Справа № 2-47/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007 року                                                      Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі суду: головуючий суддя       Бутенко С.Б.

при секретарі              Ісаєвій Л.І.

за участю сторін: представників позивача                  ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідачів             Чопенко В.П., Самоходського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом Вільної профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК" до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Профспілкового комітету ВАТ "Полтавський ГЗК" про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

03 квітня 2006 року представник позивача в інтересах 32 членів профспілки звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив: зобов'язати Профспілковий комітет ВАТ "Полтавський ГЗК" створити спільний представницький орган разом із Вільною профспілкою ВАТ "Полтавський ГЗК" для ведення переговорів та підписання колективного договору із адміністрацією ВАТ "Полтавський ГКЗ" відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про колективні договори..." на 2006-2007 p.; заборонити ВАТ "Полтавський ГЗК" ведення переговорів та підписання колективного договору на 2006-2007 р. тільки із Профспілковим комітетом ВАТ "Полтавський ГЗК" без створення спільного представницького органу разом із Вільною профспілкою ВАТ "Полтавський ГКЗ".

28 листопада 2006 року змінив предмет позову. Посилаючись на ст. 4 Закону України "Про колективні договори і угоди", ст. 12 КЗпПУ, ст.ст. 10, 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст.ст. 215, 216, 228, 275 ЦК України, представник позивача просив заборонити відповідачам виконувати Колективний договір на 2006 рік, як нікчемний і не утворюючий юридичних наслідків; зобов'язати Профспілковий комітет ВАТ "Полтавський ГЗК" створити спільний представницький орган разом із Вільною профспілкою ВАТ "Полтавський ГЗК" для ведення переговорів та підписання із адміністрацією ВАТ "Полтавський ГЗК" законного колективного договору на 2006-2007 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представники позивача в судовому засіданні стверджували, що Колективний договір трудового колективу та правління ВАТ "Полтавський ГЗК" на 2006 рік є нікчемним правочином, оскільки був прийнятий без участі позивача в колективних переговорах, що є порушенням прав членів Вільної профспілки. Вважаючи, що Колективний договір на 2006 рік є таким, що порушує публічний порядок, представники позивача просили застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, зобов'язавши відповідачів не виконувати Колективний договір на 2006 рік та зобов'язати відповідачів створити із позивачем спільний представницький орган для ведення переговорів та укладення нового колективного договору на 2006-2007 р.

Представники відповідачів позов не визнали. Заперечуючи позовні вимоги представники відповідачів пояснили суду, що проект колективного договору розроблявся з урахуванням пропозицій, що надійшли від трудових колективів структурних підрозділів, працівників комбінату не залежно від їх членства в профспілці, та приймався на конференції трудового колективу ВАТ "Полтавський ГЗК". Спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору не формувався через бездіяльність позивача, відсутність достовірних даних щодо кількості членів Вільної профспілки, які є працівниками комбінату, що не дало можливості визначити пропорційне представництво Вільної профспілки у спільному представницькому органі. Переговори і укладення затвердженого конференцією колективного договору від імені трудового колективу здійснювались уповноваженою на ці дії профспілкою

гірників та металургів ВАТ "Полтавський ГЗК", до якої входить переважна більшість найманих працівників комбінату. Укладений на 2006 рік колективний договір спрямований на захист прав та інтересів всіх працівників ВАТ "Полтавський ГЗК". Прав та свобод працівників, які є членами Вільної профспілки, даний колективний договір не порушує.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, надані сторонами на доведення обставин, що обґрунтовують їх вимоги і заперечення, суд не находить підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 10-12 КЗпПУ, ст.ст. 1-4, 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом. За наявності на підприємстві кількох первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення угоди або колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання.

Умови колективного договору, укладеного відповідно до чинного законодавства, поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації. Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними (ст. ст. 18, 16 КЗпПУ, ст. 5 ЗУ "Про колективні договори і угоди").

Судом встановлено, що 07 квітня 2006 року конференцією трудового колективу ВАТ "Полтавський ГЗК" в цілому, за виключенням п. 4.1., було прийнято Колективний договір трудового колективу та правління ВАТ "Полтавський ГЗК" на 2006 рік, який підписано уповноваженими представниками сторін. В даному колективному договорі встановлено взаємні зобов'язання правління акціонерного товариства та профспілкового комітету ВАТ "Полтавський ГЗК" щодо регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, як того вимагає ст. 13 КЗпПУ та ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди".

Як вбачається із пояснень представників відповідачів, укладенню даного колективного договору передували колективні переговори, в яких брали участь по 8 представників з боку, уповноваженого власником, правління акціонерного товариства та, уповноваженої на представництво трудового колективу, профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК", до якої входить переважна більшість найманих працівників підприємства.

25 лютого 2006 р. на загальних зборах Вільної профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК", де було присутньо 23 члена профспілки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були уповноважені на представництво інтересів членів Вільної профспілки в колегіальному органі по підготовці проекту та укладенні колдоговору на 2006 рік. В лютому та березні 2006 року представник позивача звертався до голови профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК" із пропозицією сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів та укладення колективного договору (листи за вих. НОМЕР_1 та НОМЕР_2). Проте, надані суду письмові звернення представника позивача до відповідачів носять здебільшого інформаційний характер і в порушення наведених вимог закону не містять в собі конкретних зобов'язань Вільної профспілки "ВАТ Полтавський ГЗК" за колективним договором та меж відповідальності за їх невиконання. Будь-яких доказів щодо взятих зобов'язань та відповідальності Вільної профспілки за колективним договором представники позивача суду не надали і цих обставин не довели.

У відповідності до ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, зокрема, правочин, який порушує публічний порядок. Правочин вважається таким, що порушує громадський порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Проте таких обставин по справі не встановлено і стороною позивача суду не доведено. Сам факт укладення Колективного договору на 2006 рік без участі Вільної профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК" зазначених позивачем обставин не доводить.

Оскільки представниками позивача не доведено факту порушення прав Вільної профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК" та її членів з боку відповідачів, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 213-215, 223,

294 ЦПК України, суд

рішив:

У задоволенні позову Вільної профспілки ВАТ "Полтавський ГЗК" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо заяву або апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Полтавської області через Комсомольський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення.