Справа № 2-379/10

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     3 березня  2010  року                                                                                                            м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді            Гришковець А.Л.,

із секретарем                         Каленською Н.В.,

з участю позивача                ОСОБА_1,

представника відповідача   ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом  ОСОБА_1  до Першотравневого споживчого товариства про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ  :

Позивач звернувся до суду та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражного приіщення від 29.12.1999 року, визнати за ним право власності на вказане гаражне приміщення, розташоване за адресою: смт. Першотравневе вул. Чапаєва, 3а та визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно  від 21.12.2007 року в частині реєстрації права власності на гаражне приміщення 2-5 площею 47, 9 метрів квадратних недійсним, мотивуючи тим, що       він  придбав  у відповідача 29.12.1999 року за 500 грн. дане гаражне приміщення і з вказаного часу користується ним. За десять років він добудував гараж, зробив в ньому ремонт. Однак, нещодавно він дізнався, що відповідачем у 2007 році зареєстровано право власності на нежилі приміщення, в тому числі і на належний йому гараж, чим порушено його право як власника.  

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечує.  

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

З копії договору купівлі –продажу від 29.12.1999 року між сторонами вбачається, що ОСОБА_1 купив в Першотравневого споживчого товариства гаражне приміщення в напіврозваленому стані площею 47,9 кв. м, розташоване за адресою:  смт. Першотравневе вул. Чапаєва, 3а за 500 грн.. Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що договір вступає в законну силу з дня його підписання.  

Відповідно до ст.224 ЦК України (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.227 ЦК України договір купівлі-продажу жилого будинку  повинен бути нотаріально посвідченим.

 Статтею 44 ЦК України передбачено письмову форму угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і громадянами, за винятком угод, зазначених у ст. 43 цього Кодексу та окремих видів угод, для яких інше передбачене законодавством.  

 Згідно ст. 47 ЦК України нотаріальне посвідчення угод обов»язкове лише у випадках, визначених в законі.

 Стаття 48 ЦК України закріпила норму, згідно якої недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

 Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду,  що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється  від нотаріального посвідчення угоди, суд може за вимогою сторони яка виконала угоду, визнати її дійсною.  

 В судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що ними додержано просту письмову форму угоди.  Грошові кошти в сумі 500 грн. було сплачено позивачем в касу Першотравневого споживчого товариства. Вказана угода відповідно до діючого законодавства не потребує нотаріального посвідчення. За таких обставин, суд приходить до висновку,  що угода  купівлі-продажу гаражного приіщення від 29.12.1999 року є дійсною, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.    

  Частиною 1 ст. 128 ЦК України (1963 року) передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

  Відповідно до ст.12 Закону України “Про власність” від 7.02.91 громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок укладення угод не заборонених законом.

   Позивачеві було передано гаражне приміщення з моменту підписання договору, вказана угода між сторонами не заборонена законом, а тому суд вважає, що позивач набув право власності на вказане гаражне приміщення 2-5 площею 47, 9 метрів квадратних, розташоване за адресою: смт. Першотравневе Овруцького району по вул. Чапаєва, 3а на підставі діючої на момент укладення угоди ст.12 Закону України “Про власність” від 07.02.91 року. Відповідно свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2007 року в частині реєстрації права власності на гаражне приміщення 2-5 площею 47, 9 метрів квадратних слід визнати недійсним.

          При подачі позову не було визначено його ціну.  Оскільки, предметом позову є гаражне приміщення, то ціну позову буде складати його вартість, яка відповідно до висновку про вартість об»єкта від 28.02.2007 року становить 1256 грн..

    Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи він сплатив в розмірі 120 грн..

     Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 120 грн. сплачених останнім витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. судового збору в дохід держави.  

         Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                       ВИРІШИВ :

    Позов задовольнити частково.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражне приміщення 2-5 площею 47, 9 метрів квадратних, розташоване за адресою: смт. Першотравневе Овруцького району Житомирської області по вул. Чапаєва, 3а.  

         Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2007 року в частині реєстрації права власності на гаражне приміщення 2-5 площею 47, 9 метрів квадратних, розташоване за адресою: смт. Першотравневе Овруцького району Житомирської області по вул. Чапаєва, 3а.  

     Стягнути   з Першотравневого споживчого товариства  на користь   ОСОБА_1 а  Васильович а 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. судового збору в доход держави.  

          В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

           На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ :