КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/3620/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб) третя особа: ОСОБА_4, як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_5 про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб) про скасування рішення від 09.11.2016 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, розглянути заяву про збільшення позовних вимог від 31.03.2018, встановити термін відповідачу для надання відзиву щодо збільшення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір має розглядатися судом за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

Згідно ст. 4 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватно-правові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин. Спір є приватно-правовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Статтею 72 Житлового Кодексу Української РСР визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 156 Житлового кодексу Української РСР визначено права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири).

Приписами статті 405 Цивільного кодексу України встановлено права членів сім'ї власника житла на користування цим житлом.

Згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, з огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір, який підлягає врегулюванню в порядку цивільного судочинства.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-14цс16 висловив правову позицію та зазначив, що житлові спори особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій. У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.