КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 23/87-А Головуючий у 1 інстанції Демидова А.М.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Н.М. Літвіної,
О.Ф. Ситникова,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» на постанову Господарського суду м. Києва від 21 березня 2007 року по справі за позовом Київського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» про стягнення суми штрафу , -
В С Т А Н О В И Л А:
Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» про стягнення суми штрафу .
Постановою Господарського суду м. Києва від 21 березня 2007 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. З Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» стягнуто суму штрафу у розмірі 165445,48 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ «Київенергоремонт» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, актом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості № 109-ш від 27.10.2006 року встановлено порушення Дочірнім підприємством «Укренергохімзахист» Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Колегією суддів встановлено, що наказами Дочірнього підприємства «Укренергохімзахист» Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» звільнено у зв’язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України наступних працівників:
ОСОБА_6 – наказ від 19.04.2006 року № 26-к;
ОСОБА_7 – наказ від 25.04.2006 року № 28-к;
ОСОБА_8 – наказ від 28.04.2006 року № 30-к;
ОСОБА_9 – наказ від 03.05.2006 року № 32-к;
ОСОБА_10 – наказ від 24.05.2006 року № 36(1)-к;
ОСОБА_11 – від 31.05.2006 року № 39-к;
ОСОБА_12 - від 31.05.2006 року № 39-к;
ОСОБА_13 - від 31.05.2006 року № 39-к;
ОСОБА_14 - від 31.05.2006 року № 39-к;
ОСОБА_15 – від 31.05.2006 року № 41-к;
ОСОБА_16 - від 31.05.2006 року № 41-к;
ОСОБА_17 – від 01.06.2006 року № 42(3)-к;
ОСОБА_18 – від 05.06.2006 року № 43-к;
ОСОБА_19 – від 05.06.2006 року № 44-к;
У порушення ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» відповідачем звіт про заплановане вивільнення працівників по формі 4-ПН на працівників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не подавались.
Звіт про наступне вивільнення працівників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_19 відповідачем поданий до Подільського районного центру зайнятості 27.04.2006 року, тобто з порушенням двохмісячного терміну, передбаченого ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» . Звіт про фактичне вивільнення цих працівників подано до Подільського районного центру зайнятості 29.06.2006 року, тобто з порушенням десятиденного терміну.
Звіт про наступне вивільнення працівників ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 подано до Подільського районного центру зайнятості 27.04.2006 року. Звіт про фактичне звільнення зазначених працівників подано до Подільського районного центру зайнятості 29.06.2006 року, тобто з порушенням десятиденного терміну.
Ухвалюючи судове рішення у справі, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.
Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.
Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.
Дослідивши матеріали справи встановлено, що сума штрафів за невиконання вимог ст. 20 «Про зайнятість населення» розрахована вірно, виходячи з річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Колегія суддів у відповідності до ст. 195 КАС України не приймає до уваги нові докази, подані відповідачем, а саме заяви працівників про зміни причин звільнення та наказ від 30.10.2006 року № 49-к, оскільки жодних доказів щодо поважності непредставлення їх до суду першої інстанції не надано.
Крім того, судова колегія зазначає, що на час проведення інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості перевірки відповідача були виявлені порушення ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення». Позивачем були зроблені висновки на підставі належним чином оформлених наказів про звільнення працівників та звітів, поданих до центру зайнятості населення.
Таким чином, судом першої інстанції зроблений вірний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» на постанову Господарського суду м. Києва від 21 березня 2007 року по справі за позовом Київського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» про стягнення суми штрафу - залишити без задоволення , постанову Господарського суду м. Києва від 21 березня 2007 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 22 грудня 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: Н.М. Літвіна
О.Ф. Ситников