ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

ВСТАНОВИВ:

Позивач —ТОВ "Три-А" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача —Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, третя особа —Гуляйпільська районна рада Запорізької області про визнання недійсним рішення від 07.02.2003 р. №1 шостої сесії двадцять четвертого скликання Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області "Про визнання майна без хазяїна", обґрунтовуючи позов тим, що: по-перше, ТОВ "Три-А" є власником спірного нерухомого майна та законним користувачем рухомого майна (обладнання), яке розташоване у с.Верхня Терса по вул.Механічна, 4, у зв'язку з чим Верхньотерсянська сільська рада визнала безхазяйним майно, власник якого був відомий; по-друге, Верхньотерсянська сільська рада не мала відповідних повноважень на прийняття рішення від 07.02.2003 р. №1 щодо визнання майна безхазяйним; по-третє, при винесенні рішення про визнання майна безхазяйним, відповідачем було порушено термін, встановлений ст. 137 Цивільного кодексу України для подання заяви про визнання майна безхазяйним, оскільки відповідна заява може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2005 р. у справі №20/128 (суддя Гандюкова Л.П.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2005 р. (судді: Мірошниченко М.В., Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.), позов задоволено: визнано недійсним рішення №1 від 07.02.2003 р. шостої сесії 24 скликання Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області "Про визнання майна без хазяїна"; стягнуто з Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-А" суму 85,00 грн. витрат на державне мито, суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду мають право подати сторони у справі, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Пологівська МДПІ Запорізької області відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України звернулася з касаційною скаргою  на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2005 р. у справі №20/128, в якій, посилаючись на незалучення її до участі у справі, зазначила, що господарський суд прийняв рішення, що стосується її прав та обов'язків, оскільки: по-перше, згідно з п. 12 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) до функцій державних податкових інспекцій належить проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна; по-друге, згідно з п. 2 оскаржуваного рішення сільради спірне безхазяйне майно було передано в розпорядження Пологівської МДПІ; по-третє, після визнання майна безхазяйним Пологівська МДПІ реалізувала вказане майно за договором купівлі-продажу від 20.02.2003 р. №301 ТОВ "Агро-континент" з подальшим надходженням коштів від продажу до Державного бюджету України; по-четверте, Пологівській МДПІ, яку не було залучено до участі у справі №20/128, стало відомо про існування рішення господарського суду у даній справі підчас розгляду справи №15/269-8/311/06 за позовом ТОВ "Три-А" до Пологівської МДПІ, ТОВ "Корпорація "Арсенал" та ТОВ "Агро-Континент" про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна (реалізованого Пологівською МДПІ після визнання його безхазяйним згідно з оскаржуваним рішенням сільради). В касаційній скарзі Пологівська МДПІ просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2005 р., рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2005 р. у справі №20/128 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 137 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 47, 27, 101, ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови судової палати Вищого господарського суду України Першиковим Є.В. від 23.05.2007 р. №02-12.2/102 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.

Позивач, відповідач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників заявника, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У підтвердження доводів касаційної скарги про те, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2005 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2005 р. у справі №20/128 стосуються прав та обов'язків Пологівської МДПІ, до функцій якої належить проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, заявником зазначено, що укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 20.02.2003 р. №301 між МДПІ та ТОВ "Агро-Континент" та виконання його умов стало можливим завдяки прийнятому відповідачем рішенню від 07.02.2003 р. №1 "Про визнання майна без хазяїна" та передачею майна в розпорядження Пологівської МДПІ, і подано копію рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2007 р. у справі №15/269-8/311/06, яким вищезазначений договір купівлі-продажу спірного майна було визнано недійсним саме з підстав визнання недійсним рішення Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області від 07.02.2003 р. №1 про визнання спірного майна безхазяйним та передачу його у власність держави (яке стало підставою для укладання вказаного договору купівлі-продажу) згідно з рішенням господарського суду Запорізької області у даній справі (до участі в якій заявник не був залучений, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати пояснення та відповідні докази правомірного визнання спірного майна безхазяйним).

Зазначені вище докази не були предметом дослідження в господарських судах першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з розглядом справи без участі Пологівської МДПІ, не залученої до участі у справі.

Крім того, слід зазначити, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України і, приймаючи судовий акт у справі, суд апеляційної інстанції не врахував наступне.

Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам.

Виходячи з положень п.п. 1, 7, 9 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідно до п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно з ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень.

Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Таким чином, при вирішенні спору суд апеляційної інстанції повинен був, проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, встановити, до юрисдикції яких судів (господарських чи адміністративних) віднесено спір за позовом ТОВ "Три-А" до Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області та до третьої особи —Гуляйпільської районної ради Запорізької області про визнання недійсним рішення.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеля ційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за пра вилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа —направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Пологівської МДПІ Запорізької області на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2005 р. у справі №20/128 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2005 р. у справі №20/128 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. 

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                      С.Бакуліна