ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/3954/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 за скаргою Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі Господарського суду Одеської області за позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" до Відділення № 13 філії "Одеське РУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання виконати умови договору,

Короткий зміст рішення по суті спору

1. 16.12.2015 Господарський суд міста Києва вирішив позовні вимоги задовольнити, зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Відповідач, Боржник) перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" (далі - Позивач, Стягувач) грошову суму в розмірі 74508,63 грн.; Стягнути з Відповідача на користь Позивача 10074,00 грн. пені, 828,07 грн. 3% річних, 10912,63 грн. інфляційних втрат, 1445,20 грн. судового збору.

2. 11.01.2016 на виконання вказаного рішення видано накази.

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

3. 20.04.2016 Позивач звернувся зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Бекірової С. Н. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - Орган виконавчої служби) щодо винесення постанови від 22.02.2016р. ВП№50248201 про відмову у відкритті виконавчого провадження про стягнення 74508,63 грн. неправомірними; постанову про державного виконавця Бекірової С. Н. Органу виконавчої служби про відмову у відкритті виконавчого провадження про стягнення 74508,63 грн. від 22.02.2016 скасувати; зобов'язати державного виконавця Бекірову С.Н. Органу виконавчої служби виконати рішення Господарського суду міста Києва № 916/3954/15 від 16.12.2015, наказ Господарського суду міста Києва № 916/3954/15 від 16.12.2015 прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження, забезпечити виконання наказу Господарського суду міста Києва № 916/3954/15 від 16.12.2015.

Вимоги скарги мотивовані тим, що державний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва у цій справі щодо стягнення з Відповідача-2 10074,00 грн. пені, 828,07 грн. 3% річних, 10912,63 грн. інфляційних втрат, 1445,20 грн. судового збору. Разом з цим 22.02.2016 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження про стягнення 74508,63 грн. згідно з наказом Господарського суду міста Києва у цій же справі. Вказана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження прийнята з порушенням статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Справа за скаргою розглядалась судами неодноразово.

5. Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2017 касаційну скаргу Позивача задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

6. 14.09.2017 Господарський суд міста Києва ухвалив скаргу Позивача на дії Органу виконавчої служби задовольнити. Визнати дії державного виконавця Органу виконавчої служби Бекірової С.  Н. щодо винесення постанови від 22.02.2016 ВП № 50248201 про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними, визнати недійсною постанову державного виконавця Органу виконавчої служби Бекірової С.  Н. від 22.02.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 50248201 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 № 916/3954/15 про зобов'язання Відповідача-2 перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Позивача грошову суму у розмірі 74508,63 грн., зобов'язати Орган виконавчої служби виконати наказ Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 № 916/3954/15 про зобов'язання Відповідача-2 перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Позивача грошову суму у розмірі 74508,63 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем не враховано, що до процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і їх ліквідації застосовуються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", однак не Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому виконавець безпідставно застосував положення пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено відмову у відкритті виконавчого провадження саме у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що також підтверджується змістом частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". Наведене свідчить про неправомірність дій державного виконавця Органу виконавчої служби при винесенні оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. 14.11.2017 Київський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача-2 задовольнити частково. Скасувати частково ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 в частині зобов'язання Органу виконавчої служби виконати наказ Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 № 916/3954/15. В цій частині скаргу Позивача на дії Органу виконавчої служби залишити без задоволення. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що державний виконавець безпідставно застосував положення пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, яким передбачено відмову у відкритті виконавчого провадження саме у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про яку йдеться у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що також підтверджується змістом частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". Разом з тим суд зазначив про неврахування місцевим господарським судом норм пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, відповідно до якої прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника є підставою для закінчення виконавчих проваджень, відкритих щодо цього банку-боржника. Відповідно до постанови правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку". За наведеного у задоволенні вимоги Позивача про зобов'язання Органу виконавчої служби виконати наказ Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 про зобов'язання Відповідача-2 перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Позивача грошову суму у розмірі 74508,63 має бути відмовлено, оскільки ці вимоги суперечать пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 15.02.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 залишити без змін.

9. 05.05.2018 Відповідач-2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим не зміг скористатись правом на участь у судовому засіданні, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

11. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги постанову Вищого господарського суду у цій справі, в якій суд прямо вказав на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності застосування виконавчою службою положень пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", а посилання судів на статтю 49 Закону України "Про виконавче провадження" визнав необґрунтованими, оскільки цією нормою передбачено підстави для закінчення виконавчого провадження, однак не для відмови у його відкритті.

Доводи Відповідача-2, викладені у відзиві на касаційну скаргу

12. Постанова суду апеляційної інстанції законна та обґрунтована. Приймаючи рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції керувався нормами пункту 3-1 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час проголошення постанови, згідно з якими прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку-боржника є підставою для закриття провадження у справі.

13. Вимоги наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 виконані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" добровільно та в повному обсязі.

Позиція Верховного Суду

15. Суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, посилання Скаржника (пункт 10) на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні, з огляду на наявність в матеріалах справи клопотання Позивача № 21/44 від 10.11.2017, в якому останній просив суд апеляційної інстанції відкласти розгляд справи, зазначивши, що 10.11.2017 отримав ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження. Разом з тим вказане клопотання визнане судом необґрунтованим, тому, враховуючи також встановлені приписами частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у задоволенні клопотання про відкладенні розгляду справи було відмовлено.

14. Доводи Скаржника (пункт 11) про неврахування судом апеляційної інстанції постанови Вищого господарського суду України, в якій останній вказав на помилковість висновків судів в частині правомірності застосування Органом виконавчої служби пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи таке. Висновки апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця Органу виконавчої служби мотивовані безпідставністю застосування останнім пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних виконавчих дій, оскільки передбачена наведеною нормою відмова у відкритті виконавчого провадження стосується випадків оприлюднення інформації про визнання боржника банкрутом, що здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Однак у даному випадку Боржником у виконавчому провадженні є банк, ліквідація якого здійснюється за процедурою, визначеною Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що виключає застосування пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" як підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, враховуючи прийняття 17.12.2015 правлінням Національного банку України постанови № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", що не суперечить постанові Вищого господарського суду України, прийнятій у цій справі. При цьому Суд не приймає до уваги доводи Скаржника про необґрунтованість посилання на статтю 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказана норма передбачає випадки закриття провадження у справі, однак у цьому випадку провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 № 916/3954/15 про зобов'язання Відповідача-2 перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Позивача грошову суму у розмірі 74508,63 грн. не було відкрито.

15. З огляду на викладене Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій державного виконавця Органу виконавчої служби з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 № 916/3954/15 про зобов'язання Відповідача-2 перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Позивача грошову суму у розмірі 74508,63 грн. Висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимоги скарги щодо зобов'язання Органу виконавчої служби виконати наказ Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 № 916/3954/15 про зобов'язання Відповідача-2 перерахувати в строк два дні на поточний рахунок Позивача грошову суму у розмірі 74508,63 грн., враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника є підставою для закінчення виконавчих проваджень, відкритих стосовно банку-боржника, мотивовані та ґрунтуються на наведених нормах закону.

16. Враховуючи викладене, підстави для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 916/3954/15 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак