ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/1169/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Трансавтоматика"),

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан",

кредитор - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

кредитор - Лівобережна об'єднана Державна податкова інспекція міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

кредитор - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",

представник кредитора - Новик Є.М. (довіреність №8 від 12.01.2018)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гапоненко Роман Іванович, особисто

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" - ліквідатор Марченко Я.В., особисто

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" в особі ліквідатора Марченко Я.В.

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц")

від 02.10.2017

у складі колегії суддів: Кузнецова В.О. (головуючий), Чус О.В., Євстигнеєва О.С.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Трансавтоматика"

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 23.10.2017 поштовим відправленням, надісланим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" в особі ліквідатора Марченко Я.В. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 (про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц") у справі №904/1169/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №904/1169/17 Господарського суду Дніпропетровської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1169/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 06.02.2018.

4. 16.02.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №904/1169/17 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" в особі ліквідатора Марченко Я.В. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 (про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц"), розгляд справи призначено на 24.04.2018 о 09 год. 30 хв., який ухвалою суду від 24.04.2018 відкладено на 17.05.2018 о 15 год. 15 хв.

6. Розпорядник майна ТОВ "Лан" Гапоненко Р.І. та ПАТ "ВТБ Банк" подали відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Деміс Канц".

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 75, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), частини 1, 2 статті 196 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

8. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено справу №904/1169/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Трансавтоматика", правонаступником якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд", за загальною процедурою відповідно до законодавства про банкрутство. 15.02.2017 на сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" за №40404.

9. 15.03.2017, шляхом надіслання поштового відправлення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" звернулось до місцевого господарського суду з грошовими вимогами до боржника на суму 19 848 583 грн. та 3 200 грн. судового збору, які просило включити до реєстру вимог кредиторів.

10. Місцевий суд, розглянувши грошові вимоги ТОВ "Деміс Канц", встановив таке:

- грошові вимоги кредитора заявлені як такі, що випливають з простого векселя серії АА №0903289 на суму 19 848 583 грн. від 31.12.2015, який не визнаний недійсним, нікчемним або таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України,

- оригінал векселя досліджено в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи, напис на ньому відповідає вимогам спеціального законодавства щодо обігу векселів (том грошових вимог кредитора ТОВ "Деміс Канц", а.с. 39);

- оригінал простого векселя серії АА №0903289 на суму 19 848 583 грн. зі строком оплати 30 червня 2016 року свідчить про те, що цей вексель містить обов'язкові реквізити, передбачені статтею 75 Уніфікованого закону.

- суд першої інстанції критично оцінив відмову розпорядника майна Гапоненка Р.І. у визнанні грошових вимог кредитора ТОВ "Деміс Канц" з посиланням на відсутність заборгованості за договірними зобов'язаннями, яка повинна бути в боржника до моменту видачі векселя з посиланням на те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" вексель може видаватися тільки за наявності боргу за товари, роботи, послуги;

- судом відхилено інші доводи розпорядника майна з посиланням на встановлені обставини у справі №904/5344/16 про банкрутство ТОВ "Деміс Канц" про те, що інвентаризація майна ТОВ "Деміс Канц" станом на 18.07.2016 не встановила дебіторської заборгованості перед ТОВ "ЛАН", з посиланням на те, що така заборгованість могла бути виявлена пізніше.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

11. Постановою суду апеляційної інстанції від 02.10.2017 задоволено апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І., грошові вимоги ТОВ "Деміс Канц" відхилено.

12. Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- заявлені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" обґрунтовано тим, що 31.12.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" простий вексель серії АА №0903289 на суму 19 848 583 грн. зі строком оплати 30.06.2016;

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" не надано доказів виникнення між ним та боржником будь-яких зобов'язань, за якими спірний вексель виступає як засіб платежу. Зокрема, відсутні відповідні первинні документи (угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо) про поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність порушення вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" щодо виданого боржником простого векселя серії АА №0903289 на суму 19 848 583 грн. та про відсутність обов'язку зі сторони векселедавця на його оплату;

- апеляційний суд прийняв до уваги, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі №904/5344/16 про банкрутство ТОВ "Деміс Канц", встановлено, що інвентаризація останнього проводилася ліквідатором 18.07.2016 і за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості ТОВ "Лан" перед ТОВ "Деміс Канц" не виявлено;

- з огляду на таке апеляційний суд прийняв рішення про відмову у визнанні спірних вимог ТОВ "Деміс Канц".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Деміс Канц")

13. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції при розгляді спірних кредиторських вимог неправильно застосовано положення статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оскільки Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі передбачено спеціальні норми щодо визнання недійсними зобов'язань осіб, які поставили свої підписи на переказному векселі, та особливу процедуру доказування припинення таких зобов'язань і загальні норми цивільного законодавства при визнанні недійсними зобов'язань щодо осіб, які вчинили написи на векселях, не можуть застосовуватись, незалежно від юридичної можливості визнання недійсними зобов'язань, які передували видачі векселя, за нормами цивільного законодавства.

14. Скаржник аргументував, що висновки апеляційного суду про те, що на момент проведення інвентаризації в процедурі розпорядження майном ТОВ "Деміс Канц" (інвентаризаційні відомості від 18.07.2016) арбітражним керуючим дебіторської заборгованості ТОВ "ЛАН" перед ТОВ "Деміс Канц" виявлено не було, а тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" грошові вимоги до боржника підлягають відхиленню, не відповідає фактичним обставинам справи. Як встановлено судом першої інстанції, після визнання ТОВ "Деміс Канц" банкрутом та введення ліквідаційної процедури (після 22.11.2016), ліквідатором ТОВ "Деміс Канц" разом з інвентаризаційною комісією під час проведення інвентаризації за адресою: м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 20, була виявлена документація, належна ТОВ "Деміс Канц", зокрема, простий вексель серії АА №0903289 на суму 19 848 583 грн. від 31.12.2015, за результатами виявлення складено акт виявлення майна. Апеляційний суд зазначені фактичні обставини не спростував.

Доводи інших учасників справи

15. У відзиві ПАТ "ВТБ Банк" зазначено, що доводи ліквідатора ТОВ "Деміс Канц" щодо дотримання при складанні векселя вимог, передбачених статтею 75 Уніфікованого закону щодо обов'язкових реквізитів, що містяться у векселі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності первинних документів, що підтверджують договірні правовідносини між ТОВ "Деміс Канц" та ТОВ "Лан" Крім того, Вищим господарським судом України залишена в силі постанова суду апеляційної інстанції у справі №904/5344/16, якою встановлена відсутність дебіторської заборгованості за результатами інвентаризації, проведеної 18.07.2016.

16. Арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що скаржником не надано жодних доказів (договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг) тощо) на підтвердження існування зобов'язань (здійснення господарських операцій) векселедавця перед трасантом, на підставі яких був виданий вексель на суму 19 848 583 грн., що свідчить про недобросовісне набуття такого векселя. При цьому, обґрунтовуючи відхилення кредиторських вимог ТОВ "Деміс Канц", розпорядник майна Гапоненко Р.І. долучив документи, з яких вбачається, що між боржником - ТОВ "Лан" та ТОВ "Деміс Канц" було проведено господарські операції на суму 7 680 грн., що є значно менше суми, на яку боржником емітовано вексель, а саме 19 484 583 грн. Тому спірний вексель було видано без наміру створення реальних правових наслідків, без мети та можливості реального виконання векселедавцем взятих на себе обов'язків про сплату грошових коштів, вексель має ознаки фіктивності та є таким, що неспроможний створювати правові наслідки для боржника.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

17. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частина 6 статті 23 - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частина 8 статті 23 - вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Частина 2 статті 25 - у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

18. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі

Стаття 75 - простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Стаття 76 - документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Стаття 77 - до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

19. Закон України "Про обіг векселів в Україні" в редакції, чинній станом на 31.12.2015

Частина 1 статті 4 - видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Частини 4, 5 статті 5 - вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується:

- від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель;

- від імені фізичних осіб - власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням індивідуального ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, наданого органом доходів і зборів (крім випадків відсутності індивідуального ідентифікаційного номера в осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття індивідуального ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи), та даних паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця векселедавця або трасанта (серія та номер паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця, найменування органу, що видав паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця, та дата його видачі, місце проживання). У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на довіреність фізичної особи, відповідно до якої уповноважена особа має право підписувати вексель. Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності);

- від імені фізичних осіб - підприємців власноручно зазначеною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням дати та номера запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і даних паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця векселедавця або трасанта (серія та номер паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця, найменування органу, що видав паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця, та дата його видачі, місце проживання). Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності). У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на довіреність фізичної особи, відповідно до якої уповноважена особа має право підписувати вексель.

20. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017

Частина 3 статті 35 - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом положень статей 75, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, частини 1, 2 статті 196 ЦК України, статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Деміс Канц" до ТОВ "ЛАН".

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів першої та апеляційної інстанцій при розгляді спірних кредиторських вимог

22. Виходячи з приписів частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, обов'язком господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є розгляд у попередньому засіданні вимог кредиторів, в тому числі щодо яких були заперечення боржника та які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Суди встановили, що заявлені ТОВ "Деміс Канц" вимоги до ТОВ "ЛАН" на суму 19 848 583 грн. боргу є спірними як такі, що не визнаються розпорядником майна боржника з огляду на відсутність доказів (договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг) тощо) на підтвердження існування зобов'язань (здійснення господарських операцій) векселедавця (боржника у справі) перед трасантом (скаржником у справі). При цьому, розпорядником майна не надано доказів недійсності векселя, а також доказів невідповідності даного векселя положенням 75, 77 Уніфікованого закону.

23. Верховний Суд, виходячи з аналізу положень статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", погоджується з доводами, викладеними у відзивах на касаційну скаргу, про те, що простий вексель можна використати лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що зазначений закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також про перевагу в застосуванні спеціальних положень статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Зобов'язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про недійсність зобов'язання за векселем як такого, що повинно підтверджуватися, іншими, крім дійсного векселя, документами.

24. Частиною 3 статті 35 ГПК України в редакції до 15.12.2017 передбачено як підставу для звільнення від доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, наявність обставин, які встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили. Отже, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, при розгляді спору за участю тих самих учасників справи, є преюдиційними при розгляді іншої справи за того ж суб'єктного складу сторін спору та не потребують доказування учасниками спору перед судом. Таким обставинам судом надається правова оцінка на предмет того, чи стосуються вони предмета спору та чи можуть підтверджувати ті чи інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Розглядаючи спірні вимоги ТОВ "Деміс Канц", апеляційний суд взяв до уваги як преюдиційні, обставини, встановлені під час розгляду справи №904/5344/16 про банкрутство ТОВ "Деміс Канц" про те, що за наслідками інвентаризації, проведеної 18.07.2016, дебіторської заборгованості ТОВ "Лан" перед ТОВ "Деміс Канц" не виявлено.

Разом з тим, апеляційним судом не надано оцінки доводам скаржника про те, що 17.12.2016, після визнання ТОВ "Деміс Канц" банкрутом та введення ліквідаційної процедури, вже в ході ліквідаційної процедури, ліквідатором ТОВ "Деміс Канц" разом з інвентаризаційною комісією було проведено повторну інвентаризації активів боржника з доступом до його приміщення за адресою: м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 20, була виявлена документація, належна ТОВ "Деміс Канц", в тому числі і простий вексель серії АА №0903289 на суму 19 848 583 грн. від 31.12.2015. За результатами виявлення складено акт виявлення майна від 17.12.2016. З огляду на таке, висновки апеляційного суду є помилковими та ґрунтуються на неповній оцінці доказів у справі.

25. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" зазначено: "принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі … сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини" (пункт 34).

Отже, висновки суду апеляційної інстанції про те, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" грошові вимоги до боржника підлягають відхиленню не узгоджуються з принципом правової визначеності судового рішення, яке набрало законної сили, та спрямовані на формування іншої правової позиції щодо розміру кредиторської заборгованості ТОВ "ЛАН" перед ТОВ "Деміс Канц" за спірними векселем, з порушенням статей 76, 77 Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі, яка є міжнародним договором, ратифікованим Україною, та застосовується переважно щодо норм національного законодавства (стаття 9 Конституції України).

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

26. Суд погоджується з доводами скаржника згідно з пунктами 13-14 мотивувальної частини цієї постанови з огляду на висновки даної постанови у пунктах 22-25 її мотивувальної частини.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Відповідно до статті 312 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ "Деміс Канц" в особі ліквідатора Марченко Я.В., скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та залишення в силі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 у справі №904/1169/17 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Деміс Канц" до ТОВ "Лан".

В. Судові витрати

28. У зв'язку із задоволенням вимог касаційної скарги ТОВ "Деміс Канц" про скасування постанови апеляційного суду від 02.10.2017 у справі №904/1169/17, якою відхилено грошові вимоги ТОВ "Деміс Канц" до ТОВ "Лан", та залишенням в силі ухвали суду першої інстанції від 22.06.2017 в частині визнання вимог ТОВ "Деміс Канц" до ТОВ "Лан" в повному обсязі, Суд покладає на боржника витрати ТОВ "Деміс Канц" зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 3 840 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 312, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" в особі ліквідатора Марченко Я.В. задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 (про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц") у справі №904/1169/17 скасувати. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 в частині визнання грошових вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" на суму 3 200 грн. (перша черга задоволення) та 19 848 583 грн. (четверта черга задоволення) залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (49051, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16, код ЄДРПОУ 30847388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" (50011, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Світлогірська, будинок 1А, код ЄДРПОУ 36295682) 3 840 (три тисячі вісімсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" включити витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" зі сплати судового збору на суму 3 840 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі №904/1169/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" у першу чергу задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

С.В. Жуков