Справа № 2-а- 567 \2010р
П О С Т А Н О В А
І менем України
17 березня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І
при секретарі Подолян Л
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в м.Києві на постанову від 28.02..2010р по справі про адміністративне правопорушення
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом,в якому вказав,що постановою від 28.02..2010р на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340р за правопорушення,передбачене ст. 122 ч 1 КпАП України.Із зазначеної постанови вбачається ,що він 28.02..2010р об 17.20годкеруючи автомобілем НОМЕР_1 на площі Шевченка в м.Київ не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2,проїхав нерегульований пішохідний перехід без зупинки.
Вважає дану постанову незаконною та такою,що підлягає до скасування,поскільки він під”їзджаючи до пішоходного переходу,зупинився,пропустив пішохода,таким чином виконав вимоги дорожнього знаку 2.2.Крім того,складаючи протокол,інспектор ДАІ не зазначив свідків чи інших доказів на підтвердження того факту,що він порушив правила дорожнього руху.Також,інспектором не були зазначено у протоколі свідки,на яких він-позивач вказував,посилаючись на те,що дані свідки є зацікавленими особами,хоча нормами ст. 272 КпАП України немає обмежень щодо свідків.Також,інеспектором не були роз”яснені йому права,передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України.Розгляд адміністративної справи на місці позбавив його можливості скористатись правовою допомогою.До оскаржуваної постанови не було додано копії протоколу.
Просить скасувати постанову АА297945 від 28.02..2010р про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст.122 ч 1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 гр.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з”явився,про день розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд,заслухавши позивача,покази свідків ,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено,що постановою від 28.02..2010р на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340р за правопорушення,передбачене ст. 122 ч 1 КпАП України.Із зазначеної постанови вбачається ,що позивач28.02..2010р об 17.20годкеруючи автомобілем НОМЕР_1 на площі Шевченка в м.Київ не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2,проїхав нерегульований пішохідний перехід без зупинки.
.Наведене стверджується в судовому засіданні копією протоколу та постанови (а.с.3-4)
Суд вважає дану постанову незаконною та такою,що підлягає скасуванню,поскільки суду не надано доказів того,що 28.02..2010р позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив п 2.2 дод.1 ПДР.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані,на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,поясненнями особи,що притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами та інше.Як встановлено в судовому засіданні ,позивач свою вину у порушенні прави дорожнього руху не визнав,що відмічено в протоколі,відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не зазначив свідків чи інших доказів,які стверджують вину позивача у порушенні ним правил дорожнього руху.
Відповідно до п 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р №14"Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено,що зміст постанови має відповідати вимогам,передбаченим ст. 283,284 КпАП України,у ній зокрема потрібно навести докази,на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказі,на які посилається правопорушник. Відповідач при складанні протоколу і в послідуючому при винесенні постанови не зазначив доказів,які підтверджують вину позивача у порушенні ним правил дорожнього руху.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2В та ОСОБА_3І,які перебували у автомобілі позивача 28.02.2010р та показали,що позивач не порушував прави дорожнього руху,зупинившись перед пішоходним переходом та пропустивши пішохода.Інспектором ДАІ дані свідки не були в передбаченому порядку опитані та їх поясненням не було дано відповідної правової оцінки під час розгляду адміністративної справи.
За даних обставин суд вважає за необхідне скасувати постанову постанову АА297945 від 28.02..2010р про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ст.122 ч 1 КпАП України, у вигляді штрафу 340гр.
На підставі ст. 122ч 1,251,268 КпАП України ,керуючись ст.ст. 2,4,9,11,60,157-163 КАС України,суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову АА297945 від 28.02..2010р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.122 ч 1 КпАП України, у вигляді штрафу 340гр.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів із послідуючою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів або шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Копію постанови направити відповідачу.
.
Суддя Оладько С.І