АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 22-ц/796/4602/2018 Головуючий у 1-й інстанції - Колдіна О.О.

752/18950/17-ц Доповідач: Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В. , Ящук Т.І.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бортніка В. В. про відкриття виконавчого провадження № 54563969 від 30 серпня 2017 року та просив визнати її незаконною та зобов'язати державного виконавця скасувати її.

Скарга обґрунтована тим, що 30.08.2017 року старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бортніком В.В. на підставі виконавчого листа № 752/11822/15-ц, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва17.05.2017 року, за заявою ОСОБА_4винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 620 грн..

Заявник посилається на те, що зазначена постанова не відповідає вимогам Наказу Мінюсту № 512/5 від 02.04.2012 р. «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» щодо форми і змісту постанови державного виконавця, оскільки не містить мотивування прийнятого рішення, не скріплена гербовою печаткою, а тому повинна бути визнана незаконною.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу. Вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що постанова про відкриття провадження оформлена державним виконавцем у порушення п. п. 2, 4 ч. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки не скріплена печаткою, не містить обґрунтованого мотиву рішення, з яких державний виконавець дійшов висновків відкрити виконавче провадження, не зазначив у резолютивній частині прийняте ним рішення та строку і порядку оскарження постанови, а лише зазначив номер та дату видачі виконавчого листа, дані боржника та норму закону щодо оскарження постанови у загальному порядку.

Посилається на ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Однак, постанову про відкриття виконавчого провадження він отримав після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 06.09.2017 року, тобто після спливу строку для доведення до відома боржника щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2, Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що хоча оскаржувана постанова і не містить викладення мотивів, з яких виконавець виходив, приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, а містить лише посилання на те, що рішення суду набрало законної сили і постанова, видана боржнику не містить гербової печатки установи, однак, зазначені порушення, допущені державним виконавцем при оформленні постанови про відкриття виконавчого провадження №54563969, не є підставою для визнання її незаконною та не тягне скасування рішення, прийнятого державним виконавцем, оскільки виконавче провадження відкрито у строки і спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 29.36 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17 грудня 2013 року № 173 , листування щодо виконання судового рішення підшивається до матеріалів відповідної справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у Постанові № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», виконання рішення, ухвали суду є невід'ємною частиною судового процесу, нове провадження за заявою, поданням щодо виконання судового рішення не відкривається.

Отже, зважаючи на норми ст.ст. 447-451 ЦПК України, п. 29.36 Інструкції з діловодства, можна прийти до висновку про те, що будь-які заяви пов'язані з виконанням рішення суду підшиваються до матеріалів відповідної справи, за результатами розгляду якої прийнято рішення та розглядаються в межах цієї справи. При цьому судом постановляється ухвала про прийняття скарги.

З матеріалів справи, які надійшли до суду апеляційної інстанції вбачається, що скарга ОСОБА_1., була розглянута судом першої інстанції не в межах відповідної цивільної справи.

Так, подавши дану скаргу, ОСОБА_1 додав до неї копію виконавчого листа №752/11822/15-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 17.05.2017 року, за яким зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га в АДРЕСА_1, виділеної їй в користування на підставі Рішення Голосіївського районного смуду м. Києва від 22 січня 2010 року по справі № 2-3275/09 у відповідності до варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ під № 3147 від 22.08.2008 року і зокрема: не чинити їй перешкои у встановленні паркану між земельними ділянками співвласників; звільнити земельну ділянку виділену ОСОБА_4 за рішенням суду від свого майна та сміття ( а.с. 4).

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2017 року, наданої заявником убачається, що державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бортніком В.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом№752/11822/15-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 17.05.2017 року, за яким з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягується борг 620 грн. ( а.с. 5).

Як убачається з матеріалів даної справи, то судом першої інстанції при розгляді даної скарги витребовувалась належним чином завірена копія матеріалів виконавчого провадження, проте до суду першої інстанції вказані матеріали так і не було надано.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 в межах нового провадження, без дослідження матеріалів виконавчого провадження, суд першої інстанції керувався лише вищевказаними копіями документів наданих заявником, внаслідок чого незрозуміло яким чином суд перевіряв наявність судового рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 620,00 грн., зважаючи на ту обставину, що матеріали даної скарги про вказане рішення суду не містять, як не містять і копії виконавчого листа про таке стягнення .

Проте, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, внаслідок чого постановив ухвалу, яку не можна визнати законною та обґрунтованою за вказаних вище обставин, внаслідок чого вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скасувати.

Передати справу до суду першої інстанції. для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Судді :