ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/603/18

31 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.   

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача            ОСОБА_1

представника відповідача       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН"  до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України   про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

          До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» (далі – ТОВ «Компанія ЛАН», позивач) з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі – відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000194811 від 09.01.2018 р., яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» застосовано штраф у розмірі 53171,20 грн.

          Позовні вимоги обгрунтовано наступними обставинами.

          На підставі акта камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання №153/28-10-48-11/32941987 від 13.11.2017 р. «Про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» (код ЄДРПОУ 32941987) з питань дотримання вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання» Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення-рішення №0000194811 від 09.01.2018 р., яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» за порушення граничних термінів сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі – ПДВ) більше 30 календарних днів, застосовано штраф у розмірі 53171,20 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, вказуючи на відсутність у відповідача з 01.01.2018 р. повноважень щодо адміністрування податків позивача, відповідно і відсутність повноважень щодо прийняття 09.01.2018 р. оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000194811 та взагалі відсутність підстав для прийняття оскарженого рішення.

Позивач також наголошує, що сума ПДВ,  задекларована ним у податковій декларації за вересень 2014 р. сплачена ним повністю відповідно до платіжних доручень №119 від 08.08.2014 р. на суму 1380000,00 грн. та №120 від 08.08.2014 р. на суму 3900000,00 грн., порушення ж строку зарахування податку до бюджету відбулося з вини банку, що встановлено постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2016р. у справі №819/2175/14-а та постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 р. у справі №819/346/16, які набрали законної сили.

Крім того, позивач вказує на порушення контролюючим органом строку 1095 днів, передбаченого Податковим кодексом України (далі – ПК України) для проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов’язань платника податків, оскільки останнім днем граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 р. є 20.10.2017 р., а оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем тільки 09.01.2017 р.

З огляду на наведене, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000194811 від 09.01.2018 р.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 02.05.2018 р.

В подальшому судове засідання призначене на 02.05.2018 р. було відкладено на 16.05.2018 р. у зв’язку з клопотанням представника відповідача, а в судовому засіданні 16.05.2018 р.  у зв’язку з необхідністю ознайомлення сторін з документами по справі була оголошена перерва до 31.05.2018 р.

У строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву від 25.04.2018 р. (а.с.32-36). Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача зазначив про несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, а також про наявність правових підстав щодо адміністрування податків позивача та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення після 01.01.2018 р., посилаючись на положення наказу Міністерства Фінансів України від 09.01.2011 р. № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

Відповідач також не вважає порушеним контролюючим органом строк 1095 днів, передбачений ПК України для проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов’язань платника податків, оскільки в ході проведення камеральної перевірки  встановлено факт погашення податкового боргу по декларації за вересень 2014 р.№9060289249 від 20.10.2014 р. по терміну сплати 30.10.2014 р. із затримкою більше 30  календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.

Станом на 29.08.2017 р. згідно з даними інтегрованої картки платника податків по ПДВ недоїмка складає 4568084,02 грн.

Також вважає, що постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. у справі №819/2175/14-а та від 18.04.2016 р. у справі №819/346/16 не підтверджують факту сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, визначеної в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 р. №9060289249 від 20.10.2014 р. по терміну сплати 30.10.2014 р.

У відповіді на відзив від 02.05.2018 р. (а.с.43-45) позивач у спростовання наведених у відзиві тверджень відповідача зазначає, що факт авансової сплати позивачем ПДВ платіжними дорученнями №119 від 08.08.2014 р. на суму 1380000,00 грн. та №120 від 08.08.2014 р. на суму 3900000,00 грн., №121 від 12.08.2014 р. на суму 330000,00 грн. встановлено постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. у справі №819/2175/14-а та постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 р. у справі №819/346/16, відтак є встановленою обставиною та не підлягає доказуванню. Інтегрована картка платника податку по ПДВ на думку позивача не є достовірним доказом, оскільки інформація до інтегрованої картки вноситься самим податковим органом та не відповідає дійсності.

Посилання відповідача на Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 09.01.2011 р. № 1588 як на правову підставу щодо адміністрування податків, позивач вважає недоцільним, оскільки вказаний Порядок стосується виключно документальних перевірок, в той час як відповідачем проведено камеральну перевірку, яка не є документальною.

Щодо твердження відповідача про відсутність пропуску строку накладення штрафу  1095 днів, позивач звертає увагу на те, що згідно з п.102.1 ст.102 ПК України, такий строк  починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. Тобто у даному випадку варто брати до уваги граничний строк сплати грошових зобов’язань – до 20.10.2014 р., а не день фактичної сплати, відтак для податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 р. такий строк становить не пізніше 20.10.2017 р. Також позивач наголошує, що дана норма стосується лише грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а не самостійно визначених платником податків, як у даному випадку.

Відповідачем 14.05.2018 р. подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.58-59), у якому посилаючись на положення Бюджетного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ, Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016  № 422 зазначає, що у даному випадку сума ПДВ не була вчасно зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, а тому не вважалася сплаченою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просив відмовити в задоволенні позову з огляду на його безпідставність та необгрунтованість.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Компанія ЛАН» зареєстроване як юридична особа25.05.2004 р, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,  фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 10.01.2018 р. (а.с.9-10) та у 2017 році перебувало на обліку у Львівському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Листом від 19.10.2017 р. №53922/28-10-48-03-00 «Щодо переведення на облік», позивача повідомлено про невключення до Реєстру великих платників податків на 2018 рік та з 01.01.2018 р. буде переведено на податковий облік за місцезнаходженням. Позивача зобов’язано до 10.11.2017 р. подати заяву за ф.№1-ОПП до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та до 15.11.2017 р. повідомити Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про результати подання заяви (а.с.18).

На виконання вимог листа від 19.10.2017 р. №53922/28-10-48-03-00 «Щодо переведення на облік», 03.11.2017 р. ТОВ «Компанія ЛАН» подало до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області заяву (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) форми №1-ОПП, яка одержана контролюючим органом 06.11.2017 р. (а.с.16-17).

Судом також встановлено, що 13.12.2017 р. відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Компанія ЛАН» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ, результати якої оформлено актом №153/28-10-48-11/32941987 від 13.11.2017 р. «Про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» (код ЄДРПОУ 32941987) з питань дотримання вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання» (а.с.13-15). Перевіркою встановлено недотримання позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, яке полягало в порушенні більше 30 календарних днів граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, визначеної в податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 р. №9060289249 від 20.10.2014 р., по терміну сплати 30.10.2014 р. у сумі 855856,00 грн.

На підставі акту №153/28-10-48-11/32941987 від 13.11.2017 р., відповідно до розрахунку штрафних санкцій (а.с.12) Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000194811 від 09.01.2018 р., яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» застосовано штраф у розмірі 53171,20 грн. (а.с.11).

Разом з тим судом досліджено постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. у справі №819/2175/14-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкової вимоги, якою визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 15.09.2014 р. №8022-25 про сплату товариством суми податкового боргу в розмірі 57808,25 грн. Даним судовим рішенням встановлено факт сплати ТОВ «Компанія «ЛАН» до бюджету коштів в сумі 1380000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №119 від 08.08.2014 р. (а.с. 19-22).

Крім того, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 р. у справі №819/346/16 визнано протиправною бездіяльність відповідача по не відображенню в інтегрованій картці платника ТОВ «Компанія «ЛАН» авансової сплати ПДВ, сплаченої платіжним дорученням №119 від 08.08.2014 р. в розмірі 1380000,00 грн., сплаченої платіжним дорученням №120 від 08.08.2014 р. в розмірі 3900000,00 грн., сплаченої платіжним дорученням №121 від 12.08.2014 р. в розмірі 330000,00 грн., а також зобов’язано Тернопільську ОДПІ  ГУ ДФС у Тернопільській області відобразити в інтегрованій картці платника ТОВ «Компанія «ЛАН» авансову сплату ПДВ, сплачену платіжним дорученням №119 від 08.08.2014 р. в розмірі 1380000,00 грн., сплаченої платіжним дорученням №120 від 08.08.2014 р. в розмірі 3900000,00 грн., сплаченої платіжним дорученням №121 від 12.08.2014 р. в розмірі 330000,00 грн. (а.с.23-25).

Судове рішення перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, добровільно у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, відповідачем не виконано, що підтверджується постановою про накладення штрафу ВП №53186577 від 07.05.2018 р. (а.с.76).

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 р. у справі №819/1486/17, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Компанія «ЛАН» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2017 р. №0008754807 (а.с.39-41) скасовано постановою Львівського  апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 р., прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Компанія «ЛАН» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2017 р. №0008754807 (а.с.71-75).

Наведеними судовими рішеннями підтверджено факт належного виконання позивачем обов’язку сплати податкового зобов’язання, відображеного у декларації з ПДВ за вересень 2014 р.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

На виконання вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені        Конституцією        та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право        проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання  податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України).

З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах розроблено Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 09.01.2011 р. № 1588. Розділ Х даного Порядку визначає процедуру переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку).

Відповідно до п. 10.14. Порядку, після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;

повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

З матеріалів справи встановлено, що з 01.01.2018 р. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України втратив повноваження щодо адміністрування податків, які сплачує ТОВ "Компанія ЛАН". Таким чином, виходячи з положень п. 10.14. Порядку, оскільки контролюючим органом проводилася саме камеральна, а не документальна перевірка, то суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000194811 від 09.01.2018 р. було прийняте поза межами повноважень, наданих відповідачу.

Положенням п.102.1 ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання   податкової декларації,   звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної      пунктом 133.4      статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як слідує з матеріалів справи, для декларації з ПДВ за вересень 2014 р. останній день граничного строку подання податкової декларації становить не пізніше 20.10.2014 р., відтак оскільки штраф за порушення граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання може бути накладений не пізніше 1095 дня, то для декларації з ПДВ за вересень 2014 р. становить не пізніше 20.10.2017 р., в той час як відповідач склав оскаржене податкове повідомлення-рішення 09.01.2018 р. тобто з порушенням строків  визначених  п.102.1 ст.102 ПК України.    

Відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 статті 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

          Узгоджена сума податкового зобов'язання, визначена в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року № НОМЕР_1 від 20.10.2014 року повинна бути сплачена до 30.10.2014 року.

ТзОВ «Компанія ЛАН» здійснила авансову сплату податку на додану вартість, сплачену платіжними дорученнями №119 від 08 серпня 2014 року в розмірі 1 380 000 грн., №120 від 08 серпня 2014 року в розмірі 3 900 000 грн., № 121 від 12 серпня 2014 року в розмірі 330 000 грн.

          Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. у справі №819/2175/14-а та постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 р. у справі №819/346/16 встановлено факт сплати податкового зобов’язання, відображеного у декларації з ПДВ за вересень 2014 р., було сплачено повністю авансовими платежами згідно з платіжними дорученнями №119 від 08.08.2014 р. в розмірі 1380000,00 грн., сплаченої платіжним дорученням №120 від 08.08.2014 р. в розмірі 3900000,00 грн.

          Також у судових рішеннях у справах №819/2175/14-а від 25.01.2016 та №819/346/16 від 18.04.2016 суди, встановлюючи обставини належного виконання позивачем обов'язку сплати податкового зобов'язання, відображеного у декларації з ПДВ за вересень 2014 року, врахували положення п.129.6 ст.129 ПК України та вважали, що саме банк сплачує пеню за кожний день прострочення зарахування податків до бюджетів, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки факт авансової сплати позивачем по податкових зобов'язаннях визначених у податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року є встановленою обставиною та не підлягає доказуванню, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено строки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, визначеного у вказаній декларації.

          Такої ж правової позиції дотримався Верховний Суд у постанові КАС/ВС від 22.05.2018 р. (№К/9901/19084/18)  804/505/16, зазначивши, що «…з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України…».

Відповідно до ч. 1  ст. 9 КАС України   розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2  ст. 77 КАС України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши здобуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи оскаржене рішення на підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вино прийнято не у межах повноважень та у спосіб, що визначені  законами України, без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та відповідно підлягає до скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, користь ТОВ "Компанія ЛАН" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762, 00 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення №3257 від 29.03.2018 р.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0000194811 від 09.01.2018 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" (місцезнаходження: вул. С. Будного, 4а, м. Тернопіль, 46027, код  ЄДРПОУ 32941987) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: вул. Дегтягівська, 11г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39440996) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок, сплачений відповідно до платіжного доручення №3257 від 29.03.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 червня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                      Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя                                                                                          Мандзій О.П.