Ухвала

01 червня 2018 року

м. Київ

справа № 660/963/17

провадження № 61-29197ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від

20 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від

20 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 20 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 20 березня 2018 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому, зазначив, що дана справа не є малозначною.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу

1) малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Предметом позову у даній справі є стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1 500 грн 00 коп.

Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

За змістом пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат але не більше ніж за шість місяців.

Отже, ціна позову у даній справі становить 9 000 грн 00 коп., яка станом на 1 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200), а тому дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які унеможливлюють віднесення їх до категорії малозначних, рішення у яких підлягають касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням того, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 20 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик