ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.06 Справа 186/13-06
за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства, м. Б. Церква
до Споживчого товариства „Відродження”, м. Узин, Білоцерківський р-н
про стягнення 103319,12 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: Сітенок Л.В. –довіреність;
Тищенко О.А. –довіреність;
від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
Білоцерківським районним споживчим товариством (далі –позивач) заявлено позов до Споживчого товариства „Відродження” (далі –відповідач) про стягнення 103319,12 грн., з яких 76999,86 грн. –основний борг, 501,86 грн. –пеня, 3817,44 грн. –орендна плата за земельну ділянку, 21999,96 грн. неустойка за несвоєчасне повернення майна.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оперативної оренди основних засобів та співробітництва від 01.04.1999 р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, в частині сплати орендної плати та повернення майна, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним платежам.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 29.05.2006р. та 13.06.2006 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
01.04.1999 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оперативної оренди основних засобів та співробітництва (далі –Договір). Відповідно п.п. 1.1 договору позивач передав, а відповідач отримав у строкове платне тимчасове користування основні засоби, виробниче обладнання (далі –об’єкт оренди) склад і вартість яких визначено по оціночній вартості згідно з актом прийому-передачі майна, що є невід’ємною частиною цього договору.
Факт передачі позивачем об’єкту оренди відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі основних засобів від 01.04.1999 р.
Згідно з п. 6.1 договору строк дії договору починається з 01.04.1999 р. і діє до 01.04.2004 р.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата складає 2200 грн. Пунктом 3.3 договору передбачено, що вартість комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний, факсимільний, поштовий зв’язок тощо), а також інші витрати, що пов’язані з утриманням приміщень, прилеглої території, сплатою податку на землю проводяться відповідачем самостійно, або відшкодовуються позивачу по фактичних витратах згідно виставлених рахунків.
Відповідно до п. 4.1.2 договору відповідач зобов’язаний був сплачувати позивачу орендну плату та інші платежі передбачені п. 3 договору в повному обсязі своєчасно не пізніше 5 числа звітного місяця.
Як зазначає позивач в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань відповідач не сплачував орендну плату за період з лютого 2003 р. по 25 грудня 2005 р. та плату за податок на землю за період з січня 2004 р. по грудень 2005 р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість згідно розрахунку наданого позивачем по орендні платі в сумі 76999,86 грн. та по сплаті земельного податку в сумі 3817,44 грн.
Судом встановлено, що нарахування позивачем орендної плати та податку на землю після закінчення строку дії договору –з 01.04.2004 р. до 25.12.2005 р. обгрунтувано тим, що орендна плата та податок на землю нараховуються відповідачу як орендарю за весь термін фактичного користування об’єктом оренди після закінчення строку дії договору в зв’язку з відмовою відповідача повертати орендоване майно.
Проте, зазначені обгрунтування та розрахунок в цій частині ціни позову не може бути прийнятий судом виходячи з наступного.
Як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 13.04.2004 р. по справі №139/4-04 р. за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства до Споживчого товариства „Відродження” про повернення майна з оренди, позивач направив відповідачу повідомлення №98 від 26.03.2004 р. про повернення майна по договору оренди від 01.04.1999 р. у зв’язку з припиненням строку дії договору саме з 01.04.2004 р. і неможливістю подальшого продовження орендних відносин. Також зазначеним рішенням зобов’язано відповідача повернути орендоване майно, передане за актом прийому-передачі по договору оренди від 01.04.1999 р. Білоцерківському районному споживчому товариству. Рішення набрало законної сили і 04.03.2005 р. на його виконання було видано наказ.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та п. 6.1 та п. 6.7 договору він припинив свою дію з 01.04.2004 р. і нарахування орендної плати згідно умов договору правомірне лише до 01.04.2004р.
У зв’язку із зазначеним вимога позивача про стягнення орендної плати згідно умов договору з лютого 2003р. по грудень 2005р. підлягає задоволенню частково лише за період дії договору (з лютого 2003 р. по 01.04.2004 р.), а вимога по податку на землю заявлена за період з січня 2004 р. по грудень 2005р. підлягає задоволенню частково також за період дії договору (з 01.01.2004 р. по 01.04 2004р.).
Згідно розрахунку зробленого судом орендна плата за період з лютого 2003 р. по 01.04.2004 р. яка підлягає стягненню з відповідача складає 30800 грн., плата по податку на землю за період з січня 2004 р. по квітень 2004 р. складає 889,95 грн.
Згідно п 5.1.2 договору у разі порушення відповідачем строків та умов сплати орендної плати, він сплачує пеню у розмірі не менше 0,2 відсотки за кожен день прострочення від суми несплачених коштів. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 501,86 грн. не відповідає обставинам справи та не є обґрунтованою оскільки частково нарахована позивачем на суми орендної плати вже після закінчення строку дії договору і щодо якої судом відмовлено у її стягненні, а саме з квітня 2004 р. Таким чином вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково де пеня нарахована на суми несплаченої орендної плати, які виникли під час дії договору, тобто з урахуванням розрахунку пені позивача з січня 2004 р. по березень 2004 р., що згідно розрахунку зробленого судом складає 357,92 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки за неповернення майна у розмірі подвійної плати за користування майном за період прострочення з червня 2005 р. по листопад 2005 р.
Факт неповернення відповідачем орендованого майна позивачу підтверджується ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2005 р. по справі №139/4-04 р., згідно якої визнано недійсною постанову від 03.06.2005 р. ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №139/4-04 від 04.03.2005 р. та постановою ДВС у м. Б. Церква від 22.12.2005 р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області №139/4-04 від 04.03.2005 р.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір неустойки за неповернення майна у розмірі подвійної плати за користування майном складає 21999,96 грн. (орендна плата в місяць без ПДВ –1833,33 грн X 2 X шість місяців). Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 30800 грн. –заборгованості по орендній платі, 889,95 грн. заборгованості по сплаті податку на землю, 357,92 грн. –пені, 21999,96 грн. –неустойки за неповернення майна.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Споживчого товариства „Відродження” (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська 46; код 30155003) на користь Білоцерківського районного споживчого товариства (09112, Київська обл., м. Б. Церква, вул. Привокзальна, 87; код 30353151) 30800 (тридцять тисяч вісімсот) грн. заборгованості, 889 (вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 95 коп. –заборгованості по сплаті податку на землю, 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 92 коп. - пені, 21999 (двадцять одну тисячу дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 96 коп. - неустойки за неповернення майна а також судові витрати: 540 (п’ятсот сорок) грн. 46 коп. державного мита та 61 (шістдесят одну) грн. 73 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні вимог про стягнення 46199,86 грн. орендної плати, 143,94 грн. пені та 2291,25 грн. податку на землю відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.