Судове рішення #71763
272/18-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я


08.08.06                                                                                           Справа №  272/18-06


За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова компанія "Солід"


до      Товариства  з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД"

про    стягнення 50510,10 грн.

      Суддя  Кошик А. Ю.

Представники:

позивача: Дяченко Н.О.

відповідача: не з’явився.


СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суд Київської області надійшли за підсудністю позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю  “Юридична  консалтингова  компанія “Солід” до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Агробудпереробка-ЛТД” про стягнення  50510,10  грн. заборгованості за надані  юридичні послуги  відповідно до умов договору № 2  від  10.03.2006 року.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 17.07.2006 року,  справу призначено до розгляду на 01.08.2006 року.

В судовому засіданні 01.08.2006 року у зв’язку з неявкою представника відповідача та поданням останнім клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд було  відкладено на 08.08.2006 року.

Крім того, представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог на суму  297969,25 грн., що складає 50 % від загальної  договірної ціни надання послуг  у зв’язку з розірванням   договору  в односторонньому порядку з ініціативи замовника.  Всього  просить стягнути з відповідача    348479,35 грн.

В судовому засіданні 08.08.2006 року представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просить стягнути на його користь з відповідача 348479,35 грн.

Представник відповідача в судове засідання 08.08.2006 року вдруге  без поважних причин не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами від 17.07.2006 року та від 01.08.2006 року.

За таких обставин,  суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, і відповідно до ст. 75 ГПК України розглядає справу  за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши  пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –


В С Т А Н О В И В:

Правовідносини сторін за справою врегульовані  договором про надання юридичних послуг № 2  від  10.03.2006 року, укладеним  між  позивачем та відповідачем.

За умовами п. 1.1 зазначеного  договору позивач прийняв на себе зобов’язання щодо  підготовки, оформлення, направлення процесуальних документів, представництво інтересів відповідача в суді,  а також надання консультаційних послуг. В свою  чергу сторони погодили, що  відповідач мав  оплачувати надані послуги згідно з калькуляцією (кошторисом) на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт.

Як встановлено  судом,  позивач на виконання взятих на себе зобов’язань по договору № 2  від 10.03.2006 року надав відповідачу вісім проектів позовних заяв про розірвання інвестиційних договорів для погодження, доукомплектування, посвідчення копій документів, оплати державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки, як зазначив позивач, відповідач не вчинив ніяких дій щодо сприяння в оформленні позовних заяв та не надав ніяких вказівок позивачу щодо подальшої роботи по договору,  позивач 03.05.2006 року направив відповідачу листа  з метою  вирішити питання щодо подальшої спільної діяльності, а також повторно направив  8 проектів позовних заяв про розірвання інвестиційних договорів, укладених відповідачем з третіми особами.  У вказаному листі позивач просив відповідача повідомити його про прийняте рішення у 3-денний строк з моменту отримання листа.  Даний лист був отриманий відповідачем 03.05.2006 року вх. № 196, проте станом на 29.05.2006 року ніякої відповіді або вказівок позивач не отримав.

Як видно з матеріалів справи,  03.05.2006 року позивач направив відповідачу з супровідним листом два екземпляри акту приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 50510,10 грн. з проханням підписати вказані акти, та один підписаний та скріплений печаткою підприємства акт направити на адресу позивача.  Зазначені  акти прийому-передачі наданих послуг були отриманні відповідачем 10.05.2006 року, проте, станом на 08.08.2006 року позивач не отримав підписаного та скріпленого печаткою акта приймання-передачі наданих послуг, а також не отримав винагороди за надані послуги. Відповідний факт підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача за вказаний період.

Відповідно до п. 3.2. договору про надання юридичних послуг оплата наданих позивачем послуг здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг протягом одного банківського дня з моменту отримання акта.  Пунктом 4.1.3. договору передбачено, що Замовник –відповідач зобов’язаний протягом одного робочого дня підписати поданий Виконавцем - позивачем акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідно до п. 5.1.4. договору у випадку не виконання Замовником умов пункту 4.1.3. договору вважати вказаний акт підписаним першим, який має юридичну силу і є підставою для відшкодування витрат Виконавця та сплати наданих послуг першому згідно умов цього Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено факт виконання позивачем  зобов’язань за договором № 2 від  10.03.2006 року, а саме,  надання послуг  на суму  50510,10 грн., що  підтверджується наявними у справі доказами та  узгодженим сторонами кошторисом  юридичних послуг.

Станом на  03.05.2006 року позивач виконав свої зобов’язання в частині надання консультацій щодо розірвання інвестиційних договорів, а також в частині підготовки позовів до господарського суду м. Києва. Відповідно до умов Договору  та калькуляції вартість наданих послуг становить:

-          консультації –5001 доларів США,

-          розробка та складання позовів  - 5001 доларів США

-          ВСЬОГО:  10002 долари США, що станом на момент подачі  позовної заяви становить 50510,10 грн. згідно офіційного курсу НБУ у відповідності із п. 1 додаткової угоди №  б/н від 11.03.2006 року  до договору від 10.03.2006 року № 2.

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивачем фактично  були надані юридичні послуги та докази надання таких послуг наявні в матеріалах справи, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по договору про надання юридичних послуг в сумі 50510,10 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач  просить стягнути з відповідача 50 %  від   загальної договірної ціни надання послуг у зв’язку з  розірвання договору  в односторонньому порядку за ініціативою  відповідача, що за його розрахунком  складає  297969,25 грн.    

В обґрунтування зазначеної вимоги  позивач посилається на п. 5 додаткової угоди від 11.03.2006 року до договору від 10.03.2006 року № 2, яким передбачено, що   у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи Замовника, Виконавець незалежно від успіху отримує на свою користь  одноразову виплату в  розмірі не менше 50 % загальної договірної ціни надання послуг.

Як  свідчить розрахунок позивача,  останній  вважає  загальною договірною  ціною  надання послуг передбачену п.  1 додаткової угоди   суму 595938,49 грн., однак,  з п. 1  додаткової угоди загальна договірна ціна  надання послуг встановлена  у розмірі 1,1 %  від загальної суми  перерахованих  договорів у п.  1.1 договору про надання юридичних послуг № 2 від 10.03.2006 року,  при цьому   595938,49 грн. в тому ж  пункті додаткової угоди  визначено як  загальна сума,   що  підлягає сплаті  виконавцю.

Дослідивши  зазначені обставини, суд вважає, що  нарахування 50 %  від   595938,49 грн.   позивачем не обґрунтоване  ні умовами договору, ані  відповідними документами. Зокрема,  загальна договірна ціна  визначається  в розмірі 1,1 відсотка від  загальної суми  договорів, перерахованих у п. 1.1 договору № 2 від 10.03.2006 року, а не  від  загальної суми, що підлягає сплаті виконавцю.  При цьому, в  п.1.1.  договору зазначено  про  обов’язок позивача за грошову винагороду  здійснювати підготовку, оформлення, направлення процесуальних документів, представництво інтересів відповідача в суді з питань  розірвання укладених  останнім інвестиційних  договорів, угод з інвесторами, однак, позивачем не надано суду  переліку  та екземплярів відповідних договорів,  про які йдеться  в п. 1 додаткової угоди.

Крім того,  зі змісту  додаткової угоди  та наданих позивачем доказів, суд   позбавлений можливості  встановити походження та правомірність  зазначеної  в п. 1  додаткової угоди суми  595938,49 грн. та її відношення до загальної договірної ціни  надання послуг в розумінні   відповідного пункту   додаткової угоди,  що   позбавляє суд  можливості   повно та об’єктивно розглянути  позовну вимогу.

За таких обставин,  оскільки позивачем без поважних причин не були надані  необхідні для вирішення по суті спору докази, суд дійшов висновку про залишення без розгляду  вимоги про стягнення  297969,25 грн.  одноразової сплати.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 50510,10 грн. обґрунтовані та правомірні і  підлягають задоволенню,  в  частині стягнення   297969,25 грн. суд    залишає  позовні вимоги  без розгляду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України   відшкодування судових витрат  покладається на відповідача    відповідно до суми задоволених позовних вимог.                                                     

Керуючись  ст. ст. 33, 49, 83-85 ГПК України, суд


ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД”  (08320, Київська обл.,  Бориспільський р-н,  с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 14 а, код ЄДРПОУ 20574157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Солід»(02195, м. Київ,  п-т  Визволителів, 3, оф. 39, код  32490270)   50510,10 (п’ятдесят  тисяч  п’ятсот десять) грн. боргу, 505,10 (п’ятсот п’ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.


           3.  В частині стягнення 297969,25 грн. позов залишити без розгляду.



Суддя                                                                                          Кошик А. Ю.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація