Справа № 2-2854/2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 р. м. Куп’янськ
Куп’янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Цендра Н.В.,
при секретарі – Гуляєвій О.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: КП «Куп’янське БТІ» про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-я особа: КП «Куп’янське БТІ» про визнання права власності, зазначивши, що 24.06.2009 року між ним та відповідачкою було досягнуто згоди про те, що він купив у неї частину магазину, належну на праві власності відповідачці, що розташований в АДРЕСА_1, передавши їй в якості оплати 93 000 гривень. На виконання умов цієї домовленості відповідачка видала йому розписку про отримання коштів та про фактичну передачу магазину. Угода нотаріально не була оформлена, але відповідач пообіцяла оформити договір купівлі-продажу цієї частки магазину протягом десяти днів після видачі розписки. В теперішній час відповідачка відмовляється оформити угоду нотаріально, посилаючись на брак часу, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, згідно якого просить суд визнати угоду по купівлі-продажу частини магазину, розташованого в АДРЕСА_1 між ним та відповідачкою дійсною та такою, що відбулася, а також визнати за ним право власності на Ѕ частину цього магазину та зобов’язати КП «Куп’янське БТІ» погасити попередні відомості про магазин.
У попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.
Від третьої особи, начальника Куп'янського БТІ, надійшов лист, згідно якого БТІ просить розглянути дану справу без участі представника КП «Куп’янське БТІ», заперечень стосовно даної позовної заяви немає, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору дарування частини будівлі контори, посвідченого приватним нотаріусом Купянського міського нотаріального округу Харківської області 12 травня 2000 року, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в рівних частинах, належну їй на праві власності Ѕ частину будівлі контори (магазин), що знаходиться в АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці Куп’янської міської ради. На підставі цього договору, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право власності кожен по ј частині на вище вказаний магазин, що також підтверджується технічним паспортом КП «Куп’янське БТІ», виготовленим за станом на 12.02.2007 року.
У відповідності до ст. 319 ЦК України, відповідач ОСОБА_2, як власник ј частини вищезазначеного магазину, мала право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як вбачається з розписки відповідачки ОСОБА_2 від 24.06.2009 року, вона дійсно продала ОСОБА_1 свою частку магазину, за що отримала від нього 93 000 грн., а також зазначила, що будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 вона не має, та вважає, що угода по купівлі-продажу належної їй частки магазину повністю виконана. Окрім того, ОСОБА_2 в розписці було вказано, що нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу своєї частки магазину вона зобов’язується оформити протягом десяти днів після видачі вказаної розписки.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У відповідності до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах та підписаний його сторонами. Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правочин повністю виконаний сторонами у момент його вчинення, що відповідає положенням ст. 206 ЦК України, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 З цього виходить, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на ј частку магазину.
У відповідності до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
До теперішнього часу угода між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по купівлі-продажу ј частки магазину, належного на праві власності ОСОБА_2 не посвідчена нотаріально, оскільки відповідач відмовлявся здійснити нотаріальне посвідчення, що заважає позивачу ОСОБА_1, який правомірно набув право власності на цю ј частину магазину, як наступному власнику, оформити право власності на своє ім’я на це майно в законному порядку і повною мірою володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 130, 174, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 206, 238, 392 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: КП «Куп’янське БТІ» про визнання права власності - задовольнити.
Визнати угоду по купівлі-продажу частини магазину, розташованого в АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсною та такою, що відбулася.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину магазину, розташованого в АДРЕСА_1, .
Зобов’язати КП «Куп’янське БТІ» погасити попередні відомості про магазин, що розташований по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий Н.В.Цендра