ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2018 року

м. Київ

справа № 570/4530/16-а

провадження № К/9901/34724/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 570/4530/16-а

за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області (у складі судді Коробова С. О.) від 26 грудня 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Охрімчук І. Г., Жизневської А. В., Котік Т. С.) від 14 лютого 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у поновленні виплати пенсії, здійсненні перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у зв'язку з підвищенням окладів працюючим державним службовцям;

- зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області поновити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком у відповідності до Закон № 3723-XII, починаючи з 01 червня 2015 року;

- зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 пенсію державного службовця призначеної у розмірі 82 % від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу з урахуванням з урахуванням підвищення посадового окладу провідного спеціаліста Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, з урахуванням всіх виплат на які нараховуються внески на пенсійне страхування, вказаного у довідці від 25 серпня 2016 року № 01-34-02/3109, починаючи з 01 січня 2016 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком, призначену їй відповідно до Закону 3723-ХІІ. Однак з 01 квітня 2015 року виплату пенсії їй припинено. Відповідач на звернення ОСОБА_2 відмовив у поновленні виплати пенсії та здійсненні її перерахунку.

На думку позивача такі дії відповідача є протиправними, оскільки з 01 червня 2015 року відпали перешкоди для виплати їй пенсії по віку. Також позивач вказує, що у зв'язку із підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної пенсії.

3. Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 в розмірі 82 % заробітної плати відповідно до довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 01-34-02/3109 від 25 серпня 2016 року;

- зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії державного службовця в розмірі 82 % заробітної плати відповідно до довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №01-34-02/3109 від 25 серпня 2016 року відповідно до Закону 3723-ХІІ, починаючи з 01 вересня 2016 року, з урахуванням виплачених сум;

- присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 551,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову. Позовні вимоги про зобов'язання Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області поновити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком у відповідності до Закону 3723-ХІІ за період з 01 червня 2015 року по 23 березня 2016 року залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить:

- скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року повністю, а постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог;

- змінити постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року в частині задоволення позовних вимог;

- прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі;

- стягнути з Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 06 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року - без змін.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 06 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію відповідно до Закону 3723-ХІІ та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 82 % заробітної плати працюючого державного службовця.

12. З 01 квітня 2015 року відповідач тимчасово припинив виплату пенсії позивачу, у зв'язку із тим, що вона працює на посаді старшого судового розпорядника районного суду.

13. 26 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із письмовою заявою про поновлення виплати пенсії та її перерахунок в зв'язку із збільшенням посадових окладів державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013). Позивач просила нарахувати та повернути недоотриману пенсію з квітня 2015 року, а при її перерахунку врахувати довідку Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій відображена заробітна плата за посадою провідного спеціаліста вказаного центру станом на грудень 2015 року.

14. Листом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 02 вересня 2016 року № 4079/03 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, у зв'язку із відсутністю підстав для проведення такого перерахунку. Вказана відмова мотивована тим, що з 01 червня 2015 року органи Пенсійного фонду України пенсії відповідно Закону № 3723-ХІІ не призначають і не перераховують, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII) скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

15. Не погоджуючись з діями відповідача щодо не відновлення виплати пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок призначеної пенсії державного службовця з 01 вересня 2016 року відповідно до Закону № 3723-ХІІ у зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, виходячи із 82 % заробітної плати, вказаної в довідці. Відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.

17. До такого висновку суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що оскільки позивач звернулася до відповідача щодо перерахунку вже призначеної їй пенсії, то будь-які законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг прав окремої категорії громадян, не можуть застосовуватися до тих осіб, які до набрання чинності цих змін вже набули в законний спосіб певні, гарантовані державою права та свободи, в тому числі і право на пенсію державного службовця в передбаченому на час призначення пенсії розмірі.

18. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що 01 квітня 2015 року набув чинності Закон № 213-VІІІ, яким з 01 квітня 2015 року встановлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

19. З 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії були відсутні і починаючи з цієї дати право позивача на отримання пенсії порушено.

20. Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про поновлення та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком у відповідності до Закону № 3723-ХІІ за період з 01 червня 2015 року по 23 березня 2016 року підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), а підстави для визнання поважними причин пропуску такого строку відсутні.

21. Щодо вимог позивача про перерахунок пенсії відповідності до Закону 3723-ХІІ з 01 січня 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і викладено цю норму у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

22. Порядок здійснення перерахунку пенсії було визначено у п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова КМУ № 865), згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

23. Постановою КМУ № 1013 виключено п. 4 Постанови КМУ № 865, який визначав порядок здійснення перерахунку пенсії державним службовцям.

24. З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон № 889-VIII, яким не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням посадових окладів.

25. У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки на момент коли, як вважає позивач, в нього виникло право на перерахунок пенсії в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку, у відповідача не було правових підстав для здійснення її перерахунку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення залишив поза увагою позовну вимогу щодо зобов'язання Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області поновити позивачу виплату пенсії та не навів жодного обґрунтування щодо позовних вимог у цій частині.

27. Водночас висновки суду апеляційної інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суперечать Конституції України та законам України, судовій практиці Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини.

28. На думку скаржника застосування п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VІІІ, призводить до порушення принципу правової визначеності, що є складовою верховенства права, передбаченого ст. 8 Конституції України, принципу рівності, який має універсальний характер і гарантований ст. 21 Конституції України.

29. Також скаржник зазначає, що при вирішенні питання перерахунку пенсії державного службовця підлягає застосуванню Закон № 3723-XII, а саме положення ст. 37-1 цього Закону, які були чинними на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01 грудня 2015 року.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

31. Законом № 213-VIII абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) викладений в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього закону не виплачуються».

32. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

33. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII цей Закон набирає чинності з 01 квітня 2015 року.

34. Отже, з 01 квітня 2015 року призначені за Законом №1058-IV пенсії за віком не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах, які дають право на призначення, зокрема, пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) у порядку та на умовах, передбачених Законом № 3723-XII.

35. Разом з тим, як вірно вказав суд апеляційної інстанції п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

36. Оскільки Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

37. Відтак, з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом № 3723-XII, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону № 1058-IV.

38. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2016 року у справі №333/6710/15-а та постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 695/831/16-а.

39. Водночас Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду із відповідними позовними вимогами про нарахування і виплату пенсії за віком за період з 01 червня 2015 року до 26 березня 2016 року.

40. Порушення прав позивача в частині невиплати пенсії у спірний період відбувалося починаючи з 01 червня 2015 року, а тому протягом періоду з червня 2015 року по 26 березня 2016 року, не отримуючи пенсію за віком позивач мала бути обізнана про порушення своїх прав. Саме протягом цього часу позивач не була позбавлена можливості звернутися до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.

41. Проте як свідчать матеріали справи, до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою щодо виплати пенсії за віком ОСОБА_2 звернулася лише у серпні 2016 року. Будь-яких обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивачем не зазначено.

42. У Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

43. У зв'язку з наведеним Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

44. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовних вимог у цій частині без розгляду.

45. Вирішуючи питання про наявність у позивача права на отримання пенсії за віком починаючи з 01 січня 2016 року, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесено зміни до ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV, абзаци другий і третій якої викладені в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

46. Отже, з 01 січня 2016 року 31 грудня 2016 року призначені пенсії не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом № 3723-XII.

47. Посилання скаржника на порушення ст. 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, оскільки Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, зокрема і у контексті поняття звуження змісту та обсягу прав на пенсійне забезпечення.

48. На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників Конституційний Суд України, вказав, зокрема, у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, у якому вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий пп. 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги ст. 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

49. При вирішенні спірних правовідносин Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішення від 05 вересня 2017 року у справі «Fabian проти Угорщини», у якому Суд у складі Великої Палати зазначив, що у вирішенні «справи стосовно зменшення, зупинення чи припинення соціальної пенсії» мають значення: ступінь втрати пільг; чи був елемент вибору; та ступінь втрати засобів для існування. Оскільки виплата пенсії заявника була призупинена лише в період, коли він був переведений на роботу та він мав можливість вибрати між продовженням державної зайнятості та отриманням його пенсії, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що справедливий баланс між вимогами загального державного інтересу та правами заявника був дотриманий (параграфи 74 - 82, 84).

50. Що стосується позовних вимог про зобов'язання Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсію державного службовця починаючи з 01 січня 2016 року, Суд зазначає наступне.

51. Станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою. Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін.

52. Постановою КМУ № 1013, яка діє з 01 грудня 2015 року, було внесено зміни до Постанови КМУ № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

53. Положень, які б надавали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова КМУ № 1013 не містить.

54. 10 грудня 2015 року прийнято Закон № 889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням.

55. У зв'язку з набуттям з 01 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

56. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

57. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

58. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

59. У контексті спірних правовідносин аналогічний підхід Верховний Суд України застосував у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16-а та Верховний Суд - у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 745/458/16-а.

60. Відтак вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

61. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

62. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

63. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

64. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

65. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 570/4530/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Н. В. Коваленко

Л. Л. Мороз