КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"07" червня 2018 р. Справа№ 111/14б-03/3-06/11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

розглядаючи апеляційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Ірпінський комбінат "Перемога" на ухвалу господарського суду Київської області від 21.02.2018 року

у справі № 111/14б-03/3-06/11 (суддя Мальована Л.Я.)

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Ірпінський комбінат "Перемога" в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф.

до ОСОБА_3

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частин майна ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога"

в межах справи № 111/14б-03/3-06/11

за заявою Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені

до ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2018 року у справі № 111/14б-03/3-06/11 відмовлено у задоволенні заяви ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ліквідатор ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 21.02.2018 року та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним укладений 14.06.2011 року між ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. і зареєстрований в реєстрі під № 830.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" на ухвалу господарського суду Київської області від 21.02.2018 року у справі №111/14б-03/3-06/11, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.04.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 року розгляд справи відкладено на 15.05.2018 року на підставі ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судове засідання, призначене на 15.05.2018 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці.

Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки ухвалою суду від 16.05.2018 року призначено справу до розгляду на 24.05.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.05.2018 року відкладено розгляд справи на 07.06.2018 року на підставі ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшла заява про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Доманської М.Л., яка мотивована тим, що вказана колегія вже раніше розглядала дану справу та виносила у ній рішення.

Присутня в судовому засіданні 07.06.2018 року ОСОБА_3 проти поданої заяви заперечила.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні подану заяву про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Доманської М.Л., заслухавши позицію відповідача, дійшла висновку, що викладені у ній обставини є необґрунтованими виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Колегія суддів керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 38 ГПК України передбачає, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Разом з тим, згідно абзацу 2 п.1.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

У Господарському процесуальному кодексі України не наведено вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

До таких обставин може бути віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. З огляду на оціночний характер цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того, що такі стосунки можуть свідчити про упереджене ставлення судді щодо результату розгляду справи.

Як було зазначено вище, заява ліквідатора ґрунтується на тому, що вказана колегія вже раніше розглядала дану справу та виносила у ній рішення.

Так, згідно відомостей, які містяться в комп'ютерній програмі „Діловодство спеціалізованого суду", суддя Доманська М.Л. приймала участь у даній справі при винесенні постанов Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року, від 12.02.2013 року та від 19.03.2018 року, суддя Верховець А.А. - при винесенні постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року. В свою чергу, суддя Остапенко О.М. - участі у даній справі раніше під час прийняття постанов суду апеляційної інстанції не приймав.

При цьому, жодне із вказаних судових рішень Київського апеляційного господарського суду не було скасовано судом касаційної інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 4. ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, вказані в заяві доводи в обґрунтування заяви щодо про відвід колегії суддів є не вмотивованими та безпідставними, оскільки фактично зводяться до незгоди з прийнятими раніше за участю вказаних суддів судовим рішеннями, які приймались на підставі фактичних обставин справи та наявних у ній доказів, тобто не є беззаперечною підставою для відводу колегії суддів у розумінні ГПК України.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Доманської М.Л. у справі № 111/14б-03/3-06/11 необґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід колегії суддів суддями, які не входять до складу суду, що розглядає дану справу, і мають бути визначені у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 35-40, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Доманської М.Л. у справі № 111/14б-03/3-06/11 необґрунтованою.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі № 111/14б-03/3-06/11 до вирішення питання про відвід суддів Остапенка О.М., Верховця А.А., Доманської М.Л.

3. Справу № 111/14б-03/3-06/11 передати для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

М.Л. Доманська