ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року №1448/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Ніколіна В.В., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа – управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, про перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа – управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, про перерахунок та виплату пенсії.
Позивач посилався на те, що наказом голови Державного департаменту України з питань виконання покарань №75 о/с від 30.10.2006 року він був звільнений у відставку за віком з посади начальника виправної колонії №48.
При звільненні на пенсію, в розмір пенсії не була включена доплата за пенсію в розмірі 811,96 грн., передбачена п.8.1.1 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №203 від 18.10.2004 року, обчислення пенсії проведено з розміру додаткового грошового забезпечення за останні 24 місяці, а не з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, встановлених законодавством, ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Позивач просив зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплачувати йому пенсію у відповідності до ст.. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за останньою штатною посадою перед звільненням, включивши доплату за право на пенсію – 811,96 грн.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2008 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.
Апелянт звертає увагу на те, що обчислення його пенсії було проведено всупереч ч.3 ст.22 Конституції України, ч.1, 3 ст. 1-1, ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в чому були порушені його конституційні права.
Апелянт просить скасувати постанову Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2008 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, представника ГУПФУ у Львівській області, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, представника УДДУ з питань виконання покарань, який просить апеляційну скаргу задоволити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що ОСОБА_1 наказом голови Державного департаменту України з питань виконання покарань №75 від 30.10.2006р. звільнений з військової служби у відставку за віком з посади директора підприємства Львівської виправної колонії №48 УДДУ з питань виконання покарань з 30.10.2006р.
Позивачу була призначена пенсія за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закону).
Відповідно до ч.3 цього Закону, чинного на момент призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам , які мають право на пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та членам їх сімей», обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
На виконання Закону КМ України прийняв постанову №393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі постанови).
Відповідно до абз.2 п.7 постанови розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 календарних місяців служби перед звільненням.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 розмір пенсії було встановлено у відповідності до вимог законодавства, яке було чинним на 30.10.2006р.
При цьому прийняв до уваги, що доплата, встановлена позивачу як особі, яка має право на пенсію за вислугу років, але за її згодою в інтересах справи залишена на службі, в грошове забезпечення, з якого обчислюється пенсія, не включається.
Такий висновок ґрунтується на положеннях абз.3 п.7 постанови та п.2 ст.40 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», які передбачають, що при обчисленні пенсії у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що пенсія позивачу за вислугу років призначена органом пенсійного фонду у відповідності до законодавства, яке було чинним в 2006р.
Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що обчислення розміру пенсії позивачу у відповідності до вимог законодавства, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин сторін, порушує його законні права на пенсійне забезпечення, а також в тій частині, що відповідач неправомірно не зарахував до грошового забезпечення доплату за залишення на службі при наявності в нього (позивача) права на пенсію за вислугу років, не можуть бути підставою для задоволення апеляційних вимог, оскільки спростовуються нормами матеріального права та висновками суду першої інстанції, які побудовані на них.
Такі доводи на висновки суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2008 року по справі № 2а-427/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : В.В.Ніколін
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 18.12.2009 р.