Справа № 822/1142/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.,

за участі:секретаря судового засідання - Горбатюк І.С.   представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув адміністративну справу за позовом  ОСОБА_3      до  ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області      про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

          ОСОБА_4 ОСОБА_5 СТОРІН

1. ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернувся в суд з позовом до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати ОСОБА_3 допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви;

- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги ОСОБА_3, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після звільнення зі служби в поліції, йому було встановлено ІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. В подальшому ним було подано заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності. Проте у такій виплаті йому відмовлено. Вважаючи таку відмову протиправною, звернувся з позовом до суду.

3. 11.04.2018 до суду надійшов відзив відповідача, в якому ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з моменту призначення позивача на посаду в поліції, він втратив право на отримання одноразової грошової допомоги як працівник міліції та одночасно, за умови наявності визначених законодавством підстав, може набути право на отримання одноразової грошової допомоги як працівник поліції.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 відкрито провадження в справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

5. Ухвалою суду від 23.04.2018 здійснено перехід до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 16.05.2018 о 10:00 год.

6. 16.05.18 розгляд справи не відбувся через перебування головуючого судді на лікарняному. Судове засідання призначено на 05.06.2018 о 10:00 год.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7. 06.11.2015 у зв'язку з організаційно - штатними змінами та набранням чинності Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ.

8. 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

9. Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №140 о/с від 29.06.2016 позивача звільнено зі служби в поліції.

10. З 29.07.2016 позивачу встановлена ІІ група інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0795875, виданою 29.07.2016.

11. 26.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) з метою нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги (далі по тексту – ОГД) у зв'язку з встановленням інвалідності.

12. Листом №29/з-137 від 15.03.2018 ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області відмовила позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, з підстав того, що після служби в ОВС позивач проходив службу в поліції, а отже втратив своє право на виплату грошової одноразової грошової допомоги як міліціонер.

13. Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

14. 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію».

15. До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850.

16. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

17. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

18. Згідно з розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

19. Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

20. Згідно з частиною другою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі, смерті чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

21. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

22. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

23. Згідно з розділом ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

24. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (розділ ІІІ Порядку № 4).

25. Згідно довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії АВ № 0795875 [а.с. 9] від 29 липня 2016 року ОСОБА_3 встановлено IІ групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тобто після звільнення останнього з органів Національній поліції та у період коли діяв Закон України «Про Національну поліцію». Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію» (90 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату).

26. Відтак, оскільки останнім місцем служби позивача було Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4.

27. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21 лютого 2018 року в адміністративній справі № 127/8696/17, від 27.03.2018 року в адміністративній справі № 822/2595/17.

28. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

29. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

30. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

31. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

32. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

34. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (пров. Біланівський, 3, Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, Хмельницький, Хмельницька область, 29017, ЄДРПОУ 08592336) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 червня 2018 року

Головуючий суддя  ОСОБА_6