Судове рішення #7190166

Справа № 2- 61(2009р.)

   Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

    іменем України

19 листопада  2009 року               Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого  судді:     Ганкіної І.А.

                         при секретарі :     Шуляк Т.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною  заявою  ЗАТ КБ « Приват Банк»  до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості  за договором кредиту ,-

                                                                 В с т а н о в и в :

    ЗАТ КБ « Приват Банк» в особі свого представника  ОСОБА_2  первинно  звернувся до суду з позовною заявою  до  ОСОБА_1  про  звернення стягнення на майно , виселення, та стягнення заборгованості по кредитному договору .

    В подальшому за заявою  позивача ухвалою суду позовні вимоги в частині  звернення стягнення на майно та виселення залишено без розгляду.  

ЗАТ КБ « Приват Банк» в особі свого представника  ОСОБА_2 в позові  зазначив, що  07.07.2003 року  між ЗАТ КБ « Приват Банк»  та ОСОБА_1 було укладено договір № VIH0G000841756 про відкриття картрахунку і встановлення кредитного ліміту  «VISA ELEKTRON SERVICE » ,  відповідно до укладеного договору Банк зобов»язався відкрити  Відповідачу картковий рахунок і випустити платіжну картку. Відповідно до умов договору, Позивач здійснює кредитне обслуговування відповідача по картці, що  полягає в проведенні платежів зверх коштів по картковому рахунку . З цією метою Позивач встановив  кредит на картковому рахунку у розмірі 8100, 00 дол. США у вигляді непоновлюваної кредитної лінії з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом, в період часу з 25 по 30 число кожного місяця, виходячи з 14 % річних .  Відповідно до даного договору, остаточне погашення  заборгованості за кредитним лімітом  відповідач повинен  буде провести до 05.07.2010 року  .

Крім того, як зазначає позивач в своїй заяві, що  між Банком  та відповідачем   07.07.2003 року був укладений  договір застави  б/н нерухомого майна , згідно якого   Відповідач  в забезпечення  своєчасного та повного  виконання  вищевказаних зобов»язань  надав  в заставу нерухомого майна, а саме : жилий будинок № 65 по вул. 1-го Травня  в с. Медвеже Вушко Вінницького району та області, житловою площею 78, 4 кв.м.  Дане майно належить  відповідачу на праві  власності на підставі Договору  купівлі – продажу  від 01.07.2003 року.

Так , позивач свої зобов»язання за кредитним договором  виконав  в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 8100, 00 дол. США, однак, останнім, в порушення своїх зобов'язань, визначених кредитним договором,  сплачено плату за користування кредитом  (процентів) частково, так станом на 17.09.2008 року  заборгованість позичальника становить, в тому числі:

             - основний борг -  5313, 53 доларів США ;

 -  відсотки  - 1262, 08 дол. США ;

 -  пеня  -  53, 89 дол. США

що за курсом відповідно до  повідомлення  НБУ, станом на 15.10.2008 р.    становив –  100 дол. США 492 грн.

    Оскільки  у відповідача по справі утворилась така заборгованість по кредитному договору , остання  не спроможна в повній мірі  розрахуватись з  Позивачем , а тому  ЗАТ КБ « Приват Банк» змушений був звернутися до суду з вищезазначеним позовом .

    В судовому засіданні представник  позивача  ОСОБА_3 змінив попередньо заявлені позовні вимоги  щодо погашення боргу за кредитним договором,  при цьому пояснив, що відповідач  ОСОБА_1 частково розрахувалась  з позивачем і станом на  02.11.2009 року  заборгованість зменшилась  і   становить  2 659 57 дол. США, в тому числі:

             - основний борг -  2537, 62  доларів США ;

 -  відсотки  - 120, 60 дол. США ;

 -  пеня  -  1,35 дол. США

що за курсом 8,00 грн відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/ 421 від 30.10.2009 року складає 21 249 грн. 96 коп. .Дану суму боргу просив  стягнути з відповідача  в примусовому порядку на користь  ЗАТ   КБ « Приват Банк», крім того просив  також  стягнути з відповідача судові витрати в сумі 379 грн. по сплаті державного мита та послуги на ІТЗ в сумі 252 грн.

    Відповідач по справі ОСОБА_1 змінені позивачем  позовні вимоги визнала не заперечувала щодо їх задоволення, при цьому пояснила, що заборгованість склалась тому що  зросла вартість долара  і  економічна криза призвела до зменшення  її сім»ї доходів , що стало причиною  утворення такої заборгованості, однак вона  намагається погасити даний борг в повному обсязі, сплачуючи його частками .  

Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши та оцінивши  матеріали справи , суд прийшов до висновку, що позов  в частині змінених позивачем вимог, підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 07.07.2003 року  між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ « Приват Банк» було укладено договір № VIH0G000841756 про відкриття картрахунку і встановлення кредитного ліміту  «VISA ELEKTRON SERVICE » , відкрито  картковий  рахунок з нарахуванням  кредитного ліміту в розмірі  8100 дол. США у вигляді непоновлювальної  кредитної лінії з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом, в період часу з 25 по 30 число кожного місяця, виходячи з 14 % річних. Відповідно до кредитного договору п. 6.2 , остаточне погашення  заборгованості  за кредитним лімітом  відповідач повинен провести в строк до 05.07.2010 року.   Крім того 07.07.2003 року  між  позивачем та ОСОБА_1 був укладений  договір застави  б/н нерухомого майна,   а саме  на  жилий будинок № 65 по вул. 1-го Травня  в с. Медвеже Вушко Вінницького району та області, житловою площею 78, 4 кв.м. , який належить  відповідачу на праві  власності на підставі Договору  купівлі – продажу  від 01.07.2003 року .

Факт укладення договорів  між ЗАТ КБ « Приват Банк» та ОСОБА_1П   підтверджується відповідними копіями кредитного договору № VIH0G000841756 про відкриття картрахунку і встановлення кредитного ліміту  «VISA ELEKTRON SERVICE »  від 07.07.2003 та договором застави нерухомого майна  без номера від  07.07.2003.

Відповідно до умов кредитного договору позивач виконав свої зобов’язання повністю , що підтверджується копіями заяв позичальника на отримання зазначеного кредиту . В свою чергу відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати проценти , комісію за користування кредитами, повернути кредит у визначені кредитним договором термін, а також виконати інші свої зобов’язання згідно даного  договору.

 Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України (ч.1) визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов договору , у разі несвоєчасного погашення  заборгованості за  кредитним лімітом, відповідач  сплачує підвищену проценту ставку  у розмірі 2, 34 % на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитним лімітом.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору у разі порушення термінів погашення процентів за платежі, здійснені в рахунок кредитного ліміту Відповідач зобов»язався сплачувати  позивачу пеню в розмірі подвійної  облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми  непогашеної заборгованості по процентам за кожен день прострочення платежу.

Оскільки ОСОБА_1  не в повній мірі погашався кредит,  не сплачувались відсотки за користування кредитом, тому утворилась заборгованість і станом на    17.09.2008 року за Відповідачем  рахувався  борг перед банком  , в тому числі:

             - основний борг -  5313, 53 доларів США ;

 -  відсотки  - 1262, 08 дол. США ;

 -  пеня  -  53, 89 дол. США

що за курсом відповідно до  повідомлення  НБУ, станом на 15.10.2008 р.    становив –  100 дол. США 492 грн.

 Відповідно до уточнених в судовому засіданні  позивачем  позовних вимог,  станом на 02.11.2009 року за відповідачем рахується борг в сумі  2 659 57 дол. США, в тому числі:

             - основний борг -  2537, 62  доларів США ;

 -  відсотки  - 120, 60 дол. США ;

 -  пеня  -  1,35 дол. США,  

що за курсом 8,00 грн відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/ 421 від 30.10.2009 року складає 21 249 грн. 96 коп..

    Ухвалою суду  від 19.11.2009 року  позов ВАТ КБ « Приват Банк» до ОСОБА_1 в частині   вимог звернення на майно та  виселення  залишено без розгляду.

Оскільки судом було встановлено, що ВАТ КБ « Приват Банк»  виконав всі умови кредитного договору перед ОСОБА_1 щодо відкриття картрахунку і встановлення кредитного ліміту;  позичальник ОСОБА_1   в свою чергу  умови договору виконала  частково,  а  тому  суд вважає що  позов  змінений позивачем в судовому засіданні  та прийнятий позивачем  є доведений та підлягає до задоволення

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88  ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат згідно ч.1 ст. 79  та п.2. ч.3 ст.79 ЦПК України, зокрема, відносяться  витрати по сплаті судового збору та витати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526,  527, 530, 536, 549, 611, 651, 1048, 1049, , 1050  ЦК України,    ст.ст..ст.15,  30, 60, 61, 88,  214,  215, 223,   ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

              Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ  КБ « Приват – Банк» заборгованість по кредитному договору за № VIH0G000841756 від 07.07.2003 р. в розмірі  21 249 грн. 96 коп. та судові витрати в сумі 379 грн. за сплату державного мита та послуги ІТЗ в сумі 252 грн.00 коп.

         Рішення суду може бути оскаржено  до  Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

           

Суддя: ( підпис)

Копія вірна:

Рішення набуло законної сили  30.11.2009 року

Оригінал рішення знаходиться в архіві Вінницького районного суду

Суддя:

Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація