РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Справа № 902/960/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Огороднік К.М.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача- Левицький В.А. (адвокат, дов.№180522/1 від 22.05.2018р.);

відповідача- Клінчиков С.О. (угода про надання правової допомоги від 23.04.2018р.);

Фомінський І.О. (паспорт серії НОМЕР_1 від 16.12.1997р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Фізичної особи-під-приємця Фомінського Ігоря Олексійовича на рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.2018р., повний текст якого складений 07.02.2018р., у справі №902/960/17 (суддя Колбасов Ф.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Трейдінг» м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Фомінського Ігоря Олексійовича м.Вінниця

про стягнення 51 934 грн. 11 коп. боргу по орендній платі, 1 372 грн. 19 коп. пені та

зобов'язання повернути майно загальною вартістю 34 042 грн. 59 коп.,-

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Трейдінг» (надалі в тексті - Товариство) звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Фомінського Ігоря Олексійовича (надалі в тексті - Підприємець), з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, про стягнення 51 934 грн. 11 коп. боргу по орендній платі, 1 372 грн. 19 коп. пені та зобов'язання повернути майно загальною вартістю 34 042 грн. 59 коп.(т.1, арк.справи 2-4, 80, 119).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.02.2018р. у справі №902/960/17 позов задоволено в повному обсязі.(т.1, арк.справи 135-145).

Рішення вмотивоване тим, що Відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 51 934 грн. 11 коп., яка підлягає стяг-ненню з останнього. Крім того, через несвоєчасну оплати обґрунтованою та такою, що підлягає за-доволенню є вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 372 грн. 19 коп. пені за прострочення оплати двох платежів за період прострочення з 24.06.2016р. по 10.03.2017р. суд також дійшов вис-новку, що Відповідач надсилав Позивачеві вимогу про повернення майна, а тому позов в частині повернення майна загальною вартістю 34 042 грн. 59 коп. згідно переліку обґрунтований та також підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням в частині задоволення позову щодо стягнення 18 605 грн. 86 коп. боргу та пені, а також щодо задоволення вимоги про зобов'язання повернути май-но загальною вартістю 34 042 грн. 59 коп., Відповідач подав скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати в частині рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.2018р. у даній справі та ухвалити нове, яким в оскаржуваній частині відмовити у задоволенні позовних вимог.(т.1, арк.справи 175-176).

Надалі Відповідач подав уточнену апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення гос-подарського суду Вінницької області від 02.02.2018р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. До уточненої апеляційної скарги подано заяву про заcтосу-вання строку позовної давності.(т.1, арк.справи 180-183, 203-204).

До уточненої апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на оскарження. (т.2, арк.справи 13-14).

Колегія суддів зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбаче-но права суду відмовити у задоволенні клопотання щодо поновлення строку на подання уточнення до апеляційної скарги з підстав подання його пізніше скарги. Відтак, враховуючи, що уточнена апеляційна скарга на відміну від первісної скарги містить заперечення щодо всього обсягу позов-них вимог, але формально подана з дотриманням приписів ГПК України - апеляційний суд здійс-нює перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.2018р. у справі №902/960/ 17 у повному обсязі.

Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги, що жодних актів Відповідачем не було погоджено, крім того суд першої інстанції не витребував первинних документів. Скаржник наго-лошує, що Позивач ввів суд в оману, оскільки за умовами додаткових угод укладених сторонами він зобов'язувався включати вартість всієї продукції, закупленої третіми особами в рахунок вико-нання лізингових зобов'язань, але не зробив цього. Зазначає, що ТзОВ «Ніко Трейдінг» як новий власник не набуло права вимоги. Крім того, Відповідач вважає, що у задоволенні вимог в сумі 13 313 грн. 67 коп. з 10.03.2014р. належить відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давнос-ті. Також вважає, що в задоволенні вимоги про повернення майна також належить відмовити через безпідставність. Крім того, апелянт повідомив суду, що за адресою: АДРЕСА_2, зазначеною в позові він фактично не проживає, а відтак не був повідомлений щодо провадження за даним спором.

До уточненої апеляційної скарги Відповідач додав ряд документів: додаткові угоди №3, 6, 7, 10, 12, копію позовної заяви та ухвали у справі №902/1043/13 про порушення провадження, відкла-дення розгляду справи та залишення позову без розгляду.(т.1, арк.справи 188-204).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018р. відкрито провад-ження та призначено справу до розгляду.(т.1, арк.справи 174), а ухвалою від 24.04.2018р. відкладе-но розгляд справи на 24.05.2018р.(т.1, арк.справи 243).

18.04.2018р. на електронну адресу суду та 20.04.2018р. поштою надійшов відзив Позивача, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.(т.1, арк.справи 208-234).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 24.04.2018р. та 24.05.2018р. Скаржник та його представник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі і надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представник Позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Разом з тим, у судовому засіданні апеляційної інстанції 24.05.2018р. колегія суддів не прий-няла до розгляду докази, додані до уточненої апеляційної скарги: додаткові угоди №3, 6, 7, 10, 12, копію позовної заяви та ухвали у справі №902/1043/13 про порушення провадження, відкладення розгляду справи та залишення позову без розгляду.(т.1, арк.справи 188-204), з огляду на те, що Відповідач не довів неможливості подання зазначених доказів до суду першої інстанції. При цьо-му, колегія суддів вважає безпідставними твердження Скаржника, що йому не було відомо про іс-нування даного спору і слухання справи в господарському суді через неотримання поштової ко-респонденції суду за адресою, де він давно не проживає. Апеляційний суд у зв'язку з цим заува-жує, що матеріалами справи стверджено надсилання судом першої інстанції усіх ухвал та рішен-ня ФОП Фомінському І.О. на адресу, яка зазначена в договорі і додатках, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_2, які, однак були повернуті до місцевого суду з довідками відділення підприємства зв'язку: «за закінчен-ням терміну зберігання».(т.1, арк.справи 60, 78-79, 132-133, 149-150, 156-159). При цьому, ухвали суду апеляційної інстанції від 12.03.2018р. вручено ФОП Фомінському І.О. за вказаною вище ад-ресою, а довідка подана самим Скаржником також містить лише зазначену адресу.(т.2, арк.справи 169, 207, 237; т.2, арк.справи 8).

Не прийняла колегія суддів до розгляду і клопотання про застосування строків позовної дав-ності з аналогічних підстав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007р. ТзОВ «Торговий дім «Ніко» та ФОП Фо-мінський Ігор Олексійович уклали договір оренди (оперативного лізингу) обладнання №ІМ 071, відповідно до умов якого ТзОВ «Торговий дім «Ніко» передало, а фізична особа-підприємець Фо-мінський І.О. прийняв у тимчасове платне користування обладнання, перелік, найменування, кіль-кість та вартість якого міститься в додатку №1 до договору.

Орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування облад-нання, що не було в експлуатації (обладнання). Перелік обладнання та кількість вказані в додатку №1 до даного договору. Відновна вартість предмету оренди складає 34 042,59 грн. без ПДВ.(п.п. 1.1-1.3 договору).

Метою оренди за договором визначено його використання на станції технічного обслугову-вання автомобілів.

Згідно розділу 3 договору №ІМ 071 від 01.03.2007р., обладнання повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 90 днів з моменту підписання даного договору (п. 3.1 договору), а згідно п.3.2 цього ж договору,- передача обладнання в оренду здійснюється відпо-відними фахівцями сторін за актом передачі. Як передбачено у п.3.3 договору - орендоване облад-нання буде встановлене орендарем на станції технічного обслуговування за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе, 6.

Згідно з п.п.4.1, 4.2, Договору, обладнання вважається переданим орендарю з моменту під-писання акту приймання обладнання. Обладнання передається в оренду до 28 лютого 2012 року.

Орендна плата складала 6 808,52 грн. на рік без ПДВ і мала вноситися орендарем не пізніше десяти календарних днів після закінчення оплачуваного року в безготівковому порядку на розра-хунковий рахунок орендодавця. Розмір орендної плати та знижки з щорічної орендної плати мо-жуть переглядатися за згодою сторін.(пункти 5.1-5.3 договору).

Розділом « 7» договору передбачено, що орендар зобов'язується: використовувати обладнан-ня за його цільовим призначенням; своєчасно здійснювати орендні платежі; дотримуватися належ-ного режиму експлуатації та зберігання обладнання у відповідності до технічної документації; усунути можливість доступу до обладнання некомпетентних осіб; утримувати обладнання у пов-ній справності; здійснювати ремонт обладнання за свій рахунок; забезпечити належне зберігання обладнання; не передавати обладнання третім особам без погодження з орендодавцем; в разі дос-трокового припинення дії договору, викупити обладнання за залишковою вартістю плюс компен-сація витрат орендодавця в розмірі 15% від залишкової вартості; використовувати на станції техні-чного обслуговування, де орендоване обладнання буде встановлене, виключно мастильні матеріа-ли торгової марки «Мобіл» та «Ессо» за винятком випадків, коли орендодавець не може забезпе-чити потреби орендаря такими матеріалами.

Відповідно до п.п.8.1-8.5 договору №ІМ 071 від 01.03.2007р., після закінчення терміну оренди, орендар зобов'язаний протягом 10-ти днів повернути обладнання, орендодавцю за актом передачі. Повернення обладнання здійснюється відповідними фахівцями сторін. Обладнання по-винно бути передано орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального зносу. У випадку втрати обладнання, або його пошкодження, внаслідок чого воно не може бути використане за при-значенням, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві його вартість. Обладнання може бути викуплене в порядку та на умовах, передбачених згодою сторін.

Крім того, відповідно до п.9.1 договору №ІМ 071 від 01.03.2007р., орендар несе відповіда-льність за даним договором: у випадку нецільового використання обладнання, штраф у розмірі 5% від суми річної орендної плати; за передачу обладнання, іншим особам, без згоди орендодавця - штраф у розмірі 10% від суми річної орендної плати; у випадку прострочення по оплаті орендної плати, сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої орендної плати за кожен день прострочення.

Розділом « 11» договору сторони узгодили особливі умови, а саме: орендодавець зобов'язу-ється щороку, починаючи з дати укладення цього договору - купувати в орендодавця не менше 4813 літрів продукції, з яких мінімум 3,5% складатиме МоbiІ 1 0W-40, мінімум 3,5% складатиме МоЬіІ 1 5W-50 Rally Formula, мінімум 18% складатиме МоЬіІ Synt S 5W-40, мінімум 61% склада-тиме Mobil Super S 10W-40, мінімум 9% складатиме Esso Ultron 5w40. Протягом 5-ти днів після за-кінчення оплачуваного року, орендодавець надсилає орендарю акт розрахунку знижки щорічної орендної плати розрахованої відповідно до номенклатури та кількості закупленої орендарем в звіт-ному році продукції, за формою, визначеною в додатку №2 до договору.

Пунктами 11.3, 11.4-11.8 передбачено, що для складання акту розрахунку знижки - за один літр закупленої орендарем продукції орендодавець надає орендарю такі знижки з щорічно оренд-ної плати: МоЬіІ 1 0W-40, МоЬіІ 1 5W-50 Rally Formula, МоЬіІ Synt S 5W-40, Esso Ultron 5w40 - 1,60 грн без ПДВ. Інша продукція Esso та МоЬіІ - 1,31 грн. без ПДВ. Якщо зазначена в акті сума знижки менша від щорічної орендної плати, орендар зобов'язується протягом 14-ти днів від дати отримання акту сплатити орендодавцю на зазначений в цьому договорі рахунок - різницю між що-річною орендною платою та сумою нарахованої знижки, але не менше 100 грн. без ПДВ. Сума знижки враховується тільки за попередній період (оплачуваний рік) і не враховується у наступних періодах. Якщо сума знижки, зазначена в акті, більша від щорічної орендної плати, то в будь-яко-му випадку щорічна орендна плата не може бути меншою 100 грн. на рік без ПДВ. У випадку заку-півлі продукції понад обсяги, зазначені у п.11.1 даного договору - різниця між щорічним плановим обсягом закупівлі продукції та фактично закупленим обсягом продукцією враховується у наступ-ному році. Зміна щорічних планових обсягів закупівлі продукції оформлюється додатковою уго-дою сторін. По закінченню терміну цього договору і виконання його умов, орендар має право ви-купити обладнання по остаточній вартості 100 грн. без ПДВ.

Матеріалами справи стверджується, що на підставі зазначеного договору, 12.06.2007р. пра-вопопередник Позивача - ТзОВ «Торговий дом «Ніко» передав, а ФОП Фомінський І.О. прийняв обладнання загальною вартістю 34 042 грн. 59 коп., що підтверджується копією акта приймання-пе-редачі №ІМ 07111 від 12.06.2007р., у якому міститься наступний перелік майна:

№Позначення обладнанняОписКількістьВартість, грн. Сума, грн.

13186Установка для зливу мастила на ямі (ємність 50 л.) 21117,172243,34

23197Установка для вакуумного відбору мастила (80 л. + 10 л.) 21 951,70 3 903,40

3100/102-3МКомпресор (Vp-100 л; Р-10 бар; 320 л./хв.; 220 V) 11 957,31 1 957,31

42992Мастилорозподільча установка з індикатором 63 365,0020 190,00

5ВК 119-270F-5.5Компресор (Vp-270 л; Р-10 бар; 674 л./хв.; 380 V) 15 748,54 5 748,54

Разом: 12Разом34 042,59

Матеріалами справи стверджено, що 21.06.2010р. ТзОВ «Торговий дім «Ніко», ТзОВ «Тор-говий дім - Ніко» та ФОП Фомінський І.О. уклали додаткову угоду до договору про зміну власни-ка обладнання, за умовами якої ТзОВ «Торговий дім «Ніко» як первинного орендодавця за догово-ром замінено на нового орендодавця - ТзОВ «Торговий дім - Ніко».(т.1, арк.справи 14).

Крім того, 06.09.2011р. ТзОВ «Торговий дім - Ніко», ТзОВ «Ніко Трейдінг» та ФОП Фомін-ським І.О. уклали додаткову угоду до договору про зміну власника обладнання. Одночасно із під-писанням додаткової угоди, сторони підтвердили наявність у Відповідача всього обладнання, пе-реданого йому в оренду, шляхом підписання акту наявності основних засобів ТзОВ «Ніко Трей-дінг» станом на 06.09.2011р.(т.1, арк.справи 15-16).

Відповідно до умов зазначеної додаткової угоди - ТзОВ «Торговий дім - Ніко», як первин-ного орендодавця замінено на нового орендодавця - ТзОВ «Ніко Трейдінг».

Матеріали справи свідчать, що 28.02.2013р. ТзОВ «Ніко Трейдінг» та ФОП Фомінський І.О. уклали додаткову угоду №11 до договору, за умовами якої сторони домовились про продовження строку оренди обладнання до 31 серпня 2016р., реструктуризацію існуючої на той час за боргова-ності в сумі 25769,93 грн. без ПДВ та погодили графік платежів по орендній платі.

Зокрема п.2 додаткової угоди №1 передбачено, що у зв'язку з продовженням терміну орен-ди, сторони погоджуються перенести сплату заборгованості орендаря по орендній платі за 6-й оплачуваний рік з 01.03.2012р. по 28.02.2013р. і та встановити наступний порядок сплати зазначе-ної заборгованості, який визначається з урахуванням вимог розділу 11 договору і становить 25 769 грн. 93 коп. без ПДВ. Орендар вносить частину орендної плати у сумі 100 грн. без ПДВ не пізніше 15 березня 2013р.

Решту коштів в сумі 25 669 грн. 93 коп. без ПДВ Відповідач сплачує рівними частинами по 2 333 грн. 63 коп. без ПДВ відповідно до графіку не пізніше 10.03.2014р.; не пізніше 10.06.2014р.; не пізніше 10.09.2014р.; не пізніше 10.12.2014р.; не пізніше 10.03.2015р.; не пізніше 10.06.2015р.; не пізніше 10.09.2015р.; не пізніше 10.12.2015р.; не пізніше 10.03.2016р.; не пізніше 10.06.2016р.; не пізніше 10.09.2016р.

Крім того, відповідно до п.3 додаткової угоди №11, у зв'язку з продовженням терміну орен-ди - орендна плата за період з 01.03.2013р. по 31.08.2016р. буде сплачуватися згідно з погодженим сторонами розміром орендної плати та графіком платежів. У зв'язку з цим сторони внесли зміни до п.5.1, п.5.3 договору, встановивши, що орендна плата сплачується орендарем в порядку, розмі-рах та згідно наступного графіку платежів: за розрахунковий період з 01.03.2013р. по 30.11.2013р. розмір орендної плати складав 5 106 грн. 39 коп. без ПДВ вноситься орендарем не пізніше 10.12. 2013р.; а надалі рівними частинами в сумі 1 702 грн. 13 коп. без ПДВ за розрахунковий період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р. вноситься орендарем не пізніше 10.03.2014р.; за розрахунковий пері-од з 01.03.2014р. по 31.05.2014р. - не пізніше 10.06.2014р.; за розрахунковий період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р. - не пізніше 10.09.2014р.; за розрахунковий період з 01.09.2014р. по 30.11.2014р. - не пізніше 10.12.2014р.; за розрахунковий період з 01.12.2014 по 28.02.2015р. - не пізніше 10.03. 2015р.; за розрахунковий період з 01.03.2015р. по 31.05.2015р. - не пізніше 10.06.2015р.; за розра-хунковий період з 01.06.2015р. по 31.08.2015р. - не пізніше 10.09.2015р.; за розрахунковий період з 01.09.2015р. по 30.11.2015р. - не пізніше 10.12.2015р.; за розрахунковий період з 01.12.2015р. по 28.02.2016р. - не пізніше 10.03.2016р.; за розрахунковий період з 01.03.2016р. по 31 05.2016р. - не пізніше 10.06.2016р.; за розрахунковий період з 01.06.2016р. по 31.08.2016р. - не пізніше 10.09. 2016р. Загальна сума орендної плати становить 23 829 грн. 82 коп.

Матеріали справи не містять доказів проведення оплати згідно зазначених графіків.

Між тим, відповідно до п.4.2 договору у редакції додаткової угоди №1 - термін оренди (опе-ративного лізингу) обладнання закінчився 31 серпня 2016 року. Після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний протягом 10-ти днів повернути обладнання орендодавцю за актом передачі згідно п.8.1 договору, а у випадку втрати обладнання або його пошкодження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю його вартість (п. 8.4 договору).

Як свідчать матеріали справи, пропозиція повернути обладнання або сплатити його вартість в сумі 34 042 грн. 59 грн. та погасити заборгованість по орендній платі в сумі 49 599 грн. 75 коп. в строк до 10 лютого 2017р., яка вбачається із листа Позивача від 10.01.2017р. №100116/1 - залишена Відповідачем без відповіді і без задоволення.

Через неповернення Відповідачем переданого в оперативний лізинг обладнання загальною вартістю 34 042 грн. 59 грн. та несплатою заборгованості з орендній платі, ТзОВ «Ніко Трейдінг» звернулося до суду з позовом до ФОП Фомінського І.О., з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, які прийняті судом першої інстанції, про стягнення 51 934 грн. 11 коп. боргу по орендній платі, 1 372 грн. 19 коп. пені та зобов'язання повернути майно загальною варті-стю 34 042 грн. 59 коп.(т.1, арк.справи 2-4, 80, 119).

Як зазначалося вище, господарський суд Вінницької області рішенням від 02.02.2018р. у справі №902/960/17 позов задоволив в повному обсязі.(т.1, арк.справи 135-145).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Предметом даного спору є стягнення боргу, пені та повернення майна згідно договору най-му (лізингу).

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Зобов'язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико-нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських дого-ворів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбаче-них цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Вико-нання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарсь-кого інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, пе-редбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Розглядаючи дану справу, колегія суддів приймає до уваги, що з 06.09.2011р. - дати укла-дення додаткової угоди про зміну власника обладнання до договору №ІМ 071 від 01.03.2007р. між сторонами виникли відносини оперативного лізингу, оскільки відносини сторін відповідають виз-наченню, яке містить ч.1 ст.292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарсь-ке відання) за дорученням чи пого-дженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (про-давця) майна, за умови сплати лізинго-одержувачем періодичних лізингових платежів. Аналогічно врегульовано правовідносини лізингу і ст. 806 ЦК України.

Разом з тим, оперативним лізингом, згідно пп.а) п.14.197 ст.14 Податкового кодексу України, визнаються відносини коли господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах ін-ших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, зас-тосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його вико-нання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів звертає увагу, що факт передачі Відповідачеві обладнання стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. При цьому, матеріали справи не містять дока-зів виконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати орендних платежів, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з Відповідача 51 934 грн. 11 коп. боргу.

Крім того, Відповідно до ч.1 ст.546, ч.1 ст.549 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якою є грошова сума або інше майно, які борж-ник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як зазначалось вище, пунктом 9.1 договору передбачено, що у випадку прострочення зі спла-ти орендної плати, сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неспла-ченої орендної плати за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інс-танції, що вимога про стягнення пені в сумі 1 372 грн. 19 коп. за прострочення оплати двох пла-тежів по 4 842 грн. 91 коп., термін оплати яких настав 10.06.2016р. та 10.09.2016р. за період прост-рочення з 24.06.2016 р. по 10.03.2017р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, через невиконання Відповідачем обов'язку зі сплати орендних (лізингових) пла-тежів, та вимоги Позивача про повернення обладнання загальною вартістю 34 042 грн. 59 коп., ко-легія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Підприємця по-вернути орендоване майно Товариству.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрун-тованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фомінського Ігоря Олексійовича на рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.2018р. у справі №902/960/17 залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №902/960/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Огороднік К.М.