Справа № 2о-311-2009 р.
САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Рішення
Іменем України
2 грудня 2009 року Сакський міськрайсуд АР Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Дема НВ,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Саки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу,
Встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу, а саме заповіту. Заяву мотивує тим, що після смерті його бабусі ОСОБА_2, яка сталася 19 січня 2009 року, відкрилася спадщина у вигляді квартири з господарськими будівлями. У відповідності до заповіту, все своє майно бабуся заповіла саме заявникові, однак у тексті заповіту, прізвище заявника записане з помилкою «Кострігін», замість правильного «Костригін». Наведена помилка перешкоджає заявникові отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно.
Заявник та представник Сизівської сільради Сакського райоу у судове засідання не з»явилися, направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що 19 січня 2009 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 11-ВГ № 605339, видане 19 січня 2009 року. Після смерті вказаної особи відкрилася спадщина у вигляді квартири з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким вказану квартиру заповіла заме заявникові, який є онуком померлої. Однак, у тексті заповіту прізвище заявника російською мовою записане з помилкою: замість правильного «Костригін» записане не правильно «Кострігін», тоді як у свідоцтві про народження заявника та у посвідчені особи ( паспорті), його прізвище записане, як «Костригін». Тому спадкоємець не взмозі реалізувати своє право на спадщину. Як вбачається з матеріалів справи, прізвище, хоча записане з помилкою, однакк, співзвучно з правильним написанням прізвища, співпадають також ім.»я, по батькові. Копія свідоцтва про народження свідчить, що син померлої, ОСОБА_3 є батьком заявника.
У відповідності до ст.. 256 ч.1 п. 6 ЦПК України, суд розглядає справи про належність правовстановлюючих документів.
У відповідності до ч.2 ст.256 ЦПК України, справи про встановлення фактів, від яких залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів або відновлення загублених чи знищених документів, що посвідчують ці факти. Оскільки заявнк іншим шляхом, окрім судового, не може підтвердити юридичний факт приналежності документів її матері, суд
Керуючись ст..ст. 256 ч.1 п.6, 257-259 ЦПК України, ст..ст.215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити, що заповіт від 26 листопада 1997 року складений від імені ОСОБА_2, яка померла 19 січня 2009 року, посвідчений у виконкомі Сизівської сільради Сакського району АР Крим, реєстрований номер № 168, яким визначен спадкоємець ОСОБА_4, належить саме заявникові ОСОБА_5, народження 15 травня 1970 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суда Автономної Республіки Крим через суд першої інстанціі шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий