґрунтовує вимоги клопотання тим, що ліквідатор систематично направляє на адресу ФОП ОСОБА_4 вимоги щодо 100% перерахування орендної плати за договорами оренди сільськогосподарської землі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, фактично не залишаючи боржнику жодних коштів на життя. Також боржник посилається на те, що у останнього на утриманні є малолітні діти.

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено обов'язок утримувати дитину (дітей) до досягнення нею (ними) повноліття - батьків. Тобто, як батько, так і мати зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частинами 1, 2, 4 ст. 75 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Права на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що обов'язок підтримувати один одного та утримувати своїх дітей покладається на обох з подружжя, проте боржником та його представником взагалі не надано суду доказів того, що дружина ОСОБА_4 не отримує доходів та що останніх недостатньо для забезпечення проживання сім'ї.

Крім того, Законом про банкрутство, а саме частиною 5 ст. 90, передбачена можливість встановлення розміру суми, яка щомісяця залишається боржнику - фізичній особі та членам його сім'ї для споживання, але виключно у плані погашення боргів. Разом з тим, матеріалі справи про банкрутство ФОП ОСОБА_4 плану погашення боргів не містять, тому і підстав для призначення щомісячної суми, що повинна залишатись для споживання боржника та членів його сім'ї, немає.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

             Керуючись ст. ст.  37-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспро-можності боржника або визнання його банкрутом", п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України,  ст.ст. 75, 180 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_4 на дії ліквідатора задовольнити частково.

2. Виключити зі складу ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_4 земельні ділянки, що належать ОСОБА_4 з кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 загальною площею 4,86 га кожна.

3. В іншій частині скарги боржника відмовити.

4. Відмовити боржнику у задоволенні клопотання про встановлення розміру суми, яка щомісячно буде залишатися боржнику та членам його сім'ї.

5. У задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 про участь у справі в якості ліквідатора ФОП ОСОБА_4 відмовити.

6. Відкласти розгляд звіту ліквідатора на 17 липня 2018 р. о 10:30 год. (Держпром, 8-й під., 1-й поверх, зал №111).

7. Зобов'язати ліквідатора здійснити всі заходи щодо завершення ліквідаційної процедури. Докази надати суду.

8. Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, комітету кредиторів, арбітражному керуючому ОСОБА_5

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття  та може бути оскаржена в частині пунктів 1-5 протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 12.06.18 р.

Суддя ОСОБА_8