Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________________________________________________________________

Справа № 299/1077/18

У Х В А Л А

05.06.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Леньо В.В.,

при секретарі – Казимірська Н.В.,

за участю прокурора – Малицького С.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за наслідками розгляду у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження №42017070000000217 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір інвалід 3-ї групи, раніше не судимого, начальника відділу митного поста – начальника відділу митного оформлення №2  митного поста “Вилок” Закарпатської митниці ДФС, перебуваю чого у спеціальному званні радника податкової та митної справи 2 рангу, обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого за ч.3  ст. 368  КК України,            

В С Т А Н О В И В:

До Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду кримінального провадження.

Крім цього прокурор заявив клопотання про відсторонення підозрюваного від посади, яке мотивував тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Згідно ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» - особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Під час судового розгляду кримінального провадження підлягають допиту як свідки заявник та працівники митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС, які є колегами та підлеглими підозрюваного по роботі, а тому орган досудового розслідування не виключає можливості, що ОСОБА_1 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 отримував неправомірну вигоду безпосередньо під час здійснення ним своїх службових повноважень та як працівник органу митниці, який безпосередньо здійснює повноваження щодо митного оформлення транспортних засобів, та здатний вчиняти перешкоди у їх безперешкодному митному оформленні, а тому є достатні обґрунтовані підстави вважати, що такі особи, а також інші зацікавлені особи, можуть вплинути на повноту і достовірність показань свідків під час проведення судового розгляду кримінального провадження з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, існує реальна загроза, що вказана особа може вживати заходів щодо переслідування заявника ОСОБА_4, а також здійснення фізичного та психологічного впливу на цю особу з метою зміни ним в майбутньому показань, чи взагалі відмови від показань, що дає підстави обґрунтовано вважати по наявність реальної небезпеки для життя та здоров'я зазначеної особи.

Обвинувачений та захисники щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечили. Захисниками подано скаргу та заперечення на обвинувальний акт.

Подане заперечення обґрунтовано тим, що   в обвинувальному акті, в розділі анкетних відомостей не зазначено, що ОСОБА_1 має на утриманні окрім неповнолітніх дітей та матері інваліда третьої групи власну дружину, ОСОБА_5, яка також є інвалідом третьої групи, хворіє на онкологічне захворювання, та в силу своє хвороби перебуває на утриманні чоловіка, що суперечить п. 2 ч.2 ст. 291 КПК України.

Затвердження обвинувального акту здійснено не належним прокурором.

Згідно ч.4 ст. 110 обвинувальний акт є процесуальним рішенням яким прокурор висуває обвинувачення у кримінальному правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно частини 3 ст. 291 КПК України: - Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно статті 37 КПК України, яка визначає порядок призначення та заміни прокурорів, у разі необхідності керівник органу прокуратури може призначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Таким чином старший групи прокурорів приймає рішення та віддає розпорядження щодо здійснення виконання повноважень прокурорами призначеними в порядку ст. 37 КПК України.

З огляду на викладене старший керівник групи прокурорів під час здійснення керівництва діями інших прокурорів призначених в порядку ст. 37 КПК України, керується Наказом Генерального прокурора №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (Зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 26.07.2013 №4гн-1) від 19 грудня 2012 року, (далі - Наказ 4гн).

Згідно пунктів 2.3-2.5. Наказу 4 гн, Генеральний прокурор наказав Керівникам прокуратур усіх рівнів:

2.3. Невідкладно призначати процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень з урахуванням складності їх кваліфікації, суспільного резонансу, прогнозованих обсягів процесуальної роботи та з огляду на професійну майстерність і досвід відповідних прокурорів.

2.4. У разі необхідності створювати групи прокурорів і призначати старшого прокурора групи відповідною постановою.

2.5. Членам групи перед прийняттям процесуальних рішень доповідати про них старшому прокурору групи, рішення якого є остаточним.

Таким чином, з огляду на наявну постанову про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017070000000217, яка винесена заступником прокурора Закарпатської області - Манькутом А., 07 вересня 2017 року старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області - ОСОБА_6, якому й доручено керувати діями інших прокурорів та який уповноважений згідно положень Наказу 4гн - приймати остаточні рішення у справі, в тому числі й затверджувати обвинувальні акти, як остаточне рішення у справі.

Враховуючи ту обставину, що 03.04.2018 року ОСОБА_1, було вручено змінену підозру в вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальний акт якого надано до суду прокурор Соколов А.В., приймаючи 03.04.2018 року одноособове рішення про завершення досудового розслідування, порушив право підозрюваного на захист, визначене ст. 20 КПК України, оскільки не допитав підозрюваного в межах нової підозри та позбавив можливості надати свої письмові пояснення з приводу такої.

Крім того, на підтвердження провокації злочину захисником зазначено, що співробітники СБУ запитували інформацію щодо обвинуваченого задовго до вчинення, а саме – 09.06.2018 року.

З огляду на викладене, обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню з наведених підстав.

Доводи поданої скарги зводяться до того, що під час досудового слідства строки досудового слідства продовжувалися всупереч вимогам КПК.

Крім того зазначено, що відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказаних вимог КПК України слідчим та прокурором у кримінальному провадженні 42017070000000217 від 19.06.2017 у передбачений законом строк не виконано так, як слідчий ініціював процесуальну дію - переклад матеріалів надісланих компетентними органами Угорщини на українську мову у зупиненому провадженні і тільки після цього відновив строки досудового розслідування, про що вніс відповідні відомості до ЄРДР тобто, фактично діючи без внесення відповідних відповідних відомостей до ЄРДР.

Відповідно до ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Статтею 113 КПК України визначено поняття процесуальних строків, відповідно до якої, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно положень ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень та дій що оскаржуються під час досудового розслідування. Оскільки відповідно до ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Згідно ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи викладене, процесуальне рішення, яким прокурор висунув обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (обвинувальний акт) прийнятого з грубим порушенням норм КПК України по за межами строків досудового розслідування кримінального провадження, продовження строків якого відбувалося в супереч встановленого Кодексом порядку, шляхом здійснення процесуальних дій до внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У зв’язку з цим  просить повернути обвинувальний актувідносно ОСОБА_1 органу досудового розслідування та скасувати процесуальне рішення, яким прокурор висунув обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (обвинувальний акт).

Захисники щодо клопотання прокурора про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечили з підстав, викладених у запереченнях. Крім того додали, що до обвинувального акту додано реєстр, у якому невідображено проведення дій щодо міжнародно-правової допомоги.

Щодо відсторонення обвинуваченого від посади заперечили, зазначивши, що таке є необґрунтованим. Крім того наголосили, що обвинувачений є єдиним годувальником у сім’ї та має на утриманні неповнолітніх дітей, матір та дружину інваліда.

Впливати на свідків чи інших учасників процесу наміру не має. Крім того, такий вплив є караним, за наявності якого відомості вносяться до ЄРДР.

Прокурор щодо доводів захисників заперечив, зазначивши, що прокурор є незалежним у прийнятті рішень. Прокурор Соколов А.В. був у групі прокурорів, а відтак був уповноваженим прокурором приймати рішення щодо затвердження обвинувального акту.

Щодо допиту обвинуваченого зазначив, що при зміні обвинувачення кваліфікація не змінювалася. Протягом досудового слідства обвинувачений показів не давав. І після зміни про допит не клопотав.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, перевіривши зміст обвинувального акту та додатків до нього, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч.3 ст.291 КПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Поданий до суду обвинувальний акт даним вимогам відповідає. Щодо не зазначення в анкетних даних відомостей про наявність в обвинуваченого на утриманні і дружини – інваліда 3-ї групи, то суд погоджується з доводами прокурора, то вказана обставина окремо не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту.

Обвинувальний акт підписано прокурором Соколовим А.В., який у розумінні КПК України мав повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Право обвинуваченого на захист не порушено, оскільки таке право реалізоване шляхом залучення захисників.

Доводи захисників мають значення для розгляду справи, однак вони не тими, що дають підставу суду повернути обвинувальний акт органу досудового розслідування.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Отже, повноважень суду скасовувати обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні законодавчо не надано.

Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, відтак кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів, вул.Тюльпанів, 24.

Угода у кримінальному провадженні в порядку ст. 468 КПК України не укладалась. Підстави для закриття провадження у випадках, передбачених пунктами 4-8 частини першої або другої статті 284 КПК України не встановлені. Підстави для повернення обвинувального акту відсутні. Справа підсудна Виноградівському районному суду Закарпатської області.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Щодо клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого від посади слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Зазначені обставини прокурором не доведено.

Відповідно до ст. 156 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Суд враховує, що ОСОБА_1 хоч і обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, однак мотиви клопотання прокурора про відсторонення від посади є тільки припущенням того, що обвинувачений може вчиняти інші корупційні правопорушення та впливати на свідків чи заявника. За вказаних обставин клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по матеріалам кримінального провадження №42017070000000217 по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на 13.06.2018 року на 10.00 год. у приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області за адресою м.Виноградів, вул. Тюльпанів, 24.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_7