ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.06 Справа 151/13-06
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального госпрозрахункового підприємства „Мислін”, Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка
про стягнення 42305,38 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: Саква Д.Ю. - довіреність;
від відповідача: Карпусенко Л.П. - довіреність;
СУТЬ СПОРУ:
Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –позивач) заявлено позов до Комунального госпрозрахункового підприємства „Мислін” (далі –відповідач) про стягнення 42305,38 грн., в т.ч. 30173,44 грн. основного боргу, 2871,30 грн. пені, 7389,94 грн. інфляційних збитків, 1870,70 грн. 3% річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03-3947-ТЕ-17 від 31.12.2003р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по оплаті за природний газ.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача позовні вимоги визнав, проте відзиву на позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
31.12.2003р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії Нафтогаз України” та Комунальним госпрозрахунковим підприємством було укладено Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії, для потреб населення, бюджетних установ і організацій №06/03-3947-ТЕ-17 (далі –Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
На підставі даного Договору відповідач прийняв протягом січня-квітня 2004 року та жовтня-грудня 2004 р. природний газ на загальну суму 80329,46 грн., що підтверджується даними актів передачи-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ для забезпечення населення, бюджетних установ та організацій тепловою енергією проводиться відповідачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг на його транспортування
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітнім.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати природного газу виконав частково у зв’язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 30173,44 грн.
Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовує при розгляді справи норми зазначених кодексів.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, відповідач, в порушення норм чинного законодавства, зобов’язання по оплаті природного газу належним чином не виконав.
Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 30173,44 грн. підлягає задоволенню повністю.
Згідно п. 7.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць. Пунктом 7.5 договору передбачено, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передує моменту звернення з позовом.
Судом встановлено, що пеня в розмірі 2871 грн. за період з 01.11.2005 р. по 03.05.2006 р. нарахована позивачем правомірно у зв’язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п.п 7.2, 7.5 Договору.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 7389,94 грн. за період з лютого 2004р. по лютий 2006 р. та 3% річних в розмірі 1870,70 грн. за період з 11.02.2004 р. по 03.05.2006р. Як встановлено судом, розрахунок зазначених штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства „Мислін” (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна 1; код ЄДРПОУ 30514378) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз Україна” (04116, м. Кив, вул. Шолуденко, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 30173 (тридцять тисяч сто сімдесят три) грн. 44 коп. основного боргу, 2871 (дві тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 30 коп. пені, 7389 (сім тисяч триста вісімдесят дев’ять) грн. 94 коп. інфляційних витрат, 1870 (тисячу вісімсот сімдесят) грн. 70 коп. –3% річних, а також судові витрати: 424 (чотириста двадцять чотири) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.