Справа № 2-923/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року  Южноукраїнський міський суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді                          БОБРОВСЬКОГО І.М.

при секретарі            ЗАЦЕПІНІЙ І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення, визначення порядку користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про вселення в квартиру АДРЕСА_1,  визначення порядку користування квартирою, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

    Позовні вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачами виникли стосунки, що перешкоджають нормальному користуванню власністю.

    В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги. Пояснила, що їй та відповідачам по справі належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1. Кожен з співвласників має право на 1/5 частку спірної квартири. Відповідачі заперечують її право користування квартирою. В квартиру її не пускають, замінили замок вхідної двері.  Просить виділити їй в користування кімнату площею 10.7 кв.м., а відповідачам – кімнати  площею 22.7 кв.м, 18.6 кв. м., 9.1 кв. м. в спірній квартирі. Просить, крім того вселити її в квартиру, зобов’язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні спірною квартирою. Підсобні приміщення просить залишити в спільному користуванні.

    Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Пояснили, що заперечують проти проживання в квартирі позивачки. В зв’язку з тим. що між ними виникли неприязні стосунки. Проте зазначили. Що не перешкоджають позивачці в здійснені права власності, замок на дверях ніхто не міняв, у позивачки є ключі від квартири.

Вислухавши  сторони, вивчивши письмові матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як зазначено в свідоцтві про право власності № 11126 від 16.12.2003 року – сторонам по справі належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1. Кожному з співвласників належить 1/5 доля в спірній квартирі. Квартира має загальну площу 116.5 кв.м.. Жила площа квартири складає 61.1 кв.м.. Тобто кожному з співвласників належить жила площа 12.22 кв. м.(а.с. 6-7).

Позивач пропонує виділити їй в користування кімнату площею 10.7 кв.м., а відповідачам - кімнати площею 22.7 кв.м, 18.6 кв. м., 9.1 кв. м. в спірній квартирі. Відповідачі заперечують проти запропонованого позивачем варіанту користування квартирою, мотивуючи це особистими стосунками.

     Згідно до положень ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в приватній власності будинок, квартиру, користуються ними для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закласти, укладати інші не заборонені законом договори.

    Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України  кожен  із  співвласників  має  право  на  надання  йому  у

володіння та користування тієї частини спільного майна  в  натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі  неможливості  цього  він  має  право  вимагати   від   інших співвласників,  які  володіють  і  користуються  спільним  майном, відповідної матеріальної компенсації.

    Позивач не вимагає відповідної матеріальної компенсації, а бажає здійснювати право власності спірною квартирою.

    За таких обставин, суд вважає, що позивач має право вимагати визначення порядку користування спірною квартирою і запропонований нею варіант не порушує інтереси інших співвласників квартири.

    Стосовно до позовних вимог про вселення і усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, суд вважає наступне.

    Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Позивач пояснила в суді, що не проживає в спірній квартирі, а за таких обставин у суду не має підстав вважати, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні квартирою. Крім того позивач не довела в суді, що відповідачі перешкоджають її вселенню в квартиру. В судовому засіданні позивач пояснила, що не намагалась вселитися в спірну квартиру.

    Таким чином, на думку суду, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України,  стягненню з відповідачів, на користь держави полягає судовий збір в сумі 51 гривні.

    Згідно до ст. 81 ЦПК України, стягненню з відповідачів на користь бюджету м. Южноукраїнська полягає 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Керуючись ст.ст. 8,10,11,60,212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виділити в користування ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1   кімнату площею 10.7 кв. метрів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виділити в користування кімнати площею 22.7 кв. метрів, 18.6 кв. метрів, і 9.1 кв. метрів. Кухню, ванну, туалет, коридор та їдальню залишити в загальному користуванні.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання» розділити особові рахунки за користування квартирою АДРЕСА_1, відповідно до цього рішення.  

Відмовити ОСОБА_1 в позовних вимогах до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення і усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

    Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави  в солідарному порядку 51 гривню судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляції в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, подаються в Южноукраїнський міський суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                              І.М. Бобровський