ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства “Техніка”, м. Донецьк (далі -  АТ “Техніка”)

на рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2006 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007

зі справи  № 19/12

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську, м. Краматорськ Донецької області (далі -  відділення виконавчої дирекції Фонду)

до АТ “Техніка”

про стягнення 30 351, 31 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Шкурко В.В.,

відповідача –не з’яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 33 565, 18 грн. майнової шкоди в порядку відшкодування страхових виплат, здійснених на користь                         гр. Щуся В.І., який постраждав внаслідок нещасного випадку.

У подальшому позовні вимоги було уточнено, і позивач зменшив стягувану суму до 30 351, 31 грн.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2006 було скасовано рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи, а останню передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2006 (суддя Новикова Р.Г.) позов задоволено частково; з АТ “Техніка” стягнуто на користь відділення виконавчої дирекцій Фонду: суму шкоди 24 631, 26 грн., в тому числі: 10 640 грн. одноразової допомоги; 13 991, 26 грн. страхових виплат з 25.05.2004 по 31.01.2006; у задоволенні вимог про стягнення                       5 900, 05 грн. (в тому числі 3 227, 68 грн. виплат на санаторно-курортне лікування, 2 672, 37 грн. допомоги за лікарняними листками з 13.02.2004 по 24.05.2004) –відмовлено; з АТ “Техніка” стягнуто на користь державного бюджету України державне мито в сумі 246, 31 грн. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на статті 11, 21 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -  Основи), статті 2, 6, 11, 13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі - Закон), статті 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України (далі -  ЦК України) і статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог саме в сумі                      24 631, 26 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007 (колегія суддів у складі: Старовойтова Г.Я. –головуючий, судді Волков Р.В. і Запорощенко М.Д.; з урахуванням ухвали названого апеляційного господарського суду від 15.05.2007 про виправлення описок у постанові) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано частково; позов про стягнення суми шкоди 5 900, 05 грн., а саме –виплат допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 2 672, 37 грн. за період з 13.02.2004 по 24.05.2004 та виплат на санаторно-курортне лікування з 19.10.2005 по 11.11.2005 в сумі 2 358 грн. –задоволено частково в сумі         5 030, 37 грн., а саме –виплат на санаторно-курортне лікування в сумі              2 358 грн., допомоги за лікарняними листками з 13.02.2004 по 24.05.2004 в сумі 2 672, 37 грн.; відповідні суми стягнуто з АТ “Техніка” на користь відділення виконавчої дирекції Фонду; в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін; з АТ “Техніка” стягнуто на користь державного бюджету України 51 грн. державного мита. У прийнятті зазначеної постанови апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з наявності  доказів того, що позивач зазнав витрат також і в зазначеній сумі           5 030, 37 грн., а суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АТ “Техніка” просить: рішення місцевого господарського суду з цієї справи скасувати в частині стягнення з АТ “Техніка” на користь відділення виконавчої дирекції Фонду суми 24 631, 26 грн., а в іншій частині це рішення залишити без змін; постанову апеляційного господарського суду з даної справи “про стягнення з АТ “Техніка” на користь відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВВ в м. Краматорську суми шкоди у розмірі 5 900 грн. 05 коп. - скасувати”. Скаргу з посиланням на статтю 1 Основ, преамбулу та статті 13, 14, 21, 46 Закону, статтю 1166 ЦК України мотивовано неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом першої інстанції встановлено, що:

- 13.02.2004 з працівником ЗАТ “НПК “КРАМТЕХМАШ” Щусем В.І. стався нещасний випадок у дорожньо-транспортній пригоді через зіткнення автомобіля “HYNDAI Santa Fe” (д.н. 02300ЕС, власник –ЗАТ “НПК “КРАМТЕХМАШ”) під керуванням водія Щуся В.І. (в автомобілі знаходилися пасажири Манішевська та Манішевський) з вантажопасажирським автомобілем “IVECO Turbo Daily” (д.н. 25271ЕВ, власник - АТ “Техніка”) під керуванням водія Коросташова М.В.;

- згідно з актом від 11.03.2004 № 1 про нещасний випадок на виробництві Щусь В.І. внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди отримав численні тілесні ушкодження;

- вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005 водія АТ “Техніка” Коросташова М.В. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. Крім того, з АТ “Техніка” стягнуто: на користь потерпілого Щуся В.І. 3 272, 41 грн. матеріальної шкоди, 7 000 грн. моральної шкоди; на користь ЗАТ “НПК “КРАМТЕХМАШ” –85 520, 87 грн. матеріальної шкоди; на користь Манішевської Л.Г. –2 196, 45 грн. матеріальної шкоди,                25 000 грн. моральної шкоди;

- підставою для покладення відповідальності на АТ “Техніка” був установлений названим загальним судом факт заподіяння шкоди                         гр. Коросташовим М.В. –працівником названого товариства при виконанні своїх трудових обов’язків на автомобілі, що належав цьому ж товариству;

- Щусю В.І. встановлено другу групу інвалідності;

- позивач вимагав стягнення з відповідача в порядку регресу                        (в остаточній редакції позовних вимог) суми 30 351, 31 грн., в тому числі:                10 640 грн. виплаченої одноразової допомоги у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності; 13 991, 26 грн. страхових виплат з 25.05.2004 по 31.01.2006; 3 227, 68 грн. витрат на лікування та на санаторно-курортне лікування; 2 672, 37 грн. допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за період з 13.02.2004 по 24.05.2004;

- факт понесення відділення виконавчої дирекції Фонду витрат у вигляді сплати одноразової допомоги в сумі 10 640 грн., страхових виплат у сумі 13 991, 26 грн., всього 24 631, 26 грн., підтверджений матеріалами справи;

- суду не подано доказів фактичної виплати допомоги в сумі                          2 672, 37 грн. та виплат на санаторно-курортне лікування в санаторії “Донбас” з 19.10.2005 по 11.11.2005 в сумі 2 358 грн.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду на вимогу судової колегії подано докази здійснення цим відділенням виплат, що підтверджуються відповідними документами, а саме:

допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі                             2 672, 37 грн. за період з 13.02.2004 по 24.05.2004;

на санаторно-курортне лікування в санаторії “Донбас” з 19.10. 2005 по 11.11.2005 в сумі 2 358 грн.

Причиною даного спору є питання про те, чи має відповідач відшкодовувати витрати відділення виконавчої дирекції Фонду, які виникли внаслідок здійснення останнім страхових виплат відповідно до Закону.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами.

Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону визначено, що страховий ризик –це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно із статтею 2 Закону його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 Закону встановлено, що суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –Фонд).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.

Факт травмування потерпілого Щуся В.І. - працівника ЗАТ                   “НПК “КРАМТЕХМАШ” –з вини працівника АТ “Техніка”               Коросташова Н.В. встановлений попередніми судовими інстанціями.

Оскільки, як встановлено попередніми судовими інстанціями, відділенням виконавчої дирекції Фонду за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходиться в безпосередньому причинному зв’язку з діями особи (працівника відповідача), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Таким чином, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій. Зокрема, здійснення АТ “Техніка” виплати сум на відшкодування матеріальної шкоди на користь ЗАТ “НПК “КРАМТЕХМАШ”, гр. Манішевської Л.Г. і Щуся В.І. (згідно з рішенням місцевого загального суду) не звільняє АТ “Техніка” від обов’язку відшкодувати шкоду, завдану ним відділенню виконавчої дирекції Фонду.

Що ж до описок, допущених апеляційним господарським судом у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваної постанови, то ці описки виправлено названим судом у порядку статті 89 ГПК України ухвалою від 15.05.2007 з даної справи.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2006 в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007 зі справи № 19/12 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007 з цієї справи залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства “Техніка” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов