ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009 року №22а-18024/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,
Олендера І.Я., Заверухи О.Б.,
Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про зобов’язання провести перерахунок та виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_5 09.10.2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області, в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2008 року задоволено повністю. Зобов’язано відповідача зробити перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її у розмірі визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовний вимог відмовити повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на її одержання. Відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України затверджено механізм надання, порядок та джерело виплати по кожній категорії громадян у межах коштів передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Для виплати допомоги у збільшених розмірах необхідне внесення змін до вищезазначеного Закону в частині збільшення видатків. Таким чином, керуючись ст.51 Бюджетного кодексу України та ст.64 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а тому допомога позивачу призначена і виплачена вірно.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 являється матір’ю малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 /а.с.5/ та фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно довідки №8021 від 06.10.2008 року як особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, за період з липня по грудень 2007 року позивачка отримала щорічну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 816,40 гривень, тобто в розмірі, встановленому згідно з вимогами ст.71 п.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційною ст.71 п.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою було зупинено ст.15 ч.1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, розрахунок зазначеної допомоги, яка виплачувалася позивачу, повинен був проводитися в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
На думку колегії суддів суд першої інстанції приймаючи рішення правильно прийшов до висновку, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була виплачена не в повному обсязі, а тому погоджується, що відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату зазначеної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та виплатити її у розмірі визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Також, колегія суддів, вважає за потрібне наголосити, що покликання відповідача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому для виплати допомоги у збільшених розмірах необхідне буде можливим тільки після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України на 2007 рік є безпідставними, оскільки відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, так як невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання недоплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2008 року у справі №2а-359/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді І.Я. Олендер
О.Б. Заверуха
Ухвала у повному обсязі складена 20.11.2009 року.