АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №22-ц-5110/2011 Головуючий 1 інст.- Вергун І.В.
Категорія: соціальні Доповідач: Трішкова І. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Трішкової І.Ю.,
суддів - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Козир Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,
встановила:
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути суми недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за період 2007-2009 роки., а також стягнути матеріальну шкоду у сумі 500 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до встановленого статусу, згідно рішення МСЕК при інвалідності 3-ї групи він віднесений до 1-ої категорії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі ст. 48 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, але отримував соціальні виплати у значно менших розмірах.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, оскільки грошова допомога позивачу на оздоровлення в період 2007-2009 років виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 112.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 суми одноразової допомоги на оздоровлення за період 2007- 2009 роки з урахуванням абзацу 7 частини 4 ст. 48 Закону України № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради стягнуто на користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
В іншій частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, просить рішення скасувати, відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права .
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія вирішила скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області відхилити.
Справа розглядалась в порядку цивільного судочинства, тому положення ст.ст.99,100 КАС України щодо строку звернення до адміністративного суду обгрунтованно не застосовувались.
Судом встановлено, що позивача визнано потерпілим 1-ї категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалід 3-ї групи. Захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС.
Згідно п.1 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ він має право на отримання на оздоровлення щорічної допомоги в розмірі чотирьох мінімальних зарплат на момент виплати.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачувалась щорічна допомога, але в розмірі менш, ніж передбачено ст. 48 Закону № 796-ХІІ: за 2007 рік в розмірі 90 грн. у листопаді, за 2008 рік - 90 грн. у грудні, за 2009 рік - 90 грн. у липні.
Дана виплата щодо компенсації на оздоровлення здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. і №10- рп/2008 року від 22.05.2008 р. буди визнані неконституційними окремі положення Законів України “Про Державний бюджет України на 2007,2008 роки”.
При цьому положення ст. 48 Закону № 797-ХП на 2009 рік зупинені не були.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст.48 Закону № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України №562.
В іншій частині доводи апеляційної скарги про відсутність належного бюджетного фінансування КМУ колегія залишає поза увагою, оскільки відсутність достатнього фінансування не є підставою звуження соціальних гарантій та законних прав позивача.
За таких обставин колегія вирішила постанову суду першої інстанції залишити без змін, скаргу відхилити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 195, 198 ч.1 п.1 КАС України судова колегія,
У X В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області відхилити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -
Судді -