Справа №22-ас-249/2007 р.                      Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 38                                                            Венгрин О.О.

Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 9 лютого  2007 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Копаничук С.Г.

Суддів : Матківської М.В., Іванюка М.В.

При секретарі: Шевчук Л.В.

За участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дзигун О.Л.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за' апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці

на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 6 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Староміської районної ради м, Вінниці, управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці про стягнення недоплаченої щорічної допомоги як інваліду війни, -

Встановила:

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 6 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу інваліду війни за 2004 та 2005 роки в розмірі 2 541 гр. 15 коп.

В апеляційній скарзі Управління, праці та- соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці просить скасувати постанову і ухвалити нову, якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Зазначило, що судове рішення вважає незаконним та необгрунтованим, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального закону.

Позивач ОСОБА_1 заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду залишити в силі, оскільки суд постановив рішення, яке ґрунтується на законі.

Відповідач - Управління праці і соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці судове рішення не оскаржило; на апеляційну скаргу заперечення в письмовій формі не подало і в судове засідання його представник не з'явився.

Суд першої Інстанції встановив, що виплата щорічної разової допомоги ОСОБА_1 проводилась в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх -соціального захисту", а тому стягнув з Управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, недоплачену суму грошової допомоги.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 являється інвалідом війни 3-ої групи і має право на пільги, -встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що   підтверджено відповідним посвідченням (а. с. 3).

Він має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

В 2004 році при розмірі мінімальної пенсії - 92 гр.45 коп., йому виплачено - 130 гр.; в 2005 році при розмірі мінімальної пенсії - 332 гр., йому виплачено - 270 гр. Дана допомога позивачу була виплачена з порушенням закону не в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 13 в частині 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надає позивачу право на отримання щорічно разової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій- за віком.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи, правильно застосувавши матеріальний закон, підкріплений рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.2004 року, прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в частині стягнення недоплаченої допомоги в сумі 2541 гр. 15 коп. за 2004 і 2005 роки.

Із матеріалів справи вбачається, що в 2004 та в 2005 роках позивачу виплачено допомогу в сумі 130 гр. і 270 гр.., замість належної до виплати 647 гр. 15 коп. і 2324 гр. 00 коп., відповідно.

Виходячи із положень ст. 8 Конституції України, згідно яких в України визнається і діє принцип верховенства права та Конституція України має найвищу юридичну силу, враховуючи встановлені по справі обставини та на підставі ст. 2 КАС України, порушене право позивача підлягає судовому захисту, тобто його вимоги про стягнення недоплаченої в 2004 і в 2005 роках допомога підлягають задоволенню в повному розмірі - 2 541 гр. 15 коп.

Посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом норм Законів України "Про державний бюджет України" на 2004 і 2005 роки, не заслуговують на увагу.

Виходячи із вищенаведеного постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому до скасування не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 200 , 205 , 206 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці відхилити.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці вїд 6 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.