АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 478/508/15-к

Номер провадження : 11-кп/791/506/18                                         Головуючий в І інстанції : Уманської О.В.

Категорія: ч.2 ст.289 КК України                                                                              Доповідач: Калініченко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2018 року червня місяця 05 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді : Калініченка І.С.

                                Суддів: Гемми Ю.М., Калініної О.В.

Секретар судового засідання: Темнюк Т.А.

З участю прокурора: Стоянова Д.П.,

представників потерпілого ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

Обвинуваченого  ( виправданого ): ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в залі Апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 120151500000000074, за апеляційними скаргами з доповненнями прокурора відділу прокуратури Миколаївської області та потерпілого ТОВ «Агроальянс» в особі директора ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2016 року, щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого заступником директора по виконавчій роботі ТОВ «Сила росту», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2016 року ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та виправдано за цим обвинуваченням за недоведеністю вчинення ним даного злочину.

Цивільний позов ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину залишено без розгляду.

Процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1000 грн. 00 коп. віднесено на рахунок держави.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за наступних обставин:

12.06.2014 року близько 06:20 годин обвинувачений ОСОБА_4 разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проїжджали на автомобілі « DAEWOO SENS»  біля поля розташованого за садом «Петровського» на території Казанківської сільської ради. В цей час обвинувачений ОСОБА_4 побачив на полі працівників ТОВ «Агроальянс» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які на тракторах МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску з бороною пружинною ЗПГ-15 2011 року випуску, та МТЗ-82 державний номерний знак (надалі д.н.з.) 12369 НК, 2008 року випуску з оприскувачем ОПШ-2000-21.6, 2011 року випуску, проводили земельні роботи. В цей час у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння вищезазначеними транспортними засобами, а саме : особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, мала перешкодити своїми діями подальшому руху тракторів, а обвинувачений ОСОБА_4 повинен під малозначним приводом попросити вийти з кабіни механізаторів після чого транспортувати вказані трактора на територію Фермерського господарства «Масляний».

З цією метою особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заїхала на автомобілі  « DAEWOO SENS»  на територію поля, чим перегородив шлях руху тракторові МТЗ-82 з д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого знаходився ОСОБА_5 останній зупинив рух трактора, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почав вимагати припинити земельні роботи, після чого підійшов до другого трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на відстані приблизно 40 метрів від нього.

Тим часом, обвинувачений ОСОБА_4, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом попросив вийти з кабіни трактора механізатора ОСОБА_5, який вийшов із кабіни трактора, залишивши ключі в замку запалення. Обвинувачений ОСОБА_4, без дозволу ОСОБА_5 сів за кермо трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2 і запустивши двигун поїхав в бік смт. Казанка.

В цей час особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, став попереду трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1, перегородивши тим самим рух трактора за кермом якого був ОСОБА_6 та став вимагати зупинити земельні роботи. ОСОБА_6 зупинив рух трактора, вийшов із кабіни трактора залишивши ключі в замку запалення.

Тим часом обвинувачений ОСОБА_4, повернувшись із смт. Казанка, продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння транспортним засобом, без дозволу ОСОБА_6 сів за кермо трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1, завів двигун та поїхав в сторону смт. Казанка.

Під час проведення обшуку 17.06.2014 року  на території Фермерського господарства «Масляний» за адресою смт. Казанка вул.. Сільська садиба ,1 , було вилучено два трактори тракторах МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску з бороною пружинною ЗПГ-15 2011 року випуску, та МТЗ-82  д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску з оприскувачем ОПШ-2000-21.6, 2011 року випуску, які належать ТОВ «Агроальянс»

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, з кваліфікуючою ознакою – за попередньою змовою групою осіб.

В апеляційній скарзі з доповненнями та змінами прокурор, вважає, що судом першої інстанції не повно та з порушенням досліджені обставини кримінального провадження, а також висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання винуватості обвинуваченого, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції є незаконним.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що вказуючи у вироку на відсутність будь-яких доказів того, що трактори з поля були переміщені на базу TOB «Сила Росту» поза волею механізаторів ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та критично оцінюючи показання вказаних осіб, наданих у якості свідків, взявши до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що трактори на територію підприємства TOB «Сила росту» могли відігнати самі механізатори ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з яким погодитись неможливо оскільки він не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наступне.

Так, згідно показів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, наданих у судовому засіданні, вони показали, що 12.06.2016 близько 06.20 коли вони завершували польові роботи на полі, розташованому на території Казанківської сільської ради, що перебуває у користуванні TOB «Агроальянс» на поле прибули ОСОБА_4 разом зі своїм батьком ОСОБА_8 та за допомогою свого транспортного засобу «DAEWOO SENS» перегородили шлях руху тракторові МТЗ 82 рн 12369 НК за кермом якого знаходився ОСОБА_5, після чого, останній вимушений був зупинити рух трактора. Далі, ОСОБА_8 вийшов з свого транспортного засобу та почав вимагати зупинити роботи на полі. Після чого, пішов до трактору МТЗ 82 рн 02856 ВА, який продовжував працювати під керуванням ОСОБА_7

Тим часом ОСОБА_4, попросив вийти з кабіни трактора ОСОБА_5 Останній вийшов з кабіни трактора, залишивши ключі в замку запалювання. Після чого, ОСОБА_4 без дозволу ОСОБА_5 сів за кермо трактора МТЗ 82 рн 12369 НК, завів двигун та поїхав в напрямку смт. Казанка, заволодівши таким чином вказаним транспортним засобом.

У цей час ОСОБА_8 перегородив шлях руху транспортному засобу трактору МТЗ 82 рн 02856 ВА, за кермом якого знаходився ОСОБА_6 та почав вимагати зупинити земельні роботи на полі. ОСОБА_6 зупинив рух трактора та з метою з'ясування причин перешкоджання роботам вийшов з кабіни трактору залишивши ключі в замку запалення транспортного засобу.

Далі ОСОБА_8 під різними приводами перешкоджав подальшій роботі ОСОБА_6, у тому числі шляхом погроз, попередив щоб він та ОСОБА_5 не заважали їх протиправним діям.

Повернувшись через деякий час ОСОБА_4, поки ОСОБА_12 та ОСОБА_5 розмовляли ОСОБА_8, без дозволу проник до кабіни трактора МТЗ 82 рн 02856 ВА, сів за кермо, завів двигун та поїхав у напрямку смт. Казанка, заволодівши таким чином вказаним транспортним засобом.

Про вказані події ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повідомили керівництво TOB «Агроальянс», які викликали міліцію за фактом незаконного заволодіння тракторами.

Близько 07.00 на поле прибули працівники Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області, яким вони повідомили про незаконні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_8, разом з ними на полі перебував і ОСОБА_8, який працівникам міліції не заперечував, що він разом з ОСОБА_4 заволодів тракторами, які знаходяться на території його фермерського господарства. Після з'ясування обставин вони поїхали до підприємства TOB «Сила росту», директором якого є ОСОБА_8, де ОСОБА_8 повернув їм документи, які були залишені ними в тракторах.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 категорично заперечили той факт, що трактори на територію TOB «Сила Росту» директором, якого є ОСОБА_8 відігнали вони, що повністю узгоджується з показами інших свідків, які суд необгрунтовано не взяв до уваги та повністю спростовують покази свідків сторони захисту ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, які суд визнав такими, що є послідовними, логічними такими, що та узгоджуються між собою, стабільними, не суперечливими, підтвердженими взаємно.

Так, суд взагалі не взяв до уваги покази свідків - працівників Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15JI. та ОСОБА_16, які у судовому засіданні під час їх допиту у якості свідків показали, що 12.06.2016 майже одночасно від представників TOB «Агроальянс» надійшло повідомлення черговому райвідділу міліції про незаконне заволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тракторами, та від ОСОБА_8 про те, що невідомими особами з використанням тракторів обробляється поле, що перебуває у користуванні TOB «Сила Росту» директором якого він є. Вказані особи показали, що направляючись на службовому автомобілі на поле де відбувалися вказані події, бачили трактор, який рухався зі сторони вказаного поля у напряму смт. Казанка. Трактором керував ОСОБА_4 Крім цього, свідки показали, що прибувши на місце пригоди там перебували водії тракторів ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та представники TOB «Агроальянс». ОСОБА_8 надаючи пояснення не заперечував, що транспортними засобами заволодів він разом зі своїм сином ОСОБА_4, на підставі того, що TOB «Агроальянс» нібито обробляло поле, яке перебуває у користуванні TOB «Сила Росту» та повідомив, що трактори знаходяться на території вказаного підприємства.

Таким чином, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7. та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 повністю узгоджуються між собою. Відповідно до показів вказаних осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не мали можливості та не відганяли трактори у смт. Казанку на територію TOB «Сила Росту», оскільки на час прибуття працівників міліції знаходились на території поля разом з ОСОБА_8 Крім цього, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15JI. та ОСОБА_16 підтверджують покази ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в тій частині, що тракторами заволодів та відігнав у напрямку смт. Казанка ОСОБА_4, якого вони бачили у той саме день та час, керуючим трактором, що рухався у напрямку смт. Казанку зі сторони місця пригоди.

Крім цього, на підтвердження показів ОСОБА_5, ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 суд необґрунтовано не прийняв до уваги та не надав належної оцінки показам свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - працівників TOB «Агроальянс», які показали, що прибувши на поле за повідомленням ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про незаконне заволодіння тракторами TOB «Агроальянс» ОСОБА_8, на полі перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вищезгадані працівники міліції та ОСОБА_8, який не заперечував, що разом з ОСОБА_4 заволодів тракторами і вони перебувають на території його підприємства. Після з'ясування обставин працівниками міліції вони разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поїхали до підприємства TOB «Сила росту» де ОСОБА_8 повернув їм документи, які були залишені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в тракторах.

На підставі викладеного, твердження суду, що покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не узгоджуються між собою, що трактори на територію підприємства TOB «Сила росту» могли відігнати самі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є помилковими та такими, що повністю спростовуються показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які суд не взяв до уваги виправдовуючи ОСОБА_4 та не надав їм належної оцінки у сукупності.

Критичне ставлення суду до показів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покази яких нібито не узгоджуються між собою щодо завершення робіт на полі та висловлювань погроз на їх адресу під час заволодіння транспортними засобами, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вказані обставини (щодо завершення робіт на полі та висловлювань погроз на їх адресу під час заволодіння транспортними засобами) ні яким чином не впливають на об'єктивну сторону кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4

До того ж суд не взяв до уваги покази ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в тій частині, що фактично ОСОБА_4 заволодів тракторами приховуючи свої дійсні наміри у той момент коли ОСОБА_8 відволікав, заважав та погрожував трактористам.

Крім цього, суд не надав належної оцінки показам ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в частині того, що вони знають ОСОБА_8 - батька обвинуваченого ОСОБА_4, як агресивну особу, яка здатна на рішучі у тому числі протиправні дії. Як показали вказані свідки у судовому засіданні їм було відомо, що ОСОБА_8 в одному з випадків, що відбувся незадовго до вказаних подій, на полі відносно якого є спір щодо права користування ним, застосував рушницю та вистрілив у трактор TOB «Агроальянс» в якому перебував механізатор і саме у зв'язку з цим вони не чинили спротив протиправним діям ОСОБА_4 та ОСОБА_8, побоюючись протиправних дій з його боку.

Що стосується показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 0.1. та ОСОБА_11, які пояснили, що трактори на територію підприємства TOB «Сила росту» ставили нібито працівники TOB «Агроальянс», суд взявши їх до уваги, як такі, що є послідовними, логічними та узгоджуються між собою, стабільними, не суперечливими, підтвердженими взаємними, не врахував, що ОСОБА_8 є батьком обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні цього ж кримінального правопорушення тобто є співучасником вчинення злочину, судове провадження відносно якого здійснюється Баштанськнм районним судом Миколаївської області, а інші вищевказані свідки перебувають в залежності від обвинуваченого та його батька ОСОБА_8, як від роботодавців та знаходяться в дружніх стосунках з ними.

Покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 викликають сумнів у їх щирості і правдивості, не узгоджуються між собою та з покази свідків сторони обвинувачення та потерпілих. Вказані свідки називають різний час коли трактори були нібито загнані на територію фермерського господарства, що належить ОСОБА_8, самими механізаторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, інтервалом часу між тим, як було загнано один трактор, а потім інший. Крім того, свідок ОСОБА_11, надаючи суду покази, які явно не узгоджуються з показами інших свідків, посилався на свідка ОСОБА_10, який може підтвердити його покази, у судовому засіданні, проте, у судовому засіданні під час допиту ОСОБА_10 з'ясувалося, що свідок ОСОБА_10 взагалі вперше бачить ОСОБА_11

Однак суд не прийняв до уваги розбіжності та не точності в показах вказаних осіб та навіть визнав їх такими, що є послідовними, логічними такими, що та узгоджуються між собою, стабільними, не суперечливими, підтвердженими взаємно. Покази ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повністю спростовуються вищевикладеними показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_19 та ОСОБА_20

Крім цього, прокурор та представники потерпілого звертали уваги суду на те, що свідки ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не допитувались у якості свідків під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки клопотання про їх допит з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не надходили, в своїх показаннях вони не посилались на вказаних свідків, як на таких, що можуть надати покази стосовно з'ясування обставин кримінального правопорушення. Той факт, що вказані особи були заявлені для допиту у якості свідків стороною захисту вже під час судового розгляду, майже через 2 роки після вчинення кримінального правопорушення, викликає сумнів у правдивості їх показів та може свідчити про перешкоджання з боку обвинуваченого кримінальному провадженню шляхом штучного створення доказів своєї невинуватості та надання їх суду.

Проте, суд на вказані обставини уваги не звернув.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції не мав права допитувати у якості свідка ОСОБА_8, брати до уваги його покази та класти їх в основу виправдувального вироку, оскільки на час допиту ОСОБА_8 судом першої інстанції та на теперішній час він мав та має статус обвинуваченого, є співучасником ОСОБА_4, якому інкримінується те ж саме кримінальне правопорушення. Судовий розгляд відносно ОСОБА_8 триває і до тепер у Казанківському районному суді Миколаївської області.

Просить вказаний вирок скасувати, з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі з доповненнями потерпілий - директор ТОВ «Агроальянс» та представника потерпілого вважають вирок суду першої інстанції необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог матеріального то кримінального процесуального закону. Вказують, що виправдовуючи ОСОБА_4, суд першої інстанції посилаючись у вироку на відсутність будь-яких доказів того, що трактори з поля були переміщені на базу TOB «Сила Росту» поза волею механізаторів ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та критично оцінюючи покази вказаних осіб, наданих у якості свідків, взявши до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, суд дійшов висновку про те, що трактори на територію підприємства TOB «Сила Росту могли відігнати самі механізатори ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Суд першої інстанції не перевірив правдивість показань ОСОБА_8, наданих в суді у якості свідка, який має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, судовий розгляд якого здійснював Баштанський районний суд Миколаївської області. Не перевірена також правдивість показань ОСОБА_10В, ОСОБА_9, ОСОБА_11, які не допитувались у якості свідків під час здійснення досудового розслідування, а були залучені в Новобузький районний суд Миколаївської області за ініціативою обвинуваченого ОСОБА_8 на що звертали увагу суду прокурор та представник потерпілого. Покази свідків ОСОБА_8 (який має статус обвинуваченого), ОСОБА_10В, ОСОБА_9, ОСОБА_11 викликають сумнів у їх правдивості, оскільки вони не узгоджуються між собою та з показами інших свідків. Той факт, що вказані особи були заявлені для допиту у якості свідків вже під час судового розгляду майже через два роки після вчинення кримінального правопорушення (в порушення ст. 290 КПК України), викликає сумнів у правдивості їх показів та свідчить про перешкоджання з боку обвинуваченого ОСОБА_8 кримінальному провадженню на ОСОБА_4 шляхом штучного створення доказів невинуватості співучасника та надання їх суду.  Суд не дав правової оцінки та не мотивував у своєму рішенні, чому не прийняті доводи представника потерпілого щодо недопустимості вищезазначених доказів. Як слідує зі змісту виправдувального вироку показання свідків викладено лише в тій частині, яка виправдовує ОСОБА_4 тоді коли інша частина показань залишилася поза увагою суду без надання їм належної оцінки, як окремо, так і в цілому. Так, зазначивши у вироку про те, що суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, зміст цих показів та належне обґрунтування мотивів, з яких він не бере їх до уваги, суд не навів, як і не навів у вироку покази свідків: ОСОБА_13О, ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 (працівники міліції), а також свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (працівники TOB «Агроальянс»). У судовому засіданні під час допиту у якості свідків працівники міліції показали, що 12.06.2014 після повідомлення черговому райвідділу міліції про незаконне заволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тракторами направляючись на службовому автомобілі на поле де відбулися події, бачили трактор, який рухався зі сторони вказаного поля у напрямку смт Казанка. Трактором управляв ОСОБА_4 Крім того, свідки показали, що прибувши на місце події там перебували трактористи ОСОБА_5 і ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представники TOB «Агроальянс». При цьому ОСОБА_8 надаючи пояснення не заперечував, що тракторами заволодів він разом зі своїм сином ОСОБА_4 та повідомив, що трактори знаходяться на території його підприємства TOB «Сила Росту». Таким чином, покази ОСОБА_5, ОСОБА_7 та вказаних свідків (працівники міліції) повністю узгоджуються між собою та підтверджують покази ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в тій частині, що тракторами незаконно заволоділи ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8  Крім того, на підтвердження показів ОСОБА_5, ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_13О, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_16 (працівники міліції) суд безпідставно не прийняв до уваги та не надав належної оцінки показам свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (працівники TOB «Агроальянс»), які показали, що прибувши на поле за повідомленням ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про незаконне заволодіння ОСОБА_8 тракторами TOB «Агроальянс», на полі перебували ОСОБА_5 і ОСОБА_7, названі вище працівники міліції та ОСОБА_8, який не заперечував, що разом із ОСОБА_4 заволодів тракторами, які знаходяться на території його підприємства. Після з'ясування обставин працівниками міліції вони разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 поїхали до TOB «Сила Росту», де ОСОБА_8 повернув ОСОБА_5 документи, які були залишені ним в тракторі, яким незаконно заволодів ОСОБА_4 Що стосується попередньої змови між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 то її наявність підтверджена показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_7, в частині суспільно небезпечних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які були узгодженими між собою та спрямованими на незаконне заволодіння тракторами TOB «Агроальянс»: фактично ОСОБА_4 заволодів тракторами приховуючи свої дійсні наміри, у той момент коли ОСОБА_8 відволікав, заважав та погрожував трактористам, які знають ОСОБА_8 як агресивну особу, здатну на протиправні дії із застосуванням вогнепальної зброї. Таким чином, суд першої інстанції не піддав конкретному і категоричному аналізу і оцінці з порівнянням з іншими доказами показання на суперечливість неузгодженість, з викладенням своїх міркувань з приводу прийняття доказів в основу обвинувачення чи їх відкидання, як недостатніх і недопустимих та на яких підставах дійшов висновку про відкидання доказів обвинувачення і виправдання притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 Більше того, взявши до уваги показання ОСОБА_8 як свідка, хоча він має статус обвинуваченого, тобто є співучасником злочину, суд не врахував того, що дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тісно взаємопов'язані між собою і важко визначити ступінь вини кожного з них при вчиненні одного кримінального правопорушення у різних провадженнях: у Новобузькому районному суді Миколаївської області слухалось провадження №1201415022400000302 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 289 ч.2 КК України, а у Баштанському районному суді Миколаївської області, одночасно, слухалось провадження №1201415022400000302 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ст. 289 ч.2 КК України, відтак, з'ясування обставин щодо ОСОБА_8, має істотне значення для повного з'ясування обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні на ОСОБА_4 Однак, як видно із матеріалів кримінального провадження суд не звернув уваги на зазначені обставини і не перевірив відомостей щодо ОСОБА_8

Просять вказаний вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В запереченнях на апеляційні скарги прокурора та потерпілого, захисник вважає, що вирок необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги зі змінами прокурора та потерпілого - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, думку прокурора, потерпілого та представника потерпілого які просили задовольнити апеляційні скарги, виправданого та його захисника які апеляції просили не задовольняти, заслухавши сторони в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України та положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину.

Згідно ч.1,3 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок. Якщо висунуті обвинувачення у вчиненні кримінально караного діяння, то тягар доведення цих звинувачень, тобто обов'язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України  судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

У зв’язку з чим колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано зроблено висновок про те, що при встановлених обставинах справи вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2 ст.289  КК України недоведена, а тому  обвинуваченого слід визнати не винним та виправдати його за п.1 ч.1 ст.373 КПК України.

Апеляційні доводи прокурора та потерпілого про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження не заслуговують на увагу.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України не визнав.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що 12.06.2016 року, близько о 06 год. 20 хв., вони проводили польові роботи на полі яке знаходилось в користуванні ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» та належить ОСОБА_21Х ., прибули ОСОБА_4 разом зі своїм батьком ОСОБА_8 який вимагав зупинити роботи на полі, та повідомив, що вони проводять роботи на полі, яке належить ТОВ «Сила росту», а тому він викликав працівників міліції, які повинні вирішити спір.  Показував документи на підтвердження того, що дана земельна ділянка знаходиться в його користуванні. Відомо про те, що вказана земельна ділянка є спірною і на її оренду є договір як у ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» так і у підприємства ОСОБА_8 Свідки пояснили, що трактори ОСОБА_4 відігнав в сторону смт. Казанка при цьому погроз на їх адресу не висловлювали, жодного насилля не застосовували.

Факт знаходження транспортних засобів на територію ТОВ «Сила росту», підтвердили свідки ОСОБА_19, ОСОБА_22 ,ОСОБА_5, ОСОБА_20 ОСОБА_11 та ОСОБА_10

       Суд, у вироку дав правову оцінку та мотивував у своєму рішенні, чому не приймає доводи представника потерпілого, зазначив про те, чому суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Відомості які містяться в показаннях зазначених свідків не підтверджують висунутого ОСОБА_4 обвинувачення в незаконному заволодінні транспортними засобами, незалежно від того хто переганяв трактори, оскільки, не підтверджують наявність у обвинуваченого умислу на незаконне заволодіння транспортними засобами. Транспортні засоби TOB «АГРОАЛЬЯНС» були переміщені з поля до господарства «Сила росту» не з метою їх заволодіння, а в зв'язку з конфліктом, який виник між власниками TOB «Сила росту» та TOB «АГРОАЛЬЯНС» щодо права оренди земельної ділянки на якій проводились роботи в цей день, та знищенням посівів зернових культур, засіяних TOB «Сила росту».

Свідок ОСОБА_8, допит якого ні в якому разі ні є підставою для скасування виправдувального вироку, в якості свідка суду пояснив, що між його підприємством та підприємством ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» вже тривалий час існує спір щодо права на оренду земельної ділянки, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_21 Оскільки у 2005 році між ТОВ «Сила росту» та ОСОБА_21 було укладено договір оренди земельної ділянки, на цій підставі  товариство використовує дану земельну ділянку для сільськогосподарських потреб. Однак, не розірвавши договір із ТОВ «Сила росту» ОСОБА_21 передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» який також почав її використовувати, та періодично в 2013-2014 роках знищувати культури, які висаджувались ТОВ «Сила Росту». 12.06.2014 року зранку на полі трактори під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_6  проводили роботи. Трактора були припарковані на базі ТОВ «Сила росту». Було повідомлено ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» та міліцію.

Свідок ОСОБА_13 показала, що 12.06.2016 року до Казанківського РВ надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про знищення посівів кукурудзи на його полі працівниками TOB «АГРОАЛЬЯНС». ОСОБА_8 повідомив, що трактори, які обробляли в цей день поле, знаходяться на території його бази і він притримає їх до вирішення спору щодо погашення йому збитків, спричинених його господарству знищенням посівів кукурудзи. На підтвердження цього він надав їй лист адресований директору TOB АГРОАЛЬЯНС».

Зазначене також підтвердили свідки ОСОБА_16 ОСОБА_23, ОСОБА_18

Представник потерпілого ОСОБА_24 суду пояснила, що вона працює юрисконсультом  ТОВ «Агроальянс», що між ФГ «Масляним» та ТОВ «Агроальянс » вже тривалий час вирішується спір, щодо права на оренду земельної ділянки на якій і проводились сільськогосподарські роботи тракторами МТЗ-82  та яка належить ОСОБА_21, із якою ТОВ «Агроальянс» у грудні 2013 року уклало договір оренди земельної ділянки.

Спір про вказану земельну ділянку між ФГ «Масляним» та ТОВ «Агроальянс » також знайшов підтвердження, згідно свідоцтва про право власності ОСОБА_21 на спірну земельну ділянку, договорів оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_21 і TOB «АГРОАЛЬЯНС» від 05.12.2013 року та ОСОБА_21 і TOB «Сила росту» від 30.08.2005 року, актів про знищення посівів кукурудзи від 12.07.2014, протоколу про прийняття заяви про вчинений злочин т.1 а.п.92-111, 153-164

Тобто, в судовому засіданні було встановлено що ОСОБА_8,  та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в цей день спрямовуючи свої зусилля на зупинення роботи по знищенню посівів зернових культур, засіяних TOB «Сила росту» на земельній ділянці (спірній), яка за їх думкою знаходиться у них в оренді, зупинили трактори, які належали TOB «АГРОАЛЬЯНС» і які у зв’язку з чим були переміщені на територію бази TOB «Сила росту».

Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин, певні данні кримінального провадження могли б свідчити про наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 іншого складу злочину, але відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбаченнях цією статтею.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України є необґрунтованими твердження адвоката ОСОБА_2 про те, що судом не було враховано те, що дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тісно взаємопов'язані між собою і неможливо розглянути кримінальні правопорушення у різних провадженнях, оскільки матеріали відносно ОСОБА_4 було виділено в окреме провадження за постановою прокурором (том 1 а.с.129-130)

За ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Не підлягають задоволенню посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що надані документи виділені з іншого кримінального провадження за №120141502400000302 постановою прокурора прокуратури, копії документів завірені підписом зазначеного прокурора, що підтверджує їх достовірність, а тому вони є належними та допустимими.

Надані стороною обвинувачення письмові докази (документи) не відповідають критеріям зазначеним в ч.2 ст. 84 КПК України щодо визначення документа, оскільки в порушення вимог ч.3 ст. 99 КПК України вказані документи надані стороною обвинувачення суду в копіях, крім того дані копії належним чином не засвідчені.

Суд першої інстанції обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. 89 КПК України, визнав надані стороною обвинувачення письмові докази (документи т. 1 а.п. 129-152 ) недопустимими доказами, належним чином вказавши у вироку мотиви прийнятого ним рішення.

Враховуючи, що в апеляційних скаргах не ставиться питання про повторне дослідження доказів судом апеляційної інстанції, апеляційний суд, не вправі за своєю ініціативою досліджувати докази, оскільки в такому випадку будуть порушені засади кримінального провадження — такі як змагальність сторін та свобода в поданні ними доказів суду і в доведенні перед судом їх переконливості.

Всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту, судом досліджені в повному обсязі, з дотриманням вимог процесуального закону, оцінені за правилами ст. 94 КПК України. Висновки суду викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та належним чином обґрунтовані і вмотивовані. А тому твердження апелянтів, про порушення судом вимог ст. 94 та ст. 370 КПК України, при постановленні виправдувального вироку, є надуманими, та такими що не відповідають дійсності.

У своїх апеляційних скаргах прокурор та потерпілий не наводять передбачених законом підстав (пункт 2,3,4,5,6,7 ч. 2 ст. 412 КПК України) для скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового розгляду при цьому в доповненні та змінах до апеляційної скарги ні прокурор, ні потерпілий не просили апеляційний суд ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, а тому апеляційний суд, в силу визначених вище норм (ст.412,415 КПК України) не вправі надавати оцінку відповідності висновків суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_4 фактичним обставинам, оскільки це порушуватиме вимоги ст.ст. 404, 421 КПК України щодо меж апеляційного розгляду та недопустимості погіршення правового становища обвинуваченого.

Керуючись ст. ст.404, 405,407, 419 КПК України, колегія суддів,-

постановила :

        Апеляційні скарги з доповненнями та змінами прокурора відділу прокуратури Миколаївської області та потерпілого ТОВ «Агроальянс» в особі директора ОСОБА_1В та представника товариства - адвоката ОСОБА_2  - залишити без задоволення.

Вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2016 року, яким ОСОБА_4 визнаний невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та виправданий за цим обвинуваченням за недоведеністю вчинення ним цього злочину – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але вона може бути оскаржена, протягом трьох місяців з дня її проголошення, в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.

Судді: Калініченка І.С./підпис/ ОСОБА_25,/підпис/ ОСОБА_26В./підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: І.С.Калініченко