2-а-2991/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня  2009 року                                                                                              м.Балаклія

        Балаклійський районний суд  Харківської області у складі: судді Гуцал Л.В., при секретарі Матюшенко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про перерахунок та виплату належних соціальних виплат,

                                                                ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА виконати перерахунок належних позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007-2009 роки з законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати, нарахувавши суму перерахунку за 2007 рік – 1763,90 грн., за 2008 рік – 2238,75 грн., за 2009 рік 2380,00 грн., а разом 6382,65 грн.; зобов’язати   Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА в наступні роки також нараховувати та виплачувати належні позивачу щорічну разову грошову допомогу відповідно до законів та виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплат; зобов’язати ГУПСЗН Харківської ОДА організувати і проконтролювати призначення позивачу соціальних виплат; зобов’язати  УПСЗН Балаклійської  РДА забезпечити перерахунок та виплату зазначених соціальних виплат; зобов’язати  ГУДК України в Харківській області здійснити безспірне списання з рахунку коштів по нарахованих виплатах.

 В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій в Афганістані. Згідно ч. 5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, у 2007, 2008 та 2009 роках він отримав зазначені допомоги не в повному обсязі, а саме в 2007 році – 280 грн., 2008 році -310 грн., а в 2009 році – 340 грн. разової грошової допомоги.

В судове засідання позивач не явився, але через канцелярію суду надав заяву, в якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач УПСЗН Балаклійської РДА  свого представника для участі в судовому засіданні не направив, надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника. В своїх письмових запереченнях  просив відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що дійсно управління проводить нарахування та виплату позивачу щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій; вважають, що їх дії при виплаті вказаних видів допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, передбачених Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік та Постановою Кабінету Міністрів України № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлюється виплата вказаної допомоги в 2009 році, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими було визначено розміри вказаних виплат та порядок їх проведення. Також у своїх запереченнях відповідач просив застосувати річних строк на звернення до суду.

Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУПСЗН Харківської ОДА представника у судове засідання не направив. В своїх запереченнях, поданих через канцелярію суду зазначив, що не є належним відповідачем по справі, оскільки в Балаклійському районі Харківської області призначення та виплату соціальних виплат здійснює УПСЗН Балаклійської РДА.  

 Відповідачі у справі - ГУПСЗН Харківської ОДА  та   ГУДКУ в Харківській області  представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, суд про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії АБ № 443216 від 30 січня 2004 року /а.с.12/.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993  року учасникам бойових дій щороку до 5 травня виплачується грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається із матеріалів справи,  до 5 травня, в квітні 2007 року та в квітні 2008 року, позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірах, встановлених ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням змін, які вносились Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 – 2008  р.р.»

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на  підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет України.

Так, п. 13 ст. 71 Закону  України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” від 19.12.2006 р. N 489-V на 2007 рік було зупинено дію ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту’’ в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, передбачене п. 13 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V зупинення дії ст. 12 даного закону на 2007 рік, визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік » редакцію ч.5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту’’ було змінено в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зазначені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту’’, передбачені п. 20 розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2007 та до 05 травня 2008 р.р., а положення статей 44 і 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення п. 20, розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність вже після проведення зазначених виплат. Таким чином, допомога позивачу була нарахована та виплачена відповідно до чинного на момент виплати законодавства.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. До того ж вказані виплати здійснюються щороку та мають разовий характер, право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення. ОСОБА_1 зазначеним правом вже скористався.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються виплат за 2007-2008 р.р.

Крім того, суд зазначає, що позивачем відносно зазначеної частини позовних вимог пропущений річний строк для звернення до суду, на застосуванні якого наполягає відповідач УПСЗН Балаклійської РДА.

Що стосується позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік, то зазначені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» станом на день фактичної виплати допомоги встановлений розмір щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій становить п’ять мінімальних пенсій за віком .

Як вбачається із матеріалів справи, щорічна разова грошова допомога за 2009 рік була отримана позивачем в квітні 2009 року в розмірі 340 грн.

Відповідно до статті 17  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Законом України N 968-IV від 19.06.2003 р. наведений Закон було доповнено   статтею   17-1, якою встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  цього  Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

 На виконання ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Постановою КМУ № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18.03.2009р. передбачено розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій 340 грн.

Зазначена постанова з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги особам, про яких йдеться у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановила розмір виплат з посиланням на Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено розмір щорічної допомоги в розмірі, який визначається з урахуванням мінімальної пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином застосуванню підлягає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу у порівнянні із Постановою КМУ № 211 від 18.03.2009р.

Що стосується позовних вимог до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат ГУПСЗН Харківської ОДА, ГУПСЗН Харківської ОДА та ГУДКУ в Харківській області, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Головним розпорядником коштів нижчого рівня є районні управління праці та соціального захисту населення, які здійснюють призначення та виплату відповідних соціальних виплат. В Харківській області існує дві системи нарахування і виплати соціальних допомог та компенсацій: централізована та децентралізована. В умовах централізованої системи знаходяться райони м. Харкова (крім Червонозаводського і Орджонікідзевського) та два райони області: Харківський і Дергачівський. По цих районах на підставі розпоряджень відповідних районних управлінь праці та соціального захисту населення Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню виплат ГУПСЗН Харківської ОДА проводить нарахування, готує виплатні документи та відправляє їх до вузлів зв»язку та установ банків, складає звітність. Балаклійський район є децентралізованим районом, який призначає допомоги і компенсації та здійснює виплату самостійно.

Згідно з п. 14 ст. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 за № 790 «Про затвердження типового положення  про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації» Головне   управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації  проводить роботу з надання державної соціальної допомоги і підтримки малозабезпеченим громадянам, у тому числі інвалідам; здійснює контроль за правильністю і своєчасністю призначення та виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, виконанням інших заходів соціального захисту населення; координує і контролює роботу підрозділів з нарахування і виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат.

Тобто обов’язок щодо здійснення контролю за правильністю і своєчасністю призначення та виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, виконанням інших заходів соціального захисту населення прямо передбачений  зазначеною вище Постановою  КМУ.  

ОСОБА_1 в позові не зазначав, що Головним управлінням  неналежним чином виконувались перелічені обов’язки і свої вимоги в цій частині  будь-чим  не обґрунтував. Вимоги про визнання будь-яких дій ГУПСЗН Харківської ОДА неправомірними позивачем також не заявлялись. Не йшлося в позові і про порушення  зазначеними відповідачами  прав позивача. Таким чином суд не вбачає порушення будь-яких прав позивача переліченими відповідачами.

Щодо доводів відповідача ГУПСЗН Харківської ОДА стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 статті 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем  конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання щорічної разової грошової допомоги, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд вважає за необхідне застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки цей закон передбачає розмір мінімальної пенсії за віком в якості критерію визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Балаклійської РДА по не виконанню приписів частини 5 статті 12 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до  порушення прав позивача  на своєчасне нарахування та отримання щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 92, 152 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551–ХІІ від 22.10.1993 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, ч. 2 ст. 11, 160, 161, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації по невиконанню приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання щорічної  разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в законодавчо встановленому розмірі.

Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації нарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1 щорічної  разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», згідно вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням виплаченої суми.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до  адміністративного  суду апеляційної інстанції  через суд першої, шляхом подачі в 10-денний термін з дня винесення мотивованої постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2009 року.

 СУДДЯ: